Як екологічну безпеку зробити інструментом розвитку: рішення від ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП

Днями команда «Екологія підприємства» взяла участь у прес-турі до «Миронівської птахофабрики» Групи МХП, щоб переконатися в екологічній безпеці виробництва, адже вона в контексті діяльності підприємств Канівщини актуально звучить вже не перший рік. Та це й логічно, адже свідомі громадяни завжди турбуються не лише про своє здоров’я, а й вболівають за збереження природи рідного краю.

Аналогічними принципами керується й відповідальний бізнес, який разом з основною діяльністю не на словах, а на ділі має дбати про чисте довкілля, забезпечуючи таким чином належні умови для своєї діяльності та підтримуючи добру репутацію.

Під час візиту на птахофабрику гості відвідали пташники, дізналися, як працюють очисні споруди, а також побачили місце скидання води після діяльності підприємства в річку Росава.

«Це підприємство замкнутого циклу: від добового молодняка до виробництва м’яса курчат-бройлерів. Птахофабрика виготовляє продукцію як для реалізації на внутрішньому ринку України, так і для експорту до багатьох країн світу, тому екологічна безпека тут під пильним контролем.

Усі підприємства холдингу побудовані й обладнані за міжнародними стандартами із застосуванням новітніх технологій утилізації відходів виробництва і перетворення їх в «зелену» енергію», — зазначила директор «Миронівської птахофабрики» Ольга Форостяна.

Основа успіху компанії МХП загалом і кожного підприємства зокрема — це відповідальне ведення бізнесу з дотриманням принципів сталого розвитку:

• використання інноваційних технологій для збереження довкілля;
• ефективне управління для забезпечення оптимального використання природних ресурсів та технічних засобів;
• інвестиції в розвиток громад та інфраструктури регіонів;
• турбота про добробут тварин та використання інноваційних методів їх утримання і догляду за ними;
• турбота про працівників, їхнє здоров’я, добробут та забезпечення комфортних й безпечних умов роботи тощо.

«Підприємства Групи МХП є об’єктами постійного державного контролю з боку Держспоживслужби та екологічних інспекцій, а також зі сторони штатних екологів, які здійснюють внутрішній нагляд. Обсяги водозабору обліковуються належним чином, а динамічні та статичні рівні води у свердловинах, що використовує птахофабрика, регулярно перевіряються.

Це дає підстави бути впевненими в тому, що діяльність підприємства не порушує водний баланс регіонів. Якість очищених стічних вод відповідає затвердженим нормативам гранично допустимих скидів і за обсягами, і за концентраціями.

Дотримання санітарних та екологічних норм на підприємстві — це важлива й безкомпромісна вимога в нашій роботі. Це стосується і персоналу, який періодично проходить медичні огляди. Крім того, неабияка увага приділяється умовам праці співробітників та санітарії на виробництві.

Усі ці заходи вживаються для безпеки працівників та продукції птахофабрики. Не менш важливим для підприємства є не тільки не спричиняти негативного впливу на довкілля, а й втілювати всі можливі заходи для його мінімізації», — зауважив головний еколог МХП Олександр Семенець.

Час від часу порушується питання неприємних запахів від птахівництва. Останні дослідження знову підтвердили, що за всіма показниками «Миронівська птахофабрика» не порушує гранично допустимі норми, тож громадськість може бути абсолютно спокійна. Звичайно, характерні неприємні запахи можуть з’являтись в повітрі на етапі чищення зон вирощування, транспортування та зберігання і внесення посліду. Проте це явище локальне й недовготривале.

Запах швидко розвіюється і не завдає шкоди людям, оскільки послід є органічними відходами в результаті життєдіяльності птиці.

Варто зазначити, що часто небезпечнішими є виробництва, викиди яких не мають запаху. На жаль, інколи це вигідно маскує недобросовісних господарників, проте шкодить навколишнім мешканцям.

Стосовно води із свердловин, що використовується для потреб підприємства, слід зауважити, що вона проходить необхідну фільтрацію та відповідає технологічним вимогам.

На «Миронівській птахофабриці» діє суворий контроль очистки використаної води. Адже, пройшовши всі необхідні етапи на очисних спорудах, вона потрапляє до річки Росава.

Як розповіла начальник відділу контролю якості води виробничо-технічної лабораторії підприємства Любов Буравльова, моніторинг скидів до водойми відбувається кожні 7 днів, хоча законодавчо встановлена вимога раз у 10 днів. Так підприємство додатково себе контролює.

Перед тим, як потрапити в річку, використана вода проходить кілька етапів очищення. Спочатку відбувається груба механічна очистка води. Потім вона надходить до очисних споруд, де проходить біоочистку бактеріями.

Біоочищення відбувається в так званих аеротенках (біологічних реакторах) за допомогою активного мулу — системи мікроорганізмів, що взаємодіють між собою та із забрудненою водою. Простіше кажучи, ці мікроорганізми живуть за рахунок того, що міститься в стічних водах, і таким чином очищують їх. Якщо якість стоків після цього не відповідає встановленим нормам, їх відправляють на доочистку. Після проміжних резервуарів вода надходить на ультрафіолетове знезараження. Далі стічні води перекачуються насосами на вузол обліку та до водойми.

За словами Світлани Новіцької, начальника очисних споруд підприємства, аналіз відібраної води в трьох місцях — безпосередньо в місці потрапляння в річку, за 500 м до скиду та за 500 м після — здійснюється у відповідності до гранично допустимих норм для скидів води, встановлених Департаментом екології та природних ресурсів Черкаської ОДА: «Постійний моніторинг якості скидів гарантує відсутність порушень встановлених показників. Саме це дає впевненість в тому, що птахофабрика не забруднює річку Росава».

Більше за темою  ̶  у № 8 журналу кейс учасника проекту «ЕКОtransformation-2018» - ПрАT «ОРІЛЬ-ЛІДЕР».

Джерело: журнал «Екологія підприємства»