Всеукраїнський ECOFORUM -2020 «The European Green Deal: виклики для України. Кругова економіка»

Всеукраїнський ECOFORUM -2020 «The European Green Deal: виклики для України. Кругова економіка», організований Професійною асоціацією екологів України, нещодавно відбувся у місті Переяслав Київської області.

Традиційно ECOFORUM-у об’єднав представників законодавчих і виконавчих органів влади, прогресивного бізнесу, експертів-екологів, науковців,  представників громадськості й ЗМІ.

Чому саме тема «The European Green Deal» стала центральною для цьогорічного форуму?

Кругова економіка стає все більш популярною в Європі, і, беручи курс на євроінтеграцію, Україна не може лишатися осторонь цих процесів. Міжнародними програмами передбачено цілий комплекс заходів щодо підвищення ефективного використання енергоресурсів, переходу до «чистої» циркулярної економіки, зменшення забруднення та запобігання змінам клімату. Все це сприятиме покращенню якості життя людей та стану довкілля. Плануються досить жорсткі екологічні вимоги до продукції, яка ввозитиметься до країн ЄС. Йдеться про так званий «Carbon Border Tax». Тобто «брудну» карбоноємну продукцію можуть не допустити на ринки Є, і Україні вже зараз варто брати до уваги цю нову стратегію ЄС та прискорюватися у питанні підвищення енергоефективності та циркулярності економіки.

Відкриваючи форум, від імені організатора — Професійної асоціації екологів України, Президент ПАЕУ Людмила Циганок акцентувала увагу: «Коронавірус побушує і відступить, а зміни клімату та наслідки хижацького використання природних ресурсів не пожаліють нікого. Тому мета цього форуму — не просто акцентувати увагу на глобальних викликах для України, а й напрацювати конкретні пропозиції щодо вирішення головних завдань, залучення до взаємодії всіх відповідальних — держави, місцевих органів влади, бізнесу та суспільства».

Учасників зустрічі привітали міський голова Переяслава Тарас Костін та Василь Дудар, Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності університету Григорія Сковороди у Переяславі, у приміщенні якого і відбувся цьогорічний «Екофорум».

Першу стратегічну сесію об’єднала тема екологічної політики України та подальшої зеленої дорожньої карти для екомодернізації.

«Не просто діяти, а діяти швидко і вивірено, на просто розмірковування вже немає часу» — меседж, який озвучили модератори заходу — Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок та Голова комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ Владислав Антипов, став своєрідною «червоною ниткою», що об’єднала усі виступи учасників. Швидко, зрозуміло та лаконічно за 10 хвилин часу донести до слухачів свою позицію – саме в такому швидкому ритмі пройшов увесь форум, аби охопити увесь широкий діапазон тем, що потребують обговорення.

Олександр Маріковський, народний депутат, заступник Голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування виділив у своєму виступі кілька фундаментальних реформ у сфері захисту довкілля, яких  потребує Україна. Серед них – врегулювання сфери управління відходами, прийняття закону про державний екологічний контроль та екологічні бюджети на місцях. «Сподіваюся, що у кінці року ми пройдемо усі антикорупційні експертизи, та приймемо у другому читанні закон про управління відходами, який закладе величезні зміни в нашу економіку», - відзначив народний депутат. Він наголосив, що в умовах децентралізації громадам на місцях потрібні екологічні бюджети, аби вони могли спрямовувати їх у пріоритетних напрямках.

«The European Green Deal — це стратегія декарбонізації європейського континенту, яка має відбутися до 2050 року. І в України є всі шанси стати повноцінним і рівноправним суб’єктом переговорів в рамках напрацювання європейського зеленого курсу», - зазначила Леся Василенко, народний депутат, Голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря. За словами депутата, на початку жовтня відбудеться саміт ЄС, де будуть підписані важливі для України стратегічні документи, які потягнуть за собою перспективне фінансування на адаптацію до змін клімату. Мова йде про кошти в сумі 10 мільйонів євро; і якщо ми використаємо їх ефективно, можливе фінансування у понад мільярд євро.

Своє бачення України як повноцінного учасника European Green Deal висловив і Руслан Стрілець, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

«Зараз реалізовується дуже багато ідей; на останньому засіданні уряду Міністр мав змогу запропонувати багато постанов Кабінету Міністрів, як направлені на системну й ефективну роботу. І я сподіваюся, що за підтримки стейкхолдерів та громадськості вони будуть успішно реалізовані», - відзначив Руслан Стрілець.

«Вся енергія має бути зеленою! Це та ідея, що нас об’єднує», - так розпочав свою презентацію Олександр Домбровський, Голова правління 100 RE Ukraine. За його словами, нам потрібен не тільки швидкий перехід до зеленої енергії, а й до зеленої економіки. Все те, що людство забирає з планети для власного споживання, воно забирає в борг – те, що належить нашим дітям і внукам. 1971 – це був останні рік, коли люди взяли у планети той обсяг ресурсів, який протягом року вона здатна була відновити, і до сьогоднішнього дня ми беремо все більше і більше. Тож потрібно розглядати не тільки проблеми охорони природи, а й проблеми споживання, виробництва  та збереження балансу між екологічними та економічними інтересами.  І одним із основних завдань для вітчизняної економіки є збереження родючості українських ґрунтів, які зараз стрімко її втрачають через кліматичні зміни та недбале господарювання.

Про можливості та готовність України прийняти виклики, зумовлені European Green Deal, говорили у своїх виступах Олексій Рябчин, радник віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Олександр Дячук, голова комітету ПАЕУ з питань боротьби зі зміною клімату, Анна Радченко, Президент «Let’s Do It green Ukrain» та Габріель Зауер, Директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління  (НДТМ) для України».

