ESG в світі та перспективи для бізнесу в Україні. З чого почати?

5-10 років тому відповідальність бізнесу була «родзинкою», або «приємним бонусом», а тема sustainable була відомою лише вузькому колу експертів. Тепер це необхідна умова, якщо компанія хоче виживати, конкурувати з іншими ще й отримувати прибуток. Виробництво продукції, кількість застосування пластику, екологічний слід, умови праці робітників — стали надбанням громадськості. А громадськість і влада висувають дедалі суворіші вимоги.

У квітні комісія ЄС узгодила кліматичний закон. Це означає, що ми в одному кроці від перетворення кліматичних цілей на юридичні зобовʼязання. ЄС хоче встигнути зменшити чистий викид парникових газів на 55% до 2030 року і досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. США не менш амбітні та теж виступили з гучною заявою про зменшення викидів CO2 на 50-52%.

А найбільш обговорюваним елементом зеленого примусу є проєкт CBAM — Carbon Border Adjustment Mechanism. Це цілий пакет документів, який розробила Єврокомісія у липні цього року задля того, щоб скорочення викидів CO2 стало обов’язковим і глобальним. Щоб не було такого, що вуглецевовмісні підприємства просто витісняються за межі Європи. Його навіть назвали «екологічним протекціонізмом».

CBAM зіштовхує інтереси бізнесу та боротьби з кліматичними змінами у небаченому раніше масштабі. Українським компаніям теж доведеться рахуватися з нововведеннями.

Де Україна на карті світових екологічних змін?

Ми певною мірою звикли вважати, шо коли мова йде про глобальні тенденції, то Україна завжди має лаг часу, аби підготуватися до майбутніх змін. Проте, коли ми говоримо про стандарти ESG та особливо декарбонізацію, це не зовсім так. Адже за останній час урядом було ухвалено чимало стратегічних рішень, спрямованих саме на інтеграцію країни до світового «зеленого курсу». 

Чи обійдеться ця трансформація без збільшення регуляторних вимог до бізнесу? Якщо брати за приклад країни ЄС, то навряд чи. Хоча війна в Україні точно внесе корективи в зелений порядок денний.

Також ми спостерігаємо, що наразі ведуться активні перемовини щодо так званого Green Deal – курсу, націленого на введення додаткого «екологічного податку» на викиди вуглецю. І це додатково посилить тиск на експортерів та загалом бізнес, оскільки може зумовити необхідність вирівнювати умови ведення бізнесу. Першою ластівкою у березні 2020 року був новий Кодекс корпоративного управління, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який рекомендує українським компаніям звітувати про проєкти сталого розвитку.

Можна очікувати в найближчі роки ухвалення законів, які підштовхнуть країну до «нульового рівня» викидів. Уже тільки з огляду на регуляторну політику компаніям, щоб відповідати законодавчим вимогам, доведеться рухатися в напрямку зменшення викидів. Усе це означає, що ігнорувати зобов'язання щодо декарбонізації та практик ESG в цілому стане неможливим. Фактично, це може призвести до того, що така компанія стане неспроможною бути гравцем на ринку. Тому варто трансформувати бізнес вже сьогодні, розуміючи, що ESG та питання декарбонізації зокрема є довгостроковим трендом, який буде все більше впливати на розвиток бізнесу.  

З чого почати? Шлях до декарбонізації у вашій компанії

За даними дослідження KPMG «Курс на декарбонізацію», бізнес має спиратися на кілька принципів, які вже використовують найбільш глобальні та успішні компанії у світі.

Принцип перший. Декарбонізація і стратегічне передбачення.

Як і будь-яка практика соціальної відповідальності бізнесу декарбонізація має бути частиною бізнес-стратегії компанії, а не просто задекларованими етичними принципами, та підлягати публічній звітності для всіх зацікавлених сторін. Це має стати робочою практикою як на рівні керівників, так і всіх працівників. Наприклад, прив’язувати бонусні виплати керівникам до екологічних показників.

Принцип другий. Реалізація екологічної поведінки на практиці 

Перехід компанії на екологічну модель поведінки відбудеться швидше, якщо буде визначена конкретна відповідальна особа. Це працює також, як і в будь якому бізнес - процесі. Чимало організацій з перших кроків практичного втілення принципів ESG з’ясували, що інвестиції в посади менеджера зі сталого розвитку та менеджера з питань енергетики окупилися в кілька разів. Безпосередні заощадження від оновлення світлодіодного освітлення, водозбереження, модернізації системи кондиціонування та вентиляції, програм гнучкого реагування на попит та кампанії з енергозбереження компенсували витрати на початкові заробітні плати. Це також надає інвесторам вагомі докази щодо реалізації принципів ESG та створює стимули для більших інвестицій.

Принцип третій. Підвищення регулятивної гнучкості 

Дотримання екологічних стандартів та уважне відстеження потенційних законодавчих змін допоможє компаніям мати конкурентні переваги на ринку, що дотримується стандартів ESG. Ті, хто діють на випередження, а не лише реагують на зміни, можуть здешевити складні операції та ланцюги поставок і створити додаткові умови для інноваціій. Саме така стратегіія забезпечує довгострокову результативність на ринку, учасники якого все свідоміше ставляться до питань клімату.

Принцип четвертий. Прискорене створення партнерств, орієнтованих на збереження клімату 

Чимало провідних світових брендів прямують до втілення своїх планів щодо декарбонізації у партнерстві з колегами, промисловими групами, неурядовими організаціями і постачальниками, спроможними допомогти їм вдосконалити їхні стратегії. Ви можете почати з домовленостей з постачальниками. Наприклад, у 2017 році компанія Walmart оголосила про проєкт Gigaton, щоб у такий спосіб до 2030 року вилучити із глобального ланцюга створення вартості один мільярд метричних тон (гігатон) парникових газів.

Принцип п’ятий. Оцифрування даних та процесів для зміцнення довіри та підтвердження результатів 

Неможливо досягти помітного результату, якщо ви його не відстежуєте. Ми живемо в епоху диджиталізації, і цю перевагу теж варто використовувати. Сьогодні блокчейн є платформою для отримання необхідних підтверджень. Створений як незмінний реєстр, блокчейн стає механізмом довіри, який відповідає на запитання «скільки», «де» та «коли», підтверджуючи ваші результати у безпечний та доказовий спосіб. Внесення даних про викиди у відкриті звіти, в яких інформація простежується до першоджерела та які зберігаються на блокчейні, дозволить організаціям здобути розуміння, якого так прагнуть їхні акціонери.