Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Україна готова до ЕКОтрансформації! Чи готові ми?

Нагадаємо, триває дослідження, ініційоване ECOBUSINESS Group. Ми запрошуємо дати відповіді на 4 запитання:

  1. Чи готова Україна до екотрансформації? Якщо так, то які основні ознаки готовності, якщо ні — то чому?
  2. Події, які, на ваш погляд, гальмують цей процес?
  3. Чому екотрансформацію не зупинити?
  4. Хто має нести відповідальність за якість та стан довкілля?

Думки очікувано діаметрально протилежні. На сьогодні фактично 50 % усіх респондентів, які надали власне бачення та розуміння, вважають, що Україна готова, що зміни відчутні, а 50 % скептично ставляться до можливостей для швидких змін.

Долучіться до ініціативи і Ви! Відповіді надсилайте до 12.12 включно на liudmyla@ecolog-ua.com

Погляд на процес екотрансформації від еколідерів:

 

Юрій Шафаренко, директор Департаменту ВДЕ Держенергоефективності


1. Чи готова Україна до екотрансформації?

Так. Готова!

В Україні вже спостерігається активний перехід від традиційної до «чистої» енергетики.

Так, лише за 9 місяців 2019 року в Україні побудовано майже 2600 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики та залучено рекордні 2 млрд євро.

За даними Bloomberg New Energy Finance, Україна посіла 8-ме місце в рейтингу привабливості країн, що розвиваються, з точки зору інвестицій у відновлювану енергетику в 2019 році! Хоча ще 2018 року Україна посідала скромну 63-тю сходинку.

Крім того, з метою розвитку в Україні сфери відновлюваної енергетики Урядом затверджено Енергетичну стратегію України до 2035 року, якою передбачено досягти частки 25 % з відновлюваних джерел енергії (далі — ВДЕ) у загальному первинному постачанні енергії.

Можна впевнено стверджувати, що розвиток чистої енергетики — це той світовий тренд, з яким прямує Україна.

2. Події, які гальмують процес.

Інтеграція ВДЕ в об’єднану електромережу для багатьох країн свого часу стала новим викликом. Зараз схожі проблеми постають і перед українською енергетичною інфраструктурою.

Проблема із інтеграцією ВДЕ в об’єднану енергетичну систему спричинена тим, що інфраструктура електричних мереж проектувалася задовго до стрімкого збільшення «зелених» технологій і була орієнтована на великі централізовані об’єкти генерації електроенергії, а не на локальні та невеликі. Тому така система є технічно недосконалою для комплексної інтеграції об’єктів відновлюваної енергетики.

Крім того, у зв’язку зі стрімким збільшенням кількості проектів відновлюваної енергетики важливими викликами сьогодення є питання підключення об’єктів ВДЕ та їх балансування.

Водночас Україна має всі можливості переходу на значну частку ВДЕ, а ті питання, що наразі гальмують процес розвитку, вже мають рішення та реалізовані у світі.

Тому, незважаючи на всі перешкоди, сьогодні важливо зберегти сприятливий клімат для «зелених» інвестицій в Україні та забезпечувати подальший розвиток «чистих» технологій.

3. Чому екотрансформацію не зупинити?

Еволюційні напрями світової енергетики з початку XXI століття зумовлені принципами сталого розвитку. Ставка на енергобезпеку, енергоефективність і низьковуглецеву енергетику з активним спорудженням ВДЕ дозволила галузі вийти на новий етап свого розвитку.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, відновлювана енергетика випередила вугільну, і за сукупною встановленою потужністю наразі є найбільшим джерелом енергії в світі. Також перехід на 100 % використання ВДЕ задекларували такі світові глобальні компанії, як Google, корпорація Microsoft, корпорація Apple, Amazon та Facebook.

Щодо досягнень України, то за останні 5 років у сферу відновлюваної енергетики України інвестовано понад 4 млрд євро. Побудовано майже 5000 МВт потужностей електроенергетики та 2300 МВт теплоенергетики.

Крім спорудження промислових ВЕС, СЕС і біоТЕЦ, в Україні спостерігається також стрімке зростання кількості СЕС домогосподарств. Наприкінці 2019 року очікується, що майже 20 000 родин встановлять сонячні панелі сумарною потужністю до 500 МВт.

Відновлювана енергетика входить у кожен дім, забезпечуючи громадян автономною енергією і можливістю повернути вкладені інвестиції.

При цьому «чисті» технології в світі дешевшають. За оцінками міжнародних експертів СЕС та ВЕС сьогодні більш вигідні, ніж проекти традиційної енергетики.

Слід зазначити, що після повної амортизації СЕС та ВЕС вартість виробництва електроенергії з них буде мінімальною, оскільки сонце та вітер, як джерела енергії, є екологічно чистими, відновлюваними та безкоштовними.

4. Хто відповідальний за якість довкілля?

