Позитивні результати попереднього техніко-економічного обґрунтування спорудження сонячної електростанції піковою потужністю 1,2 ГВт у Чорнобильській зоні відчуження в Україні

Попереднє техніко-економічне обґрунтування, проведене в 2017 р., за фінансування Міністерства економіки та фінансів Франції, свідчить про те, що з техніко-економічної точки зору спорудження СЕС потужністю 1,2 ГВт у зоні відчуження Чорнобильської АЕС – є можливим.

Навіть за дещо вищих витрат, порівняно з оптимізованими класичними проектами СЕС в нерадіаційному середовищі, проект має чіткі переваги:

• можливість повторного часткового використання існуючої енергетичної інфраструктури;
• можливість повторного використання земель, непридатних для інших видів людської діяльності;
• повернення економічної та соціальної діяльності (сприяння зайнятості) у даному регіоні Україні.

Забезпеченість економічної бази, на якій ґрунтуватиметься проект, буде мати вирішальне значення для підтримки витрат на прийнятному рівні і для його потенційної комерційної життєздатності.

У місцевості навколо Чорнобильської АЕС, забрудненій в результаті атомної катастрофи, було створено зону відчуження  площею приблизно 2600 кв.км. На сьогоднішній день, коли Україна більше, ніж будь-коли, потребує розробки нових енергетичних проектів для забезпечення надійного та достатнього виробничого потенціалу, а також з урахуванням кліматичних змін, влада країни рішуче налаштована сприяти розвитку зеленої енергетики. Спорудження енергоустановок з використанням відновлювальних енергоносіїв у Чорнобильській зоні відчуження – це можливість використати забруднені та непридатні землі і водночас існуючу, проте незадіяну інфраструктуру Чорнобильської енергосистеми.

Вибір технології був зосереджений на розробці СЕС піковою потужністю 1,2 ГВт. Технологія з використанням сонячних фотоелементів є привабливим вибором, оскільки вона потребує незначного технічного обслуговування, зводячи до мінімуму необхідність людського втручання на об’єкті (з огляду на вплив радіоактивного опромінення). Крім того, собівартість виробництва сонячної електроенергії стає все більш конкурентоспроможною, завдяки технологічному прогресу та постійному зниженню цін на фотоелектричне обладнання.

Протягом другого півріччя 2017 р. компанія “Tractebel France” виконала попереднє техніко-економічне обґрунтування для наземної СЕС, піковою потужністю 1,2 ГВт у Чорнобильській зоні відчуження. Метою дослідження була оцінка техніко-економічної доцільності спорудження СЕС такого масштабу в достатньо символічному місці, де забруднене середовище  викликає додаткові складнощі і обмеження, в порівнянні з попереднім ТЕО стандартної СЕС.

Це дослідження було профінансовано за рахунок гранту Міністерства економіки та фінансів Франції, і виконано для Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

Зона відчуження має достатню земельну площу (~ 2000 га) з ділянками, придатними для СЕС зазначеної потужності. Ділянки мають хороший доступ через існуючі дороги, що раніше використовувались для сполучення між сусідніми містами Чорнобильської АЕС та іншими ядерними об’єктами у цьому районі.

Компанія “Tractebel” пропонує модульну концепцію СЕС, що складається з восьми підстанцій, потужністю 150 МВт, підключених на рівні напруги 33 кВ до підстанції, розташованої у зоні СЕС, з двоступінчастими трансформаторами 33 кВ/330 кВ. Такий підхід надає певну свободу при реалізації Проекту і дозволяє розподіляти технічні та фінансові ризики на різних етапах Проекту. Конструкція СЕС включає в себе типові компоненти прийнятних для банків та перевірених технологій (кристалічні кремнієві модулі на нерухомих опорах), що можуть постачатися широким колам виробників.

За результатами вивчення кількох схем під’єднання до мережі, наданих оператором мережі (НЕК “Укренерго”) та адміністратором зони відчуження (ДАЗВ), рішення, що запропоноване “Tractebel”, з метою мінімізації інвестиційної вартості Проекту, полягає у використанні інфраструктури розподільчого пристрою 330 кВ підстанції Чорнобильської АЕС. Це вимагатиме часткової реконструкції розподільчого пристрою для забезпечення належного та надійного підключення до мережі напругою 330 кВ, а також встановлення подвійної повітряної лінії електропередачі, довжиною близько 6 км між розподільчим пристроєм ЧАЕС та підстанцією СЕС. Підстанція СЕС може бути спроектована таким чином, щоб дозволити її подальше розширення для забезпечення максимальної сумісності з розвитком транспортної мережі, передбаченим зацікавленими сторонами.

