В Україні стартувала реформа моніторингу та управління якістю повітря

Уряд ухвалив новий Порядок здійснення державного моніторингу повітря. Його було розроблено Мінприроди у рамках виконання Україною зобов’язань в екологічній частині Угоди про асоціацію з ЄС.

Як пояснив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, йдеться про імплементацію вимог Директиви № 2008/50/ЄС та Директиви № 2004/107/ЄC, які визначають вимоги до моніторингу атмосферного повітря та його якості.

«На сьогодні в Україні відсутній належний моніторинг стану атмосферного повітря, тому сьогоднішнє рішення Уряду підтримати запропонований нами інструмент, є дуже важливим. Йдеться про абсолютно нові підходи для України. Водночас вони давно і успішно зарекомендували себе в Європейському Союзі», - пояснив Остап Семерак.

Зокрема сьогоднішнім рішенням Уряду повністю переглянута стара система моніторингу, змінено підхід до формування мережі спостережень та оцінювання якості атмосферного повітря, чітко визначені функції суб’єктів моніторингу, переглянуті обов’язкові для моніторингу показники та режими, впроваджено механізм обов’язкового регулярного інформування та розробки коротко- та довгострокових планів дій.

Так, нововведення передбачають низку елементів, зокрема:

‒ передбачено здійснення моніторингу та управління якістю повітря за принципом розподілу території України на зони та агломерації, утворено відповідні зони та агломерації.

‒ у кожній із зон та агломерації визначено відповідальний орган управління якістю повітря, що здійснюватиме координацію реалізації моніторингу, а також заходів з управління якістю повітря, зокрема підготовку та виконання планів поліпшення якості повітря, короткострокових планів дій тощо;

‒ врегульовано порядок визначення режимів оцінювання для кожної зони та агломерації залежно від рівня забруднення території;

‒ передбачено створення інформаційно-аналітичної системи даних про якість повітря та своєчасного інформування населення;

‒ визначено показники рівнів забруднення атмосферного повітря, перевищення яких вимагає впровадження заходів для поліпшення стану повітря або мінімізації шкідливого впливу забруднення на здоров’я населення;

‒  включено до переліку забруднюючих речовин, моніторинг яких здійснюється обов’язково, PM 2,5, PM10 та озон, які мають значний негативний вплив на здоров’я людини, та рекомендовані для вимірювання ВООЗ;

‒  передбачено створення нової мережі постів спостережень, які відповідають мінімальним європейським вимогам до моніторингу;

‒  передбачено розроблення програми моніторингу для зон та агломерацій на кожні 5 років.

“Забруднене повітря є однією із головних причин передчасних смертей. Що слід зробити для того аби виправити ситуацію? Ми маємо чітко розуміти реальний стан повітря, причини та джерела забруднення, і оперуючи достовірною інформацією, формувати чіткі та реалістичні плани дій для покращення якості повітря. Для того аби шлях від моніторингу до дій був коротшим, ми реформували всю систему державного моніторингу повітря. Відтепер моніторинг відбуватиметься за європейськими правилами та стандартами.»,   зазначив міністр.

Нагадаємо, Мінприроди також розробило Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. У першу чергу вона передбачає реформування видачі дозволів, які стосуються промислового забруднення, а також має сприяти поступовому зменшенню обсягів цих забруднень. Зокрема, йдеться про впровадження інтегрованого дозволу та найкращих доступних технології та методів управління (НДТМ) і графіку їх імплементації.

Джерело: офіційний портал Мінприроди України