Поводження з радіоактивними відходами: в Україні та світі

В Україні активні блоки на чотирьох АЕС, в результаті діяльності яких утворюються три основні види радіоактивних відходів (РАВ): газоподібні, рідкі та тверді. 

Враховуючи негативний вплив РАВ на людей і навколишнє природне середовище, необхідно здійснювати збирання і надійну ізоляцію відходів з урахуванням особливостей радіонуклідів, а також відмінностей їх фізико-хімічних і біологічних властивостей.

Цей процес регулює закони України про «Про поводження з радіоактивними відходами» та «Про відходи».

Право на поводження з радіоактивними відходами мають юридичні та фізичні особи, які мають виданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення відповідного виду діяльності (ліцензіати). Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, зобов’язані: 

• забезпечувати безпеку під час проектування, вибору майданчика, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації споруд та обладнання, призначених для поводження з радіоактивними відходами; 
• своєчасно здійснювати переоцінку безпеки діючих об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі необхідності були виконані всі практично доступні вдосконалення з метою підвищення безпеки таких об’єктів;
• забезпечувати розробку та реалізацію програм якості щодо безпеки поводження з радіоактивними відходами;
• вести власний облік радіоактивних відходів;
• забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів;
• забезпечувати радіаційний моніторинг місць зберігання або захоронення радіоактивних відходів;
• своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про порушення в роботі об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
• вживати заходів щодо ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків;
• бути спроможними відшкодувати збитки від радіаційних аварій під час поводження з радіоактивними відходами за рахунок власних коштів або коштів страхових організацій.

Утворення рідких РАВ (РРВ) на АЕС пов’язане з особливостями технологічного процесу та не передбаченими цим процесом протіканнями рідких радіоактивних середовищ, система поводження з РРВ складається, загалом, з джерел їх утворення та установок зберігання й переробки.

На АЕС утворюються такі види РРВ:

• кубовий залишок як наслідок переробки трапних вод і вод спецпралень на випарних установках спецводоочищення;
• відпрацьовані сорбенти, що надходять з фільтрів установок спецводоочищення у разі вичерпання ресурсу іонообмінного матеріалу, а також інші відпрацьовані фільтрувальні матеріали;
• шлами та пульпи;
• відпрацьовані мастила та змішані рідини.

Перед переробкою РРВ збирають у баки для тимчасового зберігання та витримування. Система зберігання РРВ на АЕС складається з вузлів збору та тимчасового їх зберігання. Кубовий залишок, фільтрувальні матеріали разом із шламами та мастильні матеріали зберігаються окремо. Відпрацьовані фільтрувальні матеріали, сорбенти системою гідротранспорту подаються в резервуари, де зберігаються під шаром води.

Схема переробки первинних РРВ на АЕС з реакторами типу ВВЕР містить випарні апарати спецводоочищення та вузол реагентів. Після упарювання первинних рідких радіоактивних середовищ на установках спецводоочищення одержують кубовий залишок, до складу якого входять нерозчинні й розчинні солі натрію, а також заліза, магнію, кальцію тощо. У процесі переробки радіоактивні та інші хімічні речовини виділяють з відходів, а очищену воду повертають у технологічний процес.

Сьогодні для ствердіння РАВ досить широко у багатьох країнах застосовується спосіб бітумування, при якому радіоактивні відходи змішують з бітумом. Бітум – продукт перегонки нафти або кам’яного вугілля. Гідростійкість бітуму забезпечує досить надійну гідроізоляцію включених компонентів. Бітуми привертають увагу такими позитивними якостями, як непроникність, пластичність, достатня хімічна інертність, невисока вартість, стійкість до впливу мікроорганізмів.

Останнім часом розробляються технології, в яких бітум заміняють штучними полімерами. 

Полімеризація проходить, як правило, без нагрівання. Метод полімеризації особливо зручний для фіксації відпрацьованих іонообмінників. Апаратура при цьому може бути використана та сама, що й для бітумування. Полімерні продукти мають за деякими параметрами кращі в порівнянні з бітумом властивості. Полімери мають добру хімічну стійкість. Термореактивні смоли як зв’язувальні матеріали відрізняються простотою здійснення процесу ствердіння й деякими позитивними властивостями стверділого продукту – стійкістю до впливу механічних, термічних і радіаційних навантажень.

В інших країнах діє різна політика щодо РАВ

Наприклад, Швеція не передбачає використання (переробку) після вивантаження його з реакторів. Згідно з державною політикою, після вивантаження з реакторів і витримки в пристанційних сховищах відходи повинні бути розміщені та ізольовані у кристалічних породах. Радіоактивні відходи, які довго живуть, планують розмістити у пункті геологічного захоронення на глибині близько 300 м. Короткоживучі РАВ зберігаються неподалік від АЕС Форсмарк на глибині близько 60 м, під дном Балтійського моря.

Німеччина не здійснює переробку ВЯП, але користується послугами Франції та Великобританії для переробки свого відпрацьованого палива. Проте у Німеччині є три майданчики для захоронення РАВ з незначним залишковим тепловиділенням (майданчика «Конрад» (захоронення ще не ведеться), «Асі-2» та «Морслебен»),а також два майданчики для поверхневого зберігання РАВ: «Горлебен» (радіоактивні відходи з високим рівнем тепловиділення і ВЯП) та «Ахаус».

У Фінляндії, як і в Швеції, затверджена стратегія прямого захоронення ВЯП, тобто відпрацьоване паливо віднесене до категорії ядерних відходів. Радіоактивні відходи розміщують на глибині 60-110 м на майданчиках «Ловііса» та «Олкілуото». ВЯП планується інкапсулювати та розмістити в пункті геологічного захоронення на глибині 500 м в скельних породах на майданчику «Онкало», поблизу АЕС Олкілуото.

Ядерна програма Франції передбачає закритий ядерний паливний цикл, тому ВЯП не відноситься до категорії відходів. В даний час у Франції напрацьовано близько 1 460 000 м3 радіоактивних відходів різних категорій. Частина з них вже розміщена у пунктах захоронення.

Прес-служба Ecobusiness Group