Нове кліматичне законодавство ЄК: можливість запровадження механізму СВА матиме прямий вплив на Україну

Нове кліматичне законодавство та «м’які» інструменти, які розробляє Європейська Комісія задля досягнення цілей кліматичної нейтральності до 2050р. матимуть безпосередній вплив на Україну, українську промисловість та економіку.

Мета нового складу Уряду ЄС — до 2050 року зробити європейський континент кліматично нейтральним.

«Кліматично нейтральний» означає, що ті викиди СО2, які повинні вийти на «умовний нуль» — навіть якщо і використовується викопне паливо, то викиди мають поглинатись. Звучить красиво та перспективно, але це передбачає великі витрати, пов’язані з упровадженням нових технологій, які без державних програм підтримки поки не можуть конкурувати з колишніми. Наприклад, це стосується різних «зелених доплат» для розвитку відновлюваних джерел енергії, або ж фінансування програм енергоефективності, підтримки електромобільності. Хоча, якщо подивитися, скільки коштів держпідтримки спрямовується на функціонування вугільної галузі чи інші енергетичні субсидії, та додати низькі екологічні штрафи та платежі, то якщо порівняти із зеленими тарифами, то приблизно це будуть рівнозначні витрати.

До зменшення цих вуглецевих викидів мають залучитись всі країни світу відповідно до Кіотського протоколу, Паризької кліматичної угоди, Цілей сталого розвитку ООН 2030 і багатьох інших важливих міжнародних документів. Відмова від викопного палива є дуже амбітною, і європейці будуть намагатись спрямувати такі зусилля й на сусідні країни.

Проте Green Deal — це не тільки про енергетику, а й про інші сфери. Наприклад, у сільському господарстві це органічне землекористування, постачання продуктів «з лану до столу», тобто — оминаючи великі ланцюжки, що зменшить і транспортні викиди, і продукція буде більш свіжою. Це і модернізація промисловості, і стимулювання повторної переробки відходів, і популяризація здорового способу життя.

Серед ключових для промисловості України ініціатив в рамках пакету кліматичного законодавства ЄС є:

• цільовий кліматичний план до 2050р., у якому закладається зниження викидів парникових газів на 50-55% у 2030р. (поточний цільовий показник – 40%);
• Кліматичний пакт – «м’який» інструмент, який розробляється задля долучення широких верств населення, усього суспільства, включаючи промисловість до зміни моделей ведення бізнесу, моделей поведінки тощо задля досягнення цілей кліматичної нейтральності;
• механізм приведення цін на вуглець на кордонах ЄС (СВА), що має на меті 1) стимулювання інших країн прискорювати перехід до кліматичної нейтральності та 2) попередження перенесення промислового виробництва за межі ЄС або заміщення імпортом із більш високим, ніж у ЄС вмістом вуглецю (carbon leakage).

Окреслені ініціативи взаємопов’язані. Щодо СВА, Європейська Комісія вже восени вийде із законодавчою пропозицією стосовно того, яким саме може бути цій механізм. З початку року тривають активні дискусії із залученням країн-членів ЄС, представників європейської промисловості, аналітичних центрів, міжнародних партнерів ЄС.

Наразі ЄК розглядаються три основних варіанти запровадження механізму СВА:

• податок на вуглець на окремі групи продукції незалежно від походження, тобто на власне виробництво та на імпорт;
• нове вуглецеве імпортне мито з тим, щоб компенсувати різницю у цінах на вуглець, які сплачує промисловість ЄС та цін імпорту;
• розширення принципів системи торгівлі викидами ЄС на імпорт.

До секторів, на які може розповсюджуватися механізм СВА, на початку входили сталь, добрива, цемент, але наразі обговорення зосереджуються навколо цементу та електричної енергії.

Ціна на тону СО2 в рамках системи торгівлі викидами ЄС наразі коливається на рівні біля 20 євро. В Україні, система торгівлі викидами у тестовому режимі може запрацювати із 2025р. Але ЄС може запровадити механізм СВА вже у 2021-2022р.

Отже, можливість запровадження механізму СВА матиме прямий вплив на Україну та стислі часові рамки вимагатимуть швидких дій від української сторони, зокрема:

• започаткувати переговори із Європейською Комісією щодо впливу пропозиції ЄК стосовно кліматичного законодавства на Україну із окремим фокусом на СВА. До цих переговорів мають бути залучені усі зацікавлені сторони, щоб підготувати якомога більш змістовну аргументацію та показати, що вже робиться українською промисловістю та які можуть бути негативні наслідки від поширення цього механізму на Україну саме з точки зору досягнення цілей вуглецевої нейтральності;
• сформувати скоординовану позицію української сторони щодо СВА, яка може спиратися на наступні аргументи:
  • запровадження механізму СВА має ураховувати специфіку окремих країн. Вони не мають запроваджуватися до країн, які зобов’язалися вживати кліматичні заходи в рамках адаптації законодавства ЄС (Угода про асоціацію Україна-ЄС, Додаток ХХХ);
  • аналіз наслідків запровадження механізму СВА має ураховувати вплив на пов’язані сектори, тобто яким чином це буде впливати на спроможність країни перейти до вуглецевої нейтральності;
  • у разі запровадження механізму СВА мають бути скасовані інші заходи щодо захисту промисловості ЄС від carbon leakage, тобто ЄС має прибрати безкоштовні дозволи на викиди СО2 для таких секторів;
  • процедура має бути максимально прозорою для міжнародних зацікавлених сторін, та не має створювати додаткових адміністративних перешкод (верифікаційні візити, сертифікація тощо)
     

Прес-служба ПАЕУ