Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Вуглецева загроза для українського експорту до ЄС

У результаті запуску СВА платежі українських компаній під час експорту до ЄС можуть зрости на €566,3 млн на рік


Станіслав Зінченко
директор GMK Center

В українському медіапросторі мало уваги приділяється екологічним питанням, особливо пов’язаним з промисловою екологією. Державна екологічна політика також не структурована й потребує модернізації. Але ми живемо у XXI столітті, у світі відбуваються серйозні зміни, і екологічна політика стала невід’ємною частиною геополітики та міжнародної торгівлі, пише ресурс GMK Center.

СВА – що це?

Упродовж останнього року в ЄС обговорюють можливість запровадження «прикордонного вуглецевого коригування» (Carbon border adjustment – CBA). CBA – це платіж, який стягуватимуть під час ввезення до ЄС продукції, виходячи з обсягів викидів СО2 в процесі її виробництва. Запуск CBA передбачає Європейська зелена угода (European Green Deal), представлена ще в грудні 2019 року. Єврокомісія пропонує запровадити CBA не пізніше 2023 року.

CBA має дві основні мети:

  1. Перешкоджати перенесенню вуглецевоємних виробництв до країн з менш жорсткими екологічними стандартами (carbon leakage) і сприяти зниженню викидів СО2 в глобальному масштабі.
  2. Зрівняти умови конкуренції між європейськими виробниками й імпортерами (європейські виробники платять за викиди СО2 в рамках Європейської системи торгівлі квотами, а імпортери – ні. І завдяки цьому цього мають переваги).

Багато фахівців вважають, що CBA – це спеціальний фіскальний інструмент, який дасть змогу наповнювати бюджет ЄС за рахунок експортерів, з одного боку; і нова форма протекціонізму для захисту своїх ринків – з іншого. За прогнозами самої Єврокомісії, щорічні надходження від СВА становитимуть € 5-14 млрд.

Вплив на Україну

Чому це важливо для нас? Тому що ЄС – основний торговий партнер України. За 2015-2019 рр. частка ЄС в українському експорті зросла з 34,1% до 41,5%. У вартісному виразі за цей період експорт збільшився з $13 млрд до $20,8 млрд.

Нові торгові обмеження, які створюються за допомогою СВА, – це перешкоди для зростання експорту до ЄС та виробництва в Україні. Якщо наш уряд не включиться в переговори, не зможе організувати якісний діалог з партнерами з ЄС, то на нас чекає падіння валютних надходжень і надходжень до держбюджету, скорочення зайнятості населення та його доходів.

Тобто тема дуже важлива, але при цьому в Україні майже не ведеться дискусія про те, як пом’якшити негативний вплив СВА на український експорт. Немає розрахунків потенційного ефекту від СВА для України. Тому ми в GMK Center здійснили таку оцінку й поділилися нею, щоб започаткувати діалог про те, що Україна може зробити для збереження свого експорту. Адже експорт – це важливий компонент української економіки, яка високо інтернаціоналізована. Наприклад, за підсумками 2019 року частка експорту у ВВП становила 32,6%.

У 2019 році експорт України до ЄС становив €21,1 млрд. 1/3 цієї суми потенційно підпадає під дію СВА. До вуглецевоємних належать такі групи товарів:

  • чавун, сталеві напівфабрикати, прокат;
  • труби, металовироби та інші вироби з чорних металів;
  • руди;
  • хімічна продукція;
  • добрива;
  • пластмаси та полімери;
  • електроенергія.

Скільки коштує

Майже в усіх українських експортних товарів вуглецевоємність вища, ніж у європейських аналогів. У таких умовах український експорт стає цікавим об’єктом для оподаткування в рамках СВА. Порядок його нарахування та стягування поки що лише обговорюється. Потенційно можливі різні варіанти. Наприклад, оподаткування прямих викидів СО2 окремим підприємством. У такому разі СВА може розраховуватися виходячи з фактичного обсягу викидів на рівні підприємства-експортера й ринкової ціни парникових квот на момент поставки товару.

