Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

МЗВ в Україні: готовність та ризики підприємств

Green Deal, або європейський «зелений курс», на сьогодні справляє суттєвий вплив на економіку та політику країн Євросоюзу. Ця програма передбачає реформування сільськогосподарської галузі, зокрема – зменшення використання агрохімікатів та зменшення викидів СО2 у повітря. Які ж наслідки для АПК України та інших галузей несе нововведення ЄС, – з’ясовувало видання AgroPolit.com.

У рамках цієї стратегії передбачена низка трансформацій, зокрема для сільської місцевості, модернізація та зміни в підходах до роботи аграрних підприємств, пакет кліматичних законів, розвиток біоенергетики, відновлюваної енергії та екопродукції. Окрім цього, навесні 2020 року представники ЄС презентували стратегію «Від ферми до виделки» (Farm to Fork), яка передбачає трансформацію харчової політики та суттєве збільшення частки органічного господарства.

Кабінет Міністрів України ухвалив відразу три постанови, покликані створити механізми для впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Документи спрямовані на виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І зрештою – на забезпечення запуску в Україні ринку квот на викиди парникових газів.

Зокрема, український уряд ухвалив такі постанови:

  1. «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів».
  2. «Про затвердження переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації».
  3. «Про затвердження Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів».

Ринок парникових квот має стати альтернативою екологічному податку на викиди СО2. І хоча вони переважно стосуються індустріального виробництва, але виготовлення азотних добрив, необхідних для АПК, також потрапляє до переліку «підсанкційних виробництв». Експерти вважають, що торгівля квотами є більш просунутим інструментом стимулювання екологічної модернізації підприємств у порівнянні з екоподатком.

З 2021 року визначені Кабміном українські промислові підприємства готуватимуть плани з моніторингу викидів парникових газів і затверджуватимуть їх у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів. Звіти про викиди парникових газів за наступний рік мають бути подані до 31 березня 2022 року. Звіти перевірятимуть незалежні експерти відповідно до встановлених процедур, а потім подаватимуть їх на затвердження в Міндовкілля. Особливо актуальним це питання стає у зв’язку з ухваленим на початку 2020 року у ЄС Європейським зеленим курсом (European Green Deal), основною метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року. Одним з інструментів цієї нової кліматичної політики розглядається запровадження так званого механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism або СВАМ). По суті, це спеціальний податок на викиди вуглецю, який планується застосовувати до продукції, що імпортується у ЄС із країн, які не приділяють належної уваги зменшенню викидів парникових газів.

Таким чином, затягування із запуском СТВ шкодить репутації України як надійного учасника глобальних процесів з протидії зміні клімату, а також збільшує ризики можливого застосування до продукції, що походить з України, вищезгаданого прикордонного вуглецевого коригування. Нагадаємо, зараз у країні діє екологічний податок на викиди СО2 в розмірі 10 грн за тонну. Однак підприємства розраховують їх обсяг за різними методиками, а надані ними дані не перевіряються.

Якщо говорити про готовність українських підприємств до повноцінного впровадження МЗВ, то в кращих умовах перебувають компанії, які поставили собі за мету виконати «домашнє завдання» в 2020 році. А саме: привести технічну документацію у відповідність до поточного стану підприємства, розробити план моніторингу та документацію для підтвердження даних про викиди парникових газів.

Дані про викиди СО2 подаються підприємствами за обов’язковою формою Державної служби статистики «№2-ТП (повітря)». Зараз затвердженої методики розрахунку викидів парникових газів в Україні немає.

Якщо говорити про ризики для підприємств, то зараз підприємства розраховують обсяг викидів СО2 на власний розсуд. А із впровадженням системи МЗВ рахуватимуть умовно правильно, і можуть з’явитися претензії податкової, якщо викиди сильно збільшаться. Також до таких ризиків належить неготовність метрологічних систем (ваги, витратоміри газу) та лабораторій з визначення вмісту вуглецю в матеріалах до виконання вимог системи МЗВ щодо точності/похибки.

Наразі систему моніторингу викидів і торгівлі квотами можна вважати одним з елементів впливу екології на економіку.

За матеріалами https://agropolit.com/

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!