Разом до вершин! ПАЕУ разом із кращими екологами країни об’єднались заради спільної мети

Екологічні проблеми країни породжені протиріччями суспільного розвитку, різко збільшеними масштабами впливу діяльності на довкілля і пов'язані з відсутністю спілкування влади, бізнесу, громади та науки. Вирішення глобальних проблем вимагає чітко окреслених завдань, інструментів для їх реалізації та розуміння спільноти, яким шляхом потрібно прямувати для досягнення мети.

Тому задля реалізації головних екозавдань країни Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) разом із командою журналу Ecobusiness організували челендж-виклик «ЕКОлідери: заради спільних вершин: сходження на Говерлу».

16 серпня у м. Яремче в рамках челенджу для менеджерів природоохоронної діяльності підприємств та юристів було проведено тренінг «Природоохоронна діяльність підприємства: судова практика, промислова безпека та ОВД. Розгляд реальних справ».

Експерт з правового регулювання використання природних ресурсів, охорони довкілля та систем екологічного управління, віце-президент ПАЕУ Людмила Хоміч звернула увагу слухачів на реформування державної екологічної інспекції та надала рекомендації стосовно захисту бізнесу від надмірного адміністративного тиску держави.

«17серпня відвідала тренінг «Природоохоронна діяльність підприємства: судова практика, промислова безпека та ОВД. Розгляд реальних справ».
Хочу зазначити, що це чудова нагода розширити межі свого мислення та інформаційного поля, що є надто безцінним.
Цікавим для мене, як для юриста підприємства, стала доповідь адвоката Людмили Хоміч. Вона поділилася новою практикою рішень суду про можливість визнання незаконними дії щодо проведення перевірки у разі допуску до перевірки. На жаль, дана практика не підтверджена Верховним Судом, але з'являється надія на краще. Крім цього, під час доповіді були розглянуті зміни, які найближчим часом можуть бути прийняті, якщо лобісти промислових підприємств не втрутяться. Наприклад, це такі зміни, як-от штрафні санкції за не допуск до перевірки природоохоронного законодавства у межах 1 млн грн. Якби у нас дійсно була неупереджена, об’єктивна судова ланка, це могло стати дієвим інструментом, але, дивлячись на сьогодення, це перетвориться на ще один механізм корупційної схеми та вимагання.
Відкритим лишилось питання боротьби з тиском на судову ланку. Дуже цікаво було б почути думку суддів та інших експертів з порушених питань», - Юлія Глусь, юрист.

Начальник відділу екологічної експертизи, нормування атмосферного повітря та поводження з відходами Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Назарій Сорока акцентував на проведенні процедури оцінки впливу на довкілля та розповів учасникам тренінгу, що потрібно враховувати під час написання звітів з ОВД.

Про особливості земельних досліджень і вишуків під час оцінки впливу на довкілля наголосив керівник відділу екологічної безпеки та природокористування науково-дослідного центру, професор кафедри екології та економіки землекористування Державної екологічної академії при МінПрироди Роман Третяк. Відсутність публічної та офіційної інформації на земельні ділянки при розробці звіту ОВД не дають повною мірою враховувати усі імовірні ризики планової діяльності без спеціальних земельних досліджень та вишуків, оцінити ризики господарської діяльності на суміжні земельні ділянки та навколишнє середовище. Основну складність під час виконання оцінки впливу на довкілля викликає відсутність затверджених критеріїв оцінки впливу на довкілля та критеріїв управління ризиками, управління екологічної безпекою!

«Оцінку якості звіту ОВД мають робити фахівці з галузі того питання, яке порушено при планованій діяльності! Так оцінити вплив на ландшафт від планованої (модельованої) діяльності може спеціаліст з землеустрою, ландшафтознавець, який має картографічне забезпечення та володіє методикою оцінки екологічної стабільності, або інженер-проектант, що має уявлення про методи рекультивації», — наголосив Роман Третяк.

Завершував насичений тренінг керуючий партнер об’єднання фахівців Technical Audit & Consulting Group Анатолій Добрун з розгляду технічного аудиту, як складової ланки перетворення підприємства на екологічно чисте виробництво. Проведення технічного аудиту (в страхуванні — сюрвею) на підприємстві дозволяє виявити ризики, притаманні організації в цілому і його виробництву зокрема, установити ймовірність реалізації виявлених ризиків та оцінити вартість можливих збитків при настанні надзвичайної ситуації. Рекомендації, що є результатом технічного аудиту, надають можливість підприємству зберегти активи (майно), фінанси, імідж компанії та, найголовніше, убезпечити довкілля від техногенного забруднення. При цьому витрати на впровадження рекомендацій (превентивних заходів) порівняно з можливими збитками надзвичайно низькі. Покажемо це на конкретному прикладі з нашої практики.

«Захистити підприємство від втрат, а екологію від негативного впливу можна своєчасним технічним аудитом на підприємстві та впровадженням його рекомендацій. Технічний аудит — це сучасна ефективна процедура, що дозволяє досліджувати виробничі процеси і інженерні системи з метою оцінки поточного стану, виявлення резервів підвищення ефективності, оцінки майбутніх витрат на ремонтні цикли, модернізацію, енерговитрати і впровадження систем енергозбереження.
Як правило, технічний аудит застосовують якщо тоді, коли це необхідно:
• підготувати проект модернізації або реконструкції;
• оптимізувати поточні витрати, систему виробництва і управління;
• виявити ризики, притаманні підприємству та його виробничим процесам, встановити ймовірність їх настання та оцінити розмір можливих збитків», — додав Анатолій Добрун.