Інший варіант – оподаткування різниці між середньогалузевими прямими викидами СО2 в конкретній країні та ЄС. Також гіпотетично можливе оподаткування як прямих, так і непрямих викидів СО2. Як непрямі викиди можуть враховуватися викиди у процесі виробництва електроенергії, що купується, або викиди СО2 всіх постачальників по виробничому ланцюжку.

GMK Center у своїх розрахунках виходив з таких припущень:

  • обкладаються тільки прямі викиди СО2;
  • ціна квот на викиди СО2 зафіксована на прогнозному рівні €22,2/т;
  • об’єктами оподаткування обрані основні представники вуглецевоємної експортної продукції (залізорудний концентрат, окатиші, чавун, сталеві напівфабрикати, прокат, феросплави, зварні труби, карбамід, пластик).

Згідно з отриманими нами оцінками, в результаті запуску СВА платежі українських компаній під час експорту до ЄС можуть зрости на €566,3 млн на рік. Майже 94% від цієї суми доведеться платити підприємствам металургійної промисловості та електроенергетики.

А можна не платити? Адже ми партнери

Які є потенційні можливості пом’якшення впливу СВА на український експорт? Насамперед – приєднання до European Green Deal. Тут можливі два варіанти:

  1. Діалог про звільнення України від дії СВА, оскільки Україна уклала з ЄС Угоду про зону вільної торгівлі. На думку багатьох фахівців, успіх у такому форматі малоймовірний, тому що ЄС має аналогічні угоди з низкою інших країн, що нівелює ефект самої ідеї СВА. Хоча шанси все одно є, і діалог вести необхідно!

Більше того, припущення, що Україна на підставі Угоди про асоціацію з ЄС може бути звільнена від СВА, передбачає, що на Україну будуть накладені ті самі зобов’язання щодо викидів, що й на підприємства в ЄС. А це загрожує іншими ризиками для наших експортерів.

  1. Наразі обговорюється ідея повного або часткового скасування СВА для країн, які провадитимуть таку саму політику декарбонізації, як і ЄС. Ця ідея може бути реалізована у формі Угод про еквівалентність (Agreement of Equivalence), в яких будуть прописуватися умови декарбонізації для країн, що не входять до ЄС. У такому разі Україна може розраховувати на спеціальні, більш м’які, умови декарбонізації та СВА.

Приєднання України до European Green Deal має відбуватися з урахуванням різних стартових позицій українських та європейських підприємств. Екологічні проекти європейських підприємств отримували підтримку від Єврокомісії у формі грантів, субсидій, відшкодування відсоткових ставок протягом останніх 10-20 років.

Українські підприємства, по-перше, реалізовували екологічні проекти без державних інструментів фінансового стимулювання. По-друге, не мали й не мають такого доступу до фінансових ресурсів, як європейські конкуренти.

Відповідно, терміни досягнення вуглецевої нейтральності для України слід відсунути в порівнянні з європейськими. Крім того, участь в European Green Deal має супроводжуватися виділенням фінансових ресурсів українським підприємствам з європейських фондів.

Ще одна можливість для пом’якшення впливу СВА на український експорт – виключення України як слаборозвиненої країни з-під дії СВА. У ЄС справді обговорюється можливість звільнення підприємств із слаборозвинених країн від сплати СВА, оскільки в такому разі СВА становить загрозу для сталого розвитку.

Україна є слаборозвиненою країною, з огляду на такі параметри:

  • за оцінками МВФ, Україна посідає 112-те місце у світі за рівнем ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності);
  • серед європейських країн Україна перебуває на другому місці після Молдови за найнижчим значенням Індексу людського розвитку ООН;
  • за оцінками Growth from Knowledge, Україна – найбідніша країна Європи;
  • в Індексі глобальної конкурентоспроможності World Economic Forum Україна займає 85-те місце у світі з 141;
  • у світовому рейтингу добробуту (The Legatum Prosperity Index) Україна на 96-му місці з 167;
  • в Індексі економічної свободи Україна посідає 134-те місце в світі з 180.

Тож ми можемо розраховувати на поблажливість.

Який би варіант дій не буде обрано, необхідно починати діалог просто зараз. ЄС уже випереджає Україну у сфері декарбонізації. У майбутньому цей розрив лише збільшуватиметься, ускладнюючи доступ української продукції на європейський ринок.


Джерело: GMK Center

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!