Пунктом «с» статті 17 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР, визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами повинні мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000.
Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі — Дозвіл) є документом дозвільного характеру, згідно Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI.
На законодавчому рівні порядок отримання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі — Порядок) не затверджений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно виникає законодавча колізія, що вимога є, а процедура — відсутня.
Можливо спробувати скористатися принципом мовчазної згоди, відповідно до абзацу десятого частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV.
Довідково: Принцип мовчазної згоди — принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Відповідно до листа Державної регуляторної служби від 9 серпня 2018 року № 8029/0/10-18, зважаючи на відсутність затвердженого порядку отримання необхідних дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суб’єкти господарювання можуть діяти за принципом мовчазної згоди. Для цього необхідно звернутися через центр надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) із заявою щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, й у разі невидачі такого дозволу здійснювати господарську діяльність за принципом мовчазної згоди.
Іншою вимогою є розроблення, погодження та затвердження реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, якщо Пзув більше 1000 одиниць — бажано паперові версії подавати у 4 примірниках. Відповідно до Інструкції щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 17 лютого 1999 року № 41.
Для оперативної обробки, передачі та зберігання даних реєстрових карт ОУВ та ООУВ на електронних носіях використовуються їх електронні версії. Електронні версії реєстрових карт ОУВ та ООУВ заповнюються відповідно до зразків файлів, які публікуються на сайті Мінекоенерго.
Власники ОУВ та ООУВ подають електронні версії реєстрових карт ОУВ та ООУВ при їх затвердженні та щорічному поданні даних про зміни Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Важливо! Бланки електронних та паперових форм різняться, це потрібно враховувати при поданні електронних версій.
Увага! Матеріал публікується частково! Повна версія – в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №11, 2020
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»