17 серпня учасники тренінгу разом із командою екологів найбільших підприємств та організацій приєдналися до челендж-виклику «ЕКОлідери: заради спільних вершин» для сходження на топ-вершину України — г. Говерлу.

Метою підкорення найвищої вершини Карпат було привернення уваги громадськості до екологічних проблем України та спільних завдань щодо їх вирішення. Також важливо було показати, що завдяки спільному сходженню еколідерів України, є готовність бізнесу, держави і науки об’єднати зусилля заради сталого розвитку нашої країни та якісного чистого довкілля.

Усі учасники челенджу були нагороджені дипломами від Професійної асоціації екологів України та сертифікатами на придбання продукції від екологічного партнера заходу — компанії DeLaMark, яка є лідером в Україні з виробництва екологічних засобів. Дбайливе ставлення до навколишнього середовища компанія DeLaMark також проявляє в тому, що для упаковки товару використовує поліетилен низького тиску, який піддається вторинній переробці, а також приймає порожню тару від покупців. Компанія відмовилася від пластикових дисконтних карток та придбала енергоефективні маловитратні двигуни. А продукцію, придбану в інтернет-магазинах, доставляють у спеціальних екосумках, виготовлених з плакатів, які застосовувалися на виставках, що також зменшує кількість сміття.

«За останньою інформацією ООН, на Землі налічується 8 мільйонів видів тварин і рослин. Приблизно 1 мільйону впродовж наступного десятиліття загрожує вимирання. Така ж доля спіткає і майже 40 % морської фауни. 500 тисячам наземних видів бракує площі для виживання. Крім того, не менш загрозливою є ситуація з середовищем існування флори та фауни, зокрема йдеться про ліси. У 1990–2015 рр. втрачено 290 мільйонів гектарів світової лісової площі, через розчищення та збір деревини. Площа висаджених лісів у цей же період зросла на 110 мільйонів гектарів. Щодо України, то, за даними Держслужби статистики, з 2008 по 2017 рік в Україні було вирубано 4,03 млн га лісів, при цьому відновлено тільки 526,6, тисяч га насаджень.
Зараз питання збереження лісових природних екосистем в Україні постало дуже гостро. Попри те що наша держава має добре прописане природоохоронне законодавство, вирубки дерев до сьогодні тривають. Наразі у формуванні екологічної свідомості, в запобіганні вандалізму і грубому порушенні екологічних норм, в актуалізації та спонуканні державного апарату дотримуватися природоохоронних приписів ключовою є роль еколідерів. У зв’язку зі змінами клімату, які уже почалися, сьогодні ми багато говоримо про відновлення лісу шляхом саджання нових дерев. Звісно, це архіважливо. Однак свою природозберігаючу функцію такий молодий ліс виконуватиме тільки через пів століття! Тому ми маємо не лише намагатися відновлювати те, що вже знищено, а й зберегти те, що ще вціліло. Ми не маємо морального права мовчки спостерігати за варварською вирубкою лісів, знищенням інших ресурсів та благ природи.
Тому настав час для рішучих і результативних дій згуртованої громади. Сьогодні, як ніколи, важлива консолідація суспільства, коли кожен українець (школяр, студент, науковець, державний службовець, представники малого та великого бізнесу) стане на захист ПРИРОДИ та виконання природоохоронного законодавства», — зазначила Лариса Карєлова, голова ГО «Природа. Наука. Технології».

«У цьому році я прийняв уже два виклики. Перший виклик був місяць тому, 31 липня, у якому я переплив протоку Босфор з Європи до Азії — завдовжки 6,5 км. Сьогодні я взяв участь у челенджі з подолання Говерли, в якому було задіяно майже 50 людей. Я вважаю, що це дуже знакова подія, яка дає можливість зрозуміти ті речі, які в житті важливі в практичній площині. Ми повинні розуміти що необхідно підтримувати товаришів, повинні розуміти що необхідно прагнути до нових звершень, нових навантажень, до незалежності та свободи. Якраз цей челендж окреслив усі важливі фактори. Кожен з нас відчув підтримку один одного, що є чи не найголовнішою складовою подолання будь-яких труднощів.
Хочу подякувати організаторам за таку мегаподію, яка надихнула на нові звершення», — резюмував Юрій Шафаренко, директор Департаменту відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності).

«Це був дійсно челендж, справжній виклик, задля подолання якого знадобилося чимало сил. Але насправді це дуже зміцнило нас у намаганні щось змінювати в Україні та прагнути кращого. Ми об’єднались заради того, щоб разом боротися з викликами, які будуть існувати в екологічній сфері найближчими роками», — висловився гендиректор та засновник компанії «Церн» Владислав Антипов.

«Уся сила цього моменту, коли ти на вершині, а довкола незаймані ліси, міць гірської системи, в тому, що ти це бачиш! Це неземне щастя — розуміти, що ти це бачиш, а отже — є сили, щоб видертися прямувати нагору, дух, щоб подолати, очі, щоб бачити, серце, щоб захоплюватися! Та коли ще поруч хороші люди, коли поряд той, хто не кине, коли важко і сили закінчуються, коли тобі реально не дадуть впасти... Це набагато більше, ніж просто вершина гори! Нехай це відчуття драйвить і надає нової сили!», — підсумувала враження від спільного сходження на Говерлу президент ПАЕУ Людмила Циганок.

Джерело: «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»