Ідентифікація обсягів викидів в атмосферне повітря для сплати екологічного податку

Згідно з підпунктом 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України:

Об’єкт і база оподаткування — обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Платники податку — відповідно до ст. 240 ПКУ, суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави), включно з тими, котрі виконують агентські (представницькі) функції стосовно нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин для розрахунку екоподатку за здійснення видів в атмосферу

Розрахувати види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємство можливо двома способами, зазначеними в табл. 1.

Таблиця 1

Способи розрахунку видів та обсягів викидів підприємства

Довідково:

Стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Дизельний генератор — стаціонарне джерело забруднення, тому під час його використання необхідно сплачувати екоподаток, який передбачено п. 240.1.1 ПКУ.

Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у пункті 249.3 статті 249 ПКУ.

Ставки екологічного податку установлено статтями 243–248 ПКУ. Порядок обчислення податку визначено ст. 249 ПКУ, згідно з якою суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал.

Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (пункт 250.12 статті 250 ПКУ).

Важливо!

Суми екологічного податку, що стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюють незалежно від того, чи отриманий платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Варто зазначити, що органи контролю залучають за попереднім погодженням працівників центрального органа виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податків фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення.

Визначення обсягів викидів стаціонарними джерелами

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов’язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Валові викиди забруднюючих речовин і парникових газів визначають на основі постійних вимірювань концентрацій забруднюючих речовин, або на основі розрахункових методів за даними про витрати та склад використаного палива та характеристики котлів і газоочисних установок.

Існують два показники емісії забруднюючої речовини — узагальнений і специфічний.

Узагальнений показник емісії — середня питома величина викиду. Не враховує особливостей хімічного складу палива, тому під час обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку необхідно застосовувати ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, що визначені в пункті 243.3 статті 243 ПКУ.

Специфічний показник емісії — питома величина викиду, яка визначається для конкретної спалювальної установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива, конкретних характеристик процесу спалювання та заходів щодо зниження викиду забруднюючої речовини.

Важливо!

За наявності обох показників емісії забруднюючої речовини (узагальнений і специфічний) необхідно використовувати специфічний.

Для підготовки до складання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря суб’єктам господарювання, які не отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або не перебувають на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферу та використовують непромислові установки для спалювання органічного палива для обігрівання приміщень, пропонують використовувати таку спрощену формулу розрахунку об’єкта оподаткування екологічним податком — валового викиду j-ї забруднюючої речовини Ej(т), що надходить в атмосферу з димовими газами енергетичної установки за звітний період:

Ej = 10-6kjBiQri

де Ej — валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за звітний період, т;

kj — показник емісії j-ї забруднюючої речовини для i-го палива (г/ГДж);

Bi — витрата i-го палива за період (т);

Qri — нижча робоча теплота згоряння i-го палива (МДж/кг).

Для обчислення обсягів викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферу під час спалювання найпоширеніших видів природного палива платникам екологічного податку пропонують використовувати показники емісії забруднюючих речовин і нижчу робочу теплоту згоряння палива.

Встигніть передплатити журнал «ЕCOBUSINESS. Екологія підприємства» на 2023 рік, аби отримувати своєчасну та практичну інформацію про всі новини природоохоронної сфери.

Саме для експертного юридичного, технологічного і консультаційного супроводу ЕКОменеджерів редакція журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» готує ще більше актуальних роз’яснень у відповідності до нових викликів на 2023 рік.

Ми робимо світ професійнішим, допомагаємо спеціалістам отримати нові знання та застосовувати їх на практиці, обмінятися досвідом та масштабувати найкращі практики! У нас є досвід вирішення реальних екопроблем промислових підприємств і ми зможемо надавати вам допомогу у їх вирішенні!

Розповсюдження: лише за передплатою

Періодичність: щомісячно, 12 виходів на рік

Передплатні індекси:
друкована версія журналу: щомісячний — 89880, піврічний — 68155
електронна версія журналу: 60750