Утилізуємо ртутьвмісні відходи на підприємстві: основні джерела утворення, загальний порядок дій під час їх утворення

Стаття дасть відповіді на запитання:

• Які прилади містять ртуть?
• Які законодавчі акти регулюють поводження з відходами, що містять ртуть?
• Якими є особливості утворення та обліку ртутьвмісних відходів?
• Як організувати зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп?
• Як правильно організувати їх утилізацію?
• Хто може перевозити небезпечні відходи?

Усі відпрацьовані люмінесцентні лампи та ртутьвмісні прилади відносять до I класу небезпечних відходів, оскільки вони містять у своєму складі отруйні сполуки ртуті в кількості, що залежить від виду виробу (у лампах — від 2 до 10 мг ртуті, у термометрах — 2 г).

Люмінесцентні лампи
Переважна більшість ламп із білим напиленням усередині (люмінофор), що працюють за участі парів ртуті, можна умовно поділити на такі групи:

• компактні люмінесцентні лампи типу КЛЛ (до 4 мг ртуті);
• лампи люмінесцентні трубчасті (низького тиску) типу ЛБ, ЛБА, ЛБЕ, ЛБК, ЛБР, ЛБС, ЛВС, ЛБУФ, ЛБЦТ та ін.;
• дугова металогалогенна лампа (високого тиску) (властивості люмінофору посилюються газовими наповнювачами колби — галогенідами натрію) типу ДРБ, ДРЛ, ЛУФ та ін.;
• ртутно-кварцова типу ЛЭ, ЛЭР тощо.

ВАЖЛИВО! Для організму людини люмінесцентні лампи потенційно більш небезпечні, ніж
ртуть у рідкому стані, оскільки пари ртуті вмить потрапляють до органів дихання людини, з’єд
ную чись із клітинами крові. Одразу після розбиття до 50 % парів ртуті (1–5 мг) з лампи потрапляє у приміщення, ще близько 40 % поступово випаровується із залишків колби у першу добу.

Неелектронні вимірювальні прилади
Щоб напевне пересвідчитись, чи використовують у приладі ртуть, необхідно перевірити інструкцію з експлуатації чи уточнити це у виробника. Більшість із цих приладів уже не випускають, але значну частину раніше придбаних — експлуатують і досі.