Попередній аналіз впливу на статичне навантаження мережі підтвердив, що подача електроенергії через мережу 330 кВ є можливою за умови, якщо особлива увага приділятиметься регулюванню напруги на самій СЕС. Попередні оцінки вказують на необхідність інтеграції вимоги щодо централізованого регулювання напруги  конструкцію СЕС, що потребуватиме подальшої розробки. Необхідність включення до СЕС акумуляторної системи зберігання електроенергії залишається неоднозначною, і визначення можливостей використання акумуляторної системи, а також концептуалізації рішення та обґрунтування його собівартості. Дослідження має проводитися з використанням високоточного профілю попиту/навантаження у мережі та профілю генерації СЕС.

Викликом для проекту є залишкове радіоактивне забруднення ґрунту через 32 роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Зона відчуження все ще залишається місцем, де заборонене постійне проживання, а будь-яка людська діяльність підпадає під дію нормативно-правової бази щодо радіаційного контролю. Таким чином, Проект повинен включати положення щодо розгортання радіаційного контролю та радіаційного захисту під час будівництва, експлуатації та виведення станції з експлуатації; щодо дезактивації устаткування станції, матеріалів та персоналу; а також поводження з радіоактивними відходами. Попередні результати показують, що ці аспекти накладають додаткові обмеження та збільшують витрати в порівнянні з типовим проектом СЕС, однак не підривають економіку Проекту.

Загальний рівень фонового опромінення, спричиненого забрудненням ґрунту, на відібраних для СЕС ділянках є помірним, і очікується, що він матиме обмежений вплив на продуктивність компонентів СЕС протягом періоду експлуатації Проекту. Будівельники та оператори, які працюють в даному районі за звичайною робочою схемою та з дотриманням відповідних заходів безпеки, отримали б сукупні дози опромінення, що значно нижчі за межі радіоактивних доз, встановлених в Україні або інших країнах Європи, однак методологія проектування та будівництва станції (а також її технічного обслуговування) повинна бути опрацьована якомога ширше, щоб забезпечити найкраще та найповніше дотримання принципу  “ALARA” (“доза настільки низька, наскільки це можливо”). Необхідність такої оптимізації пояснюється необхідністю покриття ризику забруднення устаткування станції, пристроїв та персоналу, а також ризику посилення впливу на працівників, внаслідок внутрішнього забруднення, пов’язаного з можливим збільшенням питомого забруднення, що може виникнути в процесі будівництва та технічного обслуговування станції.

Попередній екологічний та соціальний моніторинг, проведений в межах цього попереднього ТЕО, підкреслює потенційно позитивний соціальний вплив перспектив працевлаштування, пов’язаних зі спорудженням Чорнобильської СЕС. Крім того, як показують результати, потенційний вплив СЕС на навколишнє середовище очікується дуже обмеженим. Тим не менш, необхідно провести більш детальну оцінку екологічного та соціального впливу на етапі ТЕО Проекту.

З точки зору собівартості Проекту, навіть якщо він передбачає певні додаткові витрати, порівняно з оптимізованими класичними проектами СЕС у нерадіаційному середовищі, проведена компанією “Tractebel France” оцінка собівартості Проекту Чорнобильської СЕС чітко демонструє його можливу економічну доцільність. У будь-якому випадку, можливість повторного часткового використання існуючої незадіяної енергосистеми і земель, непридатних для інших видів людської діяльності, а також можливість створити діяльність, що сприятиме економічному розвитку цього регіону України, є явними перевагами цього Проекту. Забезпечення економічної та нормативної бази, на якій будуватиметься Проект, буде мати вирішальне значення для підтримки собівартості на прийнятному рівні і, відповідно, забезпечення потенційної економічної життєздатності Проекту.  

Джерело: Міністерство екології та природних ресурсів України