«Якщо не модернізувати водогосподарську сферу зараз,
ми будемо пити каналізацію…
Врятувати потрібно не воду, а себе!»
За прогнозами світових водних інститутів головна боротьба тисячоліття буде за воду! Ситуація у водній галузі і в нашій державі вимагає не просто належної уваги, а й зміни всієї парадигми - негайно!
Окрім гострих проблем таких, як недосконалість українського законодавства, величезні обсяги скидання неочищених стоків промисловими підприємствами, відсутність систем очищення, зношеність водопровідних мереж, яка загалом в Україні становить майже 70 %, фіксуємо протягом багатьох років небажання взаємодії всіх суб’єктів для пошуку шляхів рішення.
Водозабір та споживання в Україні до 2025 року прогнозно зросте майже в півтора раза. При цьому якість водних ресурсів в країні погіршується щороку. Але системна робота в цьому напрямку не провадиться, до того ж в Україні відсутня єдина державна водна політика (про це — у матеріалах випуску).
Водночас грошовий обсяг ринку модернізації водної галузі України становить майже 40 мільярдів доларів. І ці кошти необхідні для того, щоб стабілізувати галузь: побудувати нові очисні, модернізувати водоканали великих міст, зробити санацію труб.
Кошти та розуміння необхідності інвестування у водні підприємства країни у МФО є, але немає достатньої «інфраструктури» для якісного використання цього фінансового ресурсу.
У випуску ми прагнемо показати різнобічність сфери, позицію кожного з учасників ринку, надаємо бачення екоперспектив розвитку водно-комунального господарства в контексті реалізації Стратегії водної політики України — 2019, роз’яснюємо законодавчі вимоги та порядок оплати за скидання стічних вод та надаємо інформацію щодо тих проектів модернізації, що вже реалізуються.
Як зазначає шеф-редактор журналу, Людмила Циганок, Президент Професійної асоціації екологів України: «ПАЕУ розділяє необхідність законодавчого регулювання мийних засобів та підтримує спрямованість законопроекту на обмеження застосування в Україні мийних засобів на основі фосфатів, які є одним з головним чинників забруднення поверхневих водних об’єктів.
Одночасно ПАЕУ вважає за доцільне висловити щодо проекту побажання, викладені в таблиці
Ставлення до води як до ключового ресурсу суспільства — це прикмета рівня розвитку держави.
То якого ж рівня заслуговуємо всі ми?
Відсутність рішень для галузі – наразі відправна точка, що має об’єднати підприємства, водоканали, водокористувачів, законодавців!
Нагадуємо, триває передплата на 2020 рік! Дякуємо, що залишаєтеся з нами!
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»