Міністерством енергетики та захисту довкілля України забезпечується формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки. Наразі у рамках реформи державного управління планується зосередити зусилля міністерства саме на експертній, аналітичній роботі, яка полягатиме у розробці політичних рішень у природоохоронній діяльності.

Крім того, реалізація політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива здійснюється Держенергоефективності в межах повноважень.

 

Єгор Фірсов, голова Державної екологічної інспекції України


firsov

1. Чи готова Україна до екотрансформації?

Напевно, ніколи не буває так, що всі повністю готові до змін. Люди так влаштовані, що вони здебільшого є консерваторами. Багатьох з них зміни дещо відлякують. Втім, трансформація потрібна, бо це частина тих реформ і того прогресу, які ми обрали своїм шляхом.
Ми, як екоінспекція, прагнемо бути фактором цих змін.

Приклад: навіть якщо підприємство не порушує закон, але використовує старе обладнання минулого чи позаминулого сторіччя, то має бути готовим до суворих санкцій, щоб власник розумів — йому дешевше запровадити модернізацію, аніж постійно сплачувати штрафи.

2. Події, які гальмують процес.

Головна проблема на шляху екотрансформації — недосконале законодавство. Дехто вважає, що проблема також у тім, що наші співгромадяни просто не розуміють важливості екологічних проблем, бо вони зосереджені на інших питаннях.

Однак, як бачимо з досвіду розвинених країн, там також усвідомили важливість екологічних питань не одразу. Наприклад, сортувати та переробляти сміття наші європейські сусіди почали 10-15 років тому. І тоді вони також були не зовсім до цього готові. Однак відповідні зміни законодавства сформували у людей нову культуру поводження з відходами. Точнісінько так само буде в у нас. Після трансформацій законодавства поступово почнуть застосовувати нові підходи, як у приватних домогосподарствах, так і на великих виробництвах. Якщо розглядати ситуацію більш глобально, транформація має відбутися таким чином, щоб усі громадяни усвідомили, що завдавати шкоди екології — банально невигідно.

Звісно, ми вже зараз відчуваємо тиск господарів великих та брудних промислових підприємств. Вони будуть усіма можливими засобами гальмувати реформи, намагатися паралізувати роботу інспекції. Вони зацікавлені, як і раніше, працювати без контролю. Не нести жодної відповідальності за забруднення довкілля. Домовлятися з посадовцями. Наразі у нас ще працюють люди, які роками діяли в інтересах певних олігархів. І тепер вони усіляко саботують зміни. Втім, прогрес неможливо зупинити. І нашим олігархам доведеться також переходити на стандарти цивілізованого світу.

3. Чому екотрансформацію не зупинити?

Зупинити екотрансформацію неможливо через ті самі причини, через які неможливо зупинити технічний прогрес. Передусім світ уже усвідомив, що майбутнє потребує інших підходів та стандартів. Те, що вважалося нормальним на початку ХХ століття, є неприйнятним зараз. Людство більше не може собі дозволити безмежно спалювати нафту та вугілля. Виробляти та звалювати сміття без жодної переробки. А отже, зміна підходів до екології змінює й економіку. Формує нові галузі економіки. Ми вже сьогодні бачимо, як Європа відмовляється від вугілля. Наступним кроком буде відмова від викопного палива. Заборона дизельних двигунів, перехід на електромобілі.

Виникає нова галузь — галузь переробки сміття. Сьогодні у європейських країнах вже дешевше сортувати та переробляти, ніж просто викидати сміття на полігоні. Ми так само рухаємося цим шляхом, тільки з певним запізненням. Усі ці виклики вже постають перед нами, або ще постануть. Адже неможливо бути частиною Європи, частиною глобального світу і при цьому ігнорувати правила, за якими він живе.

4. Хто відповідальний за якість довкілля?

Варто зазначити, що за довкілля відповідальним насамперед є кожен з нас. Але це буде надто банально. Тому запевняю — наразі за це має нести відповідальність чинна влада. І зокрема наша інспекція. Бо саме ми зараз маємо усі важелі для того, щоб впливати на ситуацію та встановлювати нові правила, яких потребує сучасність. Маємо якнайшвидше навести порядок, відновити роботу екоінспекції, зробити її дієвим органом. Маємо належним чином змінити законодавство, щоб підприємства-забруднювачі відчували відповідальність. Щоб завдавати щкоди довкіллю ставало дедалі невигідніше.

Наше завдання наразі — провести необхідні зміни. Напевно, не всі вони спершу будуть до вподоби. Втім, вибору у нас немає. Завдання влади — формувати тренди, моделі поведінки. Скеровувати суспільство потрібними шляхами. Саме цим ми і переймаємося сьогодні. Свою відповідальність ми усвідомлюємо та не намагаємося ухилятися від неї.

Джерело: ECOBUSINESS Group

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!