Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Поради щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України (далі — Кодекс) дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства юридичній або фізичній особі, фізичній особі - підприємцю згідно з їх заявою. На підставі цього територіальні органи вимагають здійснювати один загальний розрахунок водокористування та водовідведення і отримувати один дозвіл у межах однієї адміністративної області. Виконати цю необґрунтовану вимогу великі підприємства не можуть, оскільки вони мають велику кількість філій та інших відокремлених підрозділів і володіють значною кількістю водозаборів та випусків стічних вод у водні об’єкти з різними термінами дії. Особливо гостро постала ця проблема для бурових підприємств, які для забезпечення технологічного процесу буріння нафтогазових свердловин бурять на бурових майданчиках і облаштовують артезіанські свердловини або інші водозабори з поверхневих водойм. На кожну свердловину виготовляється проектна документація і виконується розрахунок водоспоживання і водовідведення. Після завершення буріння свердловини (від декількох місяців до одного року) ці водозабори ліквідовуються і облаштовуються нові. Тому для виконання цієї вимоги необхідно щомісячно (інколи навіть щотижня) вносити зміни до так званого загального Дозволу на юридичну особу.

Дозволи видаються, як правило, лише короткострокові терміном на три роки. Хоча характеристика водозаборів та умови водокористування незмінні і чинне законодавство згідно зі ст.50 Кодексу надає право суб’єктам господарювання на довгострокове водокористування (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує короткострокового або довгострокового водокористування відповідно. Тобто короткострокове водокористування може тривати до шести років.

На цей час відповідні органи почали видавати дозволи на довгострокове водокористування терміном на п’ять років. Так, у Реєстрі виданих дозволів на спеціальне водокористування, розміщеному на єдиному державному веб-порталі відкритих даних міститься інформація, що протягом І‒ІІІ кварталу 2019 року органи Держводагенства України видали 4277 дозволів, у т. ч. 1810 терміном на три роки, 16 – на чотири роки, 2239 — на п’ять років, 211 – на шість років і 1– на сім років. Жодного випадку отримання дозволу спецводокористування в Україні терміном понад десять років не було!

Ураховуючи зміни клімату, недостатнє водозабезпечення та забрудненість джерел водопостачання різних регіонів України і пропозицій суб’єктів господарювання, пропонується внести зміни до цієї статті та довгостроковим водокористуванням вважати від п’яти до десяти років і надати право суб’єктам господарювання у заяві зазначати необхідний та обґрунтований термін водокористування.

Крім цього, для отримання дозволу підприємствам необхідно провести складні розрахунки обсягів водоспоживання і водовідведення з посиланням на відповідні державні чи галузеві норми, які досить часто відсутні. Норми водоспоживання суб’єктів господарювання, як правило, не беруться до уваги. При цьому основною причиною для відмови у видачі такого дозволу є зауваження стосовно неналежного обґрунтування норм, виявлення неточностей під час виконання розрахунків, навіть до третього знаку після коми. Цим значно підвищуються корупційні ризики. Відповідальність за правильність визначення обсягів водоспоживання і водовідведення та раціональне використання водних ресурсів несе суб’єкт господарювання, а за дотриманням умов водокористування – відповідні контролюючі органи. З огляду на це пропонується внести зміни до ст.49 Кодексу, замінивши слова «обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення» словами «обґрунтування річної потреби у воді з помісячною розбивкою водокористування і водовідведення».

У статті 72 та 75 Кодексу відсутні умови повернення супутньо-пластових вод підземних сховищ газу. Ці сховища, як правило, облаштовані у виснажених покладах газових родовищ, і при відборі газу на поверхню виноситься супутньо-пластова вода, яку необхідно повертати до підземних горизонтів за аналогією з супутньо-пластовими водами нафтогазових родовищ.

У статті 75 Кодексу визначено необґрунтовано складну процедуру  погодження технологічних проектів повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ. В Україні експлуатуються декілька сотень родовищ нафти і газу, і майже всі родовища – на завершальній стадії розробки. Обводненість продукції інколи сягає понад 90%, тому технологічні проекти розробляються для кожного родовища та потребують систематичного коригування, яке, в свою чергу, потребує погоджень Мінприроди та МОЗ.

Крім цього, на кожне родовище розробляються проекти на їх розробку або на облаштування підземних сховищ газу, які в установленому порядку, відповідно до вимог ст. 51 Кодексу про надра, проходять процедуру погодження. У цих проектах вже передбачено повернення супутньо-пластових вод підземних горизонтів нафтогазових родовищ.

Таким чином, законопроектом пропонується здійснювати повернення супутньо-пластових вод до підземних горизонтів на підставі проектів розробки родовищ та облаштування підземних сховищ газу, погоджених у встановленому порядку, та технологічних проектів з повернення супутньо-пластових вод.

Крім цього, з метою спрощення процедури погодження технологічних проектів повернення супутньо-пластових вод пропонується погодження віднести до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Спрощення процедури отримання дозволу на спецводокористування та повернення супутньо-пластових вод у підземні горизонти дозволить суб’єктам господарювання, що здійснюють видобування вуглеводнів, наростити видобуток вуглеводнів, що сприятиме енергетичній незалежності держави та мінімізувати негативний вплив супутньо-пластових вод на довкілля.

Більше інформації вже 3 березня для вас готує Петро Дригулич, заступник начальника відділу розвитку екологічних програм та екологічнго аудиту НАК «Нафтогаз України». Запрошуємо приєднатися до Платформи екологічних та технологічних рішень «ВОДА В ПРОМИСЛОВОСТІ-2020».

Джерело: ECOBUSINESS Group

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!