Про відсутність методології здійснення післяпроєктного моніторингу ОВД

Професійна асоціація екологів України, отримуючи безліч звернень, запитань та зауважень від екологів підприємств, науковців та представників громадянського суспільства, ініціює проведення експертного суспільного діалогу між представниками державної влади (профільне міністерство, комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування, місцевими органами державної влади), представниками бізнесу, громадськості та науковцями.

На сьогодні слід визнати, що не всі механізми Закону працюють так, як передбачалося спочатку.

З боку громадськості ми чуємо, що Закон є недостатньо жорстким і державні органи занадто лояльні до промисловості при видачі Висновків з ОВД.

Водночас промисловці кажуть, що навпаки — державні органи занадто жорстко підходять до виставлення умов при видачі Висновків. А що ж самі державні службовці, які займаються процедурою? Вони по можливості намагаються балансувати між бізнесом і суспільством, щоб, з одного боку, не допустити надмірного впливу на навколишнє середовище, а з іншого — не перешкоджати економічному зростанню країни.

Так, Олена Кошелєва, досвідчений еколог-практик вугледобувного підприємства, член-експерт ПАЕУ, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001 акцентує увагу на важливій прогалині:

не затверджені на законодавчому рівні та відсутні вимоги до плану здійснення моніторингу довкілля, а також відсутні вимоги до змісту звіту з післяпроєктного моніторингу.

Проаналізувавши висновки з оцінки впливу на довкілля, які доступні у вільному доступі на сайті Мінекоенерго, можна зробити висновок, що вимоги, які висуваються до суб’єкта господарювання  із здійснення післяпроєктного моніторингу, найчастіше не мають законних підстав, та відсутня методологія, згідно з якою підприємства повинні здійснювати цей моніторинг.

Наприклад:

• Моніторинг стану атмосферного повітря (в тому числі на межі СЗЗ та межі житлової забудови): наразі він виконується відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць» від 23 лютого 2000 року № 30, а також згідно з наказом МОЗ України «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» від 14 січня 2020 року № 52. А також — за аналогією з протоколами, які робились при встановленні СЗЗ, та згідно з висновком про встановлення розміру СЗЗ, якщо він є.

Запитання: що саме необхідно розуміти під кількісними та якісними показниками забруднюючих речовин в атмосферному повітрі?

Якщо нормативна СЗЗ, наприклад, 500 метрів, а встановлена СЗЗ — 300 метрів, де саме необхідно здійснювати виміри? По яких забруднюючих речовинах?

• Моніторинг стану ґрунтів (у межах СЗЗ): відсутні затверджені нормативи ГДК небезпечних речовин у ґрунтах. Користуємося чинним ГОСТ 17.4.2.01-81* «Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния», в якому зазначена номенклатура показників санітарного стану ґрунтів, що характеризують властивості й обов’язковість визначення їх при контролі стану ґрунтів різних видів землекористування.

Запитання: які забруднюючі речовини необхідно контролювати ? Де саме необхідно здійснювати виміри? З чим порівнювати?

• Моніторинг підземних вод:  відсутні затверджені нормативи ГДК небезпечних речовин у підземних водах. Для контролю якості підземних вод необхідно споруджувати спостережні свердловини.  НПАОН 14.0-4.01-84 містить загальні вимоги щодо мережі спостережних свердловин, але без конкретизації показників, які необхідно досліджувати, їх допустимих нормативних значень та періодичності.

Запитання: які забруднюючі речовини необхідно контролювати? Де саме необхідно здійснювати виміри?

• Моніторинг поверхневих вод — здійснюється згідно з Дозволом на спецводокористування. Відсутні затверджені нормативи ГДК небезпечних речовин у поверхневих водах.

Запитання: де потрібно контролювати якість поверхневих вод, якщо водойми, розташовані поблизу, відсутні? Як саме необхідно контролювати поверхневі води поблизу місць видалення відходів?

• Вібраційний вплив: відсутні затверджені нормативи вібрації.
• Здійснення вимірювань рівнів шуму на межі санітарно-захисної зони та на межі житлової забудови (найближчої): відсутні норми шуму на межі СЗЗ. Існують тільки для житлової забудови або для виробничих приміщень.
• Здійснення вимірювання радіації у водах, що скидаються у водні об’єкти — існують норми вмісту радіації для питної води. Перелік підприємств, акредитованих на ці вимірювання, дуже малий.
• Здійснення вимірювання радіації у підземних водах на території ймовірного впливу: існують норми вмісту радіації для питної води. Перелік підприємств, акредитованих на ці вимірювання, дуже малий.
• Здійснення вимірювання радіації у поверхневих водах на території ймовірного впливу: існують норми вмісту радіації для питної води. Перелік підприємств, акредитованих на ці вимірювання, дуже малий.
• Здійснення вимірювання радіації у ґрунтах на території ймовірного : існують норми вмісту радіації для будівельних матеріалів. Хто може виконувати ці роботи?
• Здійснення моніторингу радіаційного фону на території планованої діяльності: як необхідно здійснювати цей моніторинг?
• Здійснення моніторингу по визначенню рівня токсичності (на основі біотестування) вод, що скидаються, а також річки вище та нижче місця скиду: моніторинг виконується згідно з затвердженими ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», ДСТУ 4173-2003 «Якість води. Визначання гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 6341:1996, MOD)» та ДСТУ 4174-2003 «Якість води. Визначання хронічної токсичності хімічних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 10706:2000, MOD)»,  але це все норми для питної води. Перелік підприємств, акредитованих на ці вимірювання, дуже малий.
• Здійснення моніторингу еманацій радону у виробках шахти і при необхідності приймати управлінські рішення по захисту працівників від наднормативного радіоактивного випромінювання: відсутні підприємства, акредитовані на виконання вимірів радіації у гірничих виробках.
• Здійснення моніторингу тваринного і рослинного світу: як необхідно здійснювати цей вид моніторингу?

Як бачимо, «прогалин» практики бачать багато! Час потрудитися спільно над напрацюванням ефективної моделі!

Олена Кошелєва, досвідчений еколог-практик вугледобувного підприємства, член-експерт ПАЕУ, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001 спеціально для Ecobusiness Group