Стан водойм в Україні та застосування сучасних технологій водоочистки у промисловості — основні питання, що обговорювалися на екоплатформі «Вода в промисловості-2020»

3 березня стартував ще один масштабний захід, організований ECOBUSINESS Group та Професійною асоціацією екологів України — платформа екологічних та технологічних рішень «Вода в промисловості -2020», генеральним партнером якої виступив проєкт «Найкращі доступні технології та методи управління для України», що виконується GIZ на замовлення Уряду Німеччини.

У роботі платформи, окрім представників промислових підприємств, до яких належали більшість учасників, взяли участь представники Держекоінспекції, Держводагентства, експерти PAEU та науковці.

«Стан та якість водних ресурсів у країні погіршується щороку. Серед ключових проблем водної сфери виокремлюють недосконалість українського законодавства в галузі водного господарства, величезні обсяги скидання неочищених стоків промисловими підприємствами та зношеність водопровідних мереж. Як змінити парадигму, яких першочергових кроків потребує галузь та як забезпечити ефективну взаємодію між промисловими підприємствами та водоканалами, які найкращі технологічні та інженерні рішення пропонуються підприємствам — все це ми поставили за мету пропрацювати разом зі стейкхолдерами та представниками ЦОВів», — зазначила керівник проєкту, президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

Перед присутніми виступив перший заступник голови Держекоінспекції Денис Каплунов. Серед основних проблем, які потребують якнайшвидшого розв'язання, він назвав модернізацію очисних споруд водоканалів, які переважно перебувають у державній власності та не мають достатніх коштів для її проведення. Попри всі існуючі складнощі, перший заступник голови ДЕІ закликав представників водоканалів та підприємств, які здійснюють водокористування, виходити на діалог з контролюючими органами та рухатися в бік модернізації. Щоб усі присутні мали змогу адресувати свої запитання до Держекоінспекції та отримати на них відповіді, до роботи екоплатформи також долучилися два спеціалісти ДЕІ з водних досліджень.

Павло Гвозденко, заступник Голови Держводагентства, охарактеризував практичні кроки, які вже зроблені у напрямку наближення до європейських стандартів. І ще більше потрібно зробити, адже невтішний стан річок в Україні потребує негайного реагування з боку держави задля вирішення цієї проблеми. За даними агентства, тільки з 2015 по 2018 рік кількість скидів фосфатів до річки Дніпро, яка чи не найбільше піддається негативному впливу, оскільки є основним водним джерелом для найбільшого міста України, збільшилася на 14%.

Щоб виправити існуючу ситуацію, необхідне впровадження цілого комплексу заходів, серед яких заборона на використання фосфоровмісних миючих засобів, модернізація очисних споруд водоканалів та просвітницька робота серед населення. І без змін до існуючого законодавства зробити це неможливо.

Як підписант Угоди про асоціацію Україна — ЄС, наша держава взяла на себе значні зобов'язання перед європейською спільнотою та рухається у бік запровадження євро стандартів. Про водні директиви ЄС та їх імплементацію до вітчизняного законодавства розповіла Наталія Закорчевна, голова Комітету водної політики PAEU.

Зокрема, пані Наталя акцентувала вагу на впровадженні шести водних Директив ЄС, що стосуються стандартів якості водних об’єктів та вирішення проблем доступу до безпечної води і забезпечення здоров’я людини та довкілля. Поки Україна ще не має членства в Євросоюзі, немає і жорстких термінів щодо виконання цих угод та зобов'язання стовідсоткової імплементації норм цих директив уже сьогодні. «Україна наразі має унікальний шанс розробити єдину водну стратегію, що і в якій послідовності впроваджувати, і ми маємо скористатися цією нагодою», — зауважила голова Комітету водної політики PAEU.

Розширила озвучену тему Ганна Цвєткова, член комітету відповідності впровадження Протоколу про воду і здоров’я ЄЕК ЩЩН і ВООЗ у своїй доповіді про сучасний підхід та інструменти забезпечення безпеки вод та санітарії.

Даними про якість питної води в джерелах водопостачання поділився у своєму виступі Михайло Яцюк, заступник директора з наукової роботи ІВПіМ. Стан поверхневих вод України охарактеризувала Наталія Осадча, завідувач відділу гідрохімії Українського гідрометінституту, а проблеми охорони внутрішніх водойм Києва охарактеризувала Мар’яна Гінзула, член Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування.

Робота наступної панелі була присвячена правилам використання водних ресурсів для підприємств. Головні вимоги до екологічної документації озвучила Наталія Колядюк, старший державний інспектор Державної екоінспекції Столичного округу.

Практичним досвідом реалізації великого інфраструктурного проєкту на Житомирському водоканалі поділився віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Андрій Нікітін.

У місті Житомир вже за рік планується запуск нових очисних споруд, що будуються за стандартами ЄС. Найбільша проблема з низьким рівнем очищення стічних вод у тому, що за останні тридцять років водопровідно-каналізаційна система в Україні фактично не будувалася та не реконструювалася. Більшість очисних споруд — у неналежному стані, а у маленьких містах та райцентрах вони часто взагалі не працюють. Стратегія розвитку водної галузі України, розроблена данською компанією ще у 2002 році, так і не застосовується на практиці, хоча саме дотримання наведених у ній положень дало б змогу зрушити з місця у вирішенні складних питань.

Серед наступних тем, що розглядалися у складі тематичних блоків платформи, більшість були присвячені питанням водоочистки та водовідведення у промисловості та застосуванню сучасних технологій на практиці. Саме такий досвід викликав найбільше зацікавлення в аудиторії, тож доповідачам доводилося відповідати на багато запитань.

Модератори заходу, Президент Професійної асоціації екологів Людмила Циганок та генеральний директор ЦЕРН Владислав Антипов закликали учасників екологічної платформи надавати свої конструктивні пропозиції, які традиційно у кінці зустрічі були сформовані у загальну резолюцію.

Відгуки учасників екоплатформи

Петро Дригулич, заступник начальника відділу розвитку екологічних програм та екологічного аудиту НАК «Нафтогаз України»

Теми — дуже цікаві, проте, на мою думку — занадто стислі терміни, поставлені для виступів доповідачів. Можливо, потрібно було б розглядати менше питань, але — приділити їм більше уваги.

Андрій Нікітін, віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія»

Є дві категорії людей — ті, хто хочуть, щоб усе «робилося», і ми мали чисту воду у наших кранах та чисте навколишнє середовище, і є ті, хто хоче щось робити сам, та готовий ділитися своїм досвідом. Тільки спільними зусиллями ми можемо вплинути на стабілізацію водної галузі України, яка наразі потребує особливої уваги, адже мова йде про майбутнє.

Тож такий формат роботи, коли разом збираються і ті, хто створює законодавчу базу та впливає на неї, і представники екоінспекцій, і бізнесу, щоб почути одне одного та разом створювати якісь напрацювання, є, без сумніву, ефективним.

Джерело: ECOBUSINESS Group