Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Гарячі питання водного законодавства. Надаємо роз’яснення

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

  • самовільному захопленні водних об’єктів;
  • забрудненні та засміченні вод;
  • введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
  • недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
  • самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
  • порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
  • пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
  • незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
  • використанні земель водного фонду не за призначенням.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

У процесі господарської діяльності підприємства зустрічаються з проблемами дотримання водного законодавства, що є невіддільною частиною з екологічного права. Людмила Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ, експерт дистанційного курсу підвищення кваліфікації «Екологічне право. Екологічна безпека. Вищий рівень», надала обґрунтовані коментарі на нагальні питання учасників курсу.

Запитання: Чи потрібно підприємству (вторинний водокористувач, водопостачання і господарсько-побутова каналізація від мереж Водоканалу) подавати статистичний звіт за формою №2-ТП (водгосп)?

Відповідь: Порядок ведення державного обліку водокористування регламентовано наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі — Порядок). Пунктом 1.5 Порядку визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану з забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, у т.ч. — забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення. Отже, якщо підприємство є вторинним водокористувачем, здійснює забір води з мережі Водоканалу в обсязі понад 20 м. куб. на добу, таке підприємство зобов’язане подавати звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна).

Заитання: Чи потрібно підприємству отримувати дозвіл на надра при водозаборі з свердловин, якщо свердловини розміщені на одній території, добовий дебіт кожної свердловини менш як 300 м. куб. на добу, але загальний (по всіх свердловинах) понад 300 м. куб. на добу?

Відповідь: Особливості користування надрами (підземні води) без спеціального дозволу, регламентовані ст. 23 Кодексу про надра.

Зокрема, за ч. 1 ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Отже, застосування даної норми можливо при наявності трьох обставин, у їх сукупності:
- статус підприємства, яке здійснює забір вод, як землевласника чи землекористувача;
- ціль використання, крім виробництва фасованої питної води;
- обсяг видобування – до 300 м. куб. з водозабору.

Водний кодекс України дає визначення водозабору як «споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта» (ст. 1).

Аналогічна термінологія застосована і в п. 1.5.4. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин 4 лютого 2000 р. № 23

У цьому ж пункті зазначається, що водозабір підземних вод може складатися з одної або групи компактно розміщених водозабірних споруд (свердловин, колодязів, каптажів). Вимоги до компактного розміщення споруд у межах 1 водозабору законодавство не містить, проте вказує, що частина родовища підземних вод, у межах якої існують сприятливі умови для видобутку підземних вод окремим водозабором становить ділянку родовища підземних вод.

Доцільно звернути увагу, як зазначаються свердловини (водозабір) у дозволі на спеціальне водокористування, чи вказуються вони як один водозабір, чи мають різні назви.

Враховуючи викладене, якщо свердловини знаходяться в межах однієї земельної ділянки, забір із свердловин здійснюється з одного родовища підземних вод, свердловини компактно розміщені одна від одної, є підстави стверджувати, що їх група становить один водозабір. При заборі підземних вод з такого водозабору більше 300 м. куб. на добу, підприємство зобов’язане отримати спеціальний дозвіл.

В іншому випадку, за дотримання вимог ст. 23 КПН, спеціальний дозвіл на надра (підземні води) не вимагається.

Бонус для членів ПАЕУ та учасників освітніх програм квітня: експрес-навчання «Моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів: до чого готуватися підприємствам з 1 січня 2021 року» , вебінар 24 квітня 2020 року

Інформаційна підтримка:
моб.: (073) 305-8016, (департамент конференцій).
e-mail: event@ecolog-ua.com

Більше — у №5, 2020 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!