«Україна повинна пришвидшити процес апроксимації відповідно до графіка, встановленого Угодою про асоціацію з ЄС та звернути особливу увагу на ті сфери, в яких ще не досягнуто прогресу, зокрема, промислове забруднення, охорона атмосферного повітря, охорона природи. Особливу увагу необхідно звернути на необхідність якісного реформування системи державного природоохоронного нагляду та контролю», - відзначила у своїй презентації Світлана Берзіна, Голова громадської ради при Мінприроди/Мінекоенерго.

На необхідності розпочати розроблення проєкту Національної зеленої Угоди, як результату узгодження діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громади та бізнесу щодо здійснення спільних заходів з апроксимації Директив ЄС та виконання цілей сталого розвитку, відповідно до європейських прагнень України, наголосив віцепрезидент ПАЕУ Валентин Щербина. Зокрема, ним була висунута пропозиція за результатами проведення національної інвентаризації лісів запровадити  новий підхід до поділу лісів України за важливістю виконуваних функцій на такі групи: перша група – ліси, що виконують екологічні функції, та передаються до сфери управління Мінприроди, друга група – ліси, що виконують соціальні функції, і передаються до сфери управління ОТГ, та третя група – ліси промислового вирощування деревини, що мають належати до сфери управління ДАЛРУ.

Друга панель першої сесії була присвячена питанням енергоефективності. У ній взяли участь Юрій Шафаренко, заступник голови Держенергоефективності, Тамара Буренко, заступник директора департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності, Андрій Конеченков, Голова правління Української вітроенергетичної асоціації, віцепрезидент WWEA та Андрій Єрьоменко, експерт по сховищах енергії, керівник проєкту UBESS в Україні. Питання, що розглядалися учасниками, перейшли із загальної площини політичних та економічних рішень до більш прикладних в умовах сучасної вітчизняної економіки. 

Зокрема, одним із стратегічних завдань є донесення інформації щодо можливостей відновлюваної енергетики до громади, яка поки що не дуже обізнана у цьому питанні. Наразі 26 тисяч домогосподарств в Україні генерують власну електроенергію завдяки використанню сонячних панелей, але це все ще дуже невеликий відсоток у порівнянні з потенціальним.

«Не потрібно чекати; підприємства уже зараз можуть почати бути енергоефективними»,  - відзначила у своєму виступі Тамара Буренко. 

Перевагам використання водню та розвитку саме водневих технологій були присвячені презентації Олександра Рєпкіна, голови водневої ради, та Олександра Павловського, партнера компанії «Тесла Енерго».

«Саме водень може бути тією технологією, яка дозволить нам і далі розвивати альтернативну енергетику. Водневі технології допоможуть відмовитися від спалювання газу та вугілля та створити незалежний енергетичний сектор. Водень – це не хайп, а можливості для України», - наголосив Олександр Рєпкін.

Питання взаємодії влади, громади та бізнесу задля екологізації та використанню екотехнологій на практиці об’єднала у собі друга тематична сесія.

Загальним гаслом до неї можна поставити вислів Олексія Мясоєдова, керівника відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group: «Щоб дійти до мети, потрібно перш за все йти до неї». Своїми напрацюваннями ділилися Ольга Алейникова, менеджер компанії UVEX в Україні, Юлія Лісняк, виконавчий директор компанії «Центр практичної екології», Олена Потапенко, менеджер з екологічної безпеки ТОВ «ДТЕК Мережі», Василь Дорохов, начальник відділу аналітичних систем ТОВ «Екніс- Інжинірінг».

Про зелені облігації як інструмент залучення фінансування в проєкти екологічного спрямування розповів Андрій Фролов, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності. Перспективи таких досить нових для України напрямків, як агровольтаїка та використання агровідходів як енергетичної сировини, окреслили у своїх виступах Дмитро Грищенко, компанія «Тесла Агро», та Станіслав Ігнатьєв, Генеральний директор «Solar generation», засновник Харківського енергетичного кластера. Пан Ігнатьєв поділився досягненнями у впровадженні проєкту «Енергоефективне село», та показав на прикладах, як можна заощаджувати завдяки альтернативній енергетиці. Зокрема, це від 75% до 90% заощадження на опаленні школи, медичної амбулаторії, та 87 % заощадження на вуличному освітленні. Організацією створено перший в Україні недержавний регіональний фонд підтримки енергозбереження та впровадження засобів альтернативної енергетики в Харківській області.

Досвідом упровадження та реалізації проєктів з енергоефективності поділився заступник міського голови міста Славутича Михайло Шинкаренко. На сьогодні Славутич є підписантом Угоди мерів, співпрацює, серед інших, з Державним фондом енергоефективності та бере участь у програмах ЕСКО. Зокрема, завдяки реалізації ЕСКО механізму на шести об’єктах бюджетної сфери із залученням інвестицій близько 4 млн гривень, вдалось досягти економії від 20 до 35%, що є вагомим показником. Презентуючи перспективи Славутича у розвитку енергоефективності та зеленої енергетики, Михайло Шинкаренко зазначив одним із пріоритетних напрямків реалізацію ідеї будівництва малих модульних ядерних реакторів.

Практичні напрацювання представили на форумі експерти Професійної асоціації екологів:  Кирило Косоуров, Голова комітету управління відходами ПАЕУ, Дмитро Гончаров, експерт комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ, Людмила Хоміч, Віцепрезидент ПАЕУ, Вячеслав Фадєєв, експерт з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень, Директор ТОВ «ГЕККО ГРУП» та Валентин Щербина, Віцепрезидент ПАЕУ.

За результатами зустрічі було сформовано ряд пропозицій та підготовлено резолюцію.