Три «кити» порушень норм законодавства: у розрізі атмосферного повітря

На тлі глобальної пандемії та поширеності захворювань органів дихання «забруднення повітря», як категорія природоохоронної діяльності, набула широкого соціального контексту та політичного резонансу. У суспільстві сталися зміни, через які «охорона атмосферного повітря» сприймається не як абстрактна категорія екологічного права, а як персональна проблема для кожного. Що ж змушує підприємства порушувати законодавство: у розрізі атмосферного повітря? З’ясовуємо в матеріалі.

З-поміж 18 питань щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства лише 8 є поширеними у сфері охорони атмосферного повітря. При цьому основні потенційні наслідки для суб’єктів господарювання пов’язані з перевищенням встановленого нормативу ГДВ та відсутністю належного виробничого контролю за викидами.

Практика застосування норм екологічного права в Україні сформувала дисбаланс між частотою (фактом) порушення законодавства та потенційними наслідками, що можуть виникнути:

• штраф, як адміністративна відповідальність, у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• нарахування збитку, який заподіяний державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно з чинною методикою;
• тимчасове призупинення діяльності підприємства за рішенням суду.

Адміністративний штраф, враховуючи його мізерний розмір до 160 грн, вже ні для кого не є запобіжником порушення екологічного законодавства. Значні збитки (розмір яких може сягати декількох млн грн) фактично можуть бути нараховані тільки за результатами інструментально-лабораторних вимірювань та заходів нагляду і контролю. Ба більше, між нарахуванням збитків та їх реальним стягненням лежить «прірва» у вигляді складного, довгого та непередбачуваного судового процесу.

ВАЖЛИВО!
Природоохоронну діяльність в Україні формують радше не норми екологічного законодавства, а відсутність відповідальності за їх порушення. Саме цей принцип «безвідповідальності» визначив умови, у яких підприємці умисно чи вимушено порушують норми законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.

Марно шукати єдину причину, що спонукає суб’єкти господарювання порушувати норми законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. Кожний випадок свідомого чи вимушеного порушення є унікальним та потребує окремого аналізу. Ця стаття — є спробою узагальнити багаторічну практику управління природоохоронною діяльністю та сформувати перелік найпоширеніших причин.

Часто-густо джерелом порушень вважають недосконале законодавство. Шановні, ідеального законодавства не існує. Будь-яке порушення варто сприймати як наслідок неефективного менеджменту, як зі сторони суб’єкта господарювання, так і зі сторони державного регулятора. У цьому кон тексті джерелом усіх порушень є три «кити» неефективного менеджменту:

• кадри управління, що є основою прийняття та виконання рішень;
• гроші, що є основним джерелом будь-якої діяльності;
• правила гри, що сформувалися в умовах ринкової економіки.

Більш детально щодо причин та рекомендацій для уникнення наслідків порушення норм законодавства у сфері охорони атмосферного повітря — розглядаємо в журналі «Екологія підприємства» №3/2021