Перспектива та проблематика впровадження в Україні водневої «зеленої» енергетики

Один з можливих шляхів до декарбонізації української енергетики є використання «зеленого» водню. Відповідно до класифікації Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) «зелений» водень отримують шляхом електролізу на основі електроенергії з відновлюваних джерел енергії. 

Завдяки використанню «зеленого» водню, можна суттєво скоротити викиди парникових газів і зменшити використання викопного палива. Вже більше півстоліття водень вважають «паливом майбутнього», який зможе замінити нафту, проте через складний процес синтезу та зберігання, його й досі масово не впровадили.

Водночас в останні роки ці проблеми почали активно вирішувати, тому інвестиційний банк «Goldman Sachs» видав прогноз, що до 2050 року у Європі щорічний ринок «зеленого» водню становитиме приблизно 2,2 трлн євро. 

А Bank of America оцінив, що до 2050 року річний обсяг глобальних інвестицій в інфраструктуру, пов’язану з воднем, становитиме 11 трлн доларів США. За підрахунками аналітиків, водень може задовольняти до 24 % світової потреби в енергоресурсах до 2050 року.

Саме тому Україна також робить кроки у цьому напрямку. 

Зокрема, Україна стала стратегічним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії, яку презентували в Брюсселі. До Європейського альянсу чистого водню приєдналися понад двадцять українських компаній, серед яких НАЕК «Енергоатом», «Оператор ГТС України». 

Після цього у 2020 році в Україні розпочали тести газоводневої суміші на закритих ділянках розподільчих мереж у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській і Харківській областях. 

Таким способом перевіряли готовність газотранспортної системи до транспортування в країни ЄС «зеленого» водню та визначали необхідну концентрацію в цих сумішах. В результаті стало зрозумілим, що на концентрації до 5% проблем не буде.

Відповідно до європейського досвіду більшість мереж може нормально працювати при концентрації водню до 10-20 %. 

В майбутньому планується побудувати в Україні 10 ГВт електролізерів для виробництва «зеленого» водню, які можуть стати частиною Європейського «зеленого» курсу та плану «2х40 ГВт нових потужностей з виробництва водню».

Проте в Україні не буде повноцінного розвитку водневої енергетики, поки не буде вирішено низку проблем. 

Зокрема:

• відсутня необхідна інфраструктура, щоб виробляти «зелений» водень; 
• через скрихчення сталі воднем, труби, призначені для природного газу, повинні бути покриті всередині або замінені на нові; 
• під час електролізу втрачається аж 30-35 % енергії; 
• потрібні умови для створення стабільного виробництва; 
• існує необхідність в значних інвестиціях. 

Всі ці проблеми стають причинами високої собівартості, а також ще й те, що собівартість залежить від вартості енергії з відновлювальних джерел, яка в Україні є високою.

До того ж неможливий повноцінний розвиток в Україні водневої енергетики без напрацювання відповідної нормативно-правової бази. Для цього уряд повинен:

• розробити і прийняти нормативно-правової бази для забезпечення функціонування галузі водневої енергетики України, 
• апроксимувати законодавство до вимог міжнародного права в цій сфері;
• запровадити в Україні систему стандартизації в галузі водневої енергетики, розробленої на базі міжнародних стандартів і норм для цього виду палива;
• опрацювати вимоги і заходи щодо безпеки у процесі виробництва, зберігання, транспортування та споживання водню з урахуванням технологій провідних країн ЄС.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group