Як підвищити рентабельність та стійкість до кліматичних умов, заощаджуючи при цьому кошти, час та ґрунти: про кліматично-орієнтоване сільське господарство

Питанням кліматично-орієнтованого сільського господарства і інструментам екотрансформації АПК було присвячено форум від профспілки професіоналів довкілля ПАЕУ за день до початку повномасштабної війни.

Сьогодні кількість викликів зросла ще більше. Весь світ говорить про продовольчу кризу. А як маємо ці виклики долати в Україні?

На форумі Володимир Нехай, консультант з кліматично-орієнтованого сільського господарства, подав пропозиції щодо:

- необхідності поширення інформації про технології ноу-тіл;

- поширення інформації про використання покривних культур;

- необхідність навчання та запровадження системи точного землеробства.

Більше про форум тут >>>  

Нагадаємо, минулого 2021 року українські аграрії зібрали рекордний урожай зернових культур. Втім слід пам’ятати, що роком раніше, у 2020, аграрії південних областей постраждали від посушливих умов і втратили більше половини урожаю.

Середня температура виросла на 2 °C, внаслідок чого кліматичні пояси змістилися на 200 км на північ, наразі більше третини території України перейшло в зону ризикованого землеробства. Частішають випадки екстремальних погодних явищ, таких як посуха, вимерзання, сильні зливи.

За підрахункам IFC, за останні 20 років українські аграрії зазнали більше 2 млрд доларів збитків через серію природних катаклізмів.

Питанню зміни клімату приділяється все більше уваги. На саміті ООН в Глазго в листопаді світовою спільнотою було узгоджено план декарбонізації світової економіки задля мінімізації впливу людини на глобальний клімат. У зв'язку з цим уряди та корпорації поставили відповідні цілі в своїх юрисдикціях. Підрахунок та зниження викидів стало пріоритетним на порядку денному по всьому світу.

Деградація ґрунтів

Ще одним ризиком в сільському господарстві є деградація ґрунтів. Цю проблему інколи важко помітити, так як відбувається вона поступово, на протязі років та десятиліть.

Водна, вітрова та хімічна ерозія здебільшого є наслідком діяльності людини. Через деградацію орних земель, людина має освоювати нові території для підтримання рівня виробництва продукції. Під час цього порушується природнє середовище, особливою проблемою є вирубка лісів під сільське господарство. Причиною ерозії є інтенсивна обробка ґрунту, без використання захисних технологій.

Важливо!

За останнє сторіччя в світі через ерозію втрачено понад 400 млн га ріллі, в Україні 4 млн га вважається деградованими. Щороку втрати складають 0,7 % від родючого шару ґрунту. З часом це перейде від кліматичної проблеми до соціальної та продовольчої.

Поверхню землі слід розглядати як живий організм, екосистему, в якій безперервно відбувається взаємодія біоценозу, і це підтримує стійкість системи до зовнішніх факторів, зокрема стійкість до ерозії. Будь-яка обробка порушує перебіг природних процесів, знижує здатність до регенерації та призводить до деградації ґрунту.

Подорожчання ресурсів

Маємо ще один виклик у вигляді подорожчання сировинних матеріалів, які використовуються у виробництві сільськогосподарської продукції. Зокрема ріст цін на мінеральні добрива, паливо, засоби захисту рослин, насіння, техніки, дефіцит техніки.

Все це накладає додаткове навантаження на собівартість продукції і призводить до зниження рентабельності виробництва.

Кліматично-орієнтовані рішення

Наступні технологічні кроки дозволяють помітно знизити вплив наведених негативних тенденцій. Давайте розберемо так звані кліматично-орієнтовані рішення. А саме ноу-тілл, покривні культури, точне землеробство.

Отже, технологія ноу-тілл (no tillage) передбачає збереження ґрунтового покриву, посів проводиться у необроблений ґрунт. Це забезпечує екологічну стійкість, знижує витрати, підвищує економічну ефективність бізнесу, дозволяє виробляти органічну продукцію.

У нашій країні поштовхом до розвитку ноу-тіл стало підвищення посушливості у південних регіонах, нестача вологи, і інтенсивна вітрова та водна ерозія ґрунтів.

Зверніть увагу!

Необроблений ґрунт, покритий рослинністю, менше нагрівається від сонця, що знижує парниковий ефект, а також деякі рослини пов’язують СО2 і зберігають його в ґрунті як живильний елемент для інших рослин. У глобальних масштабах с/г по ноу-тіл може поглинати 25 % всіх викидів СО2.

Після кількох сезонів ноу-тіл та використання покривних культур, ґрунтова біота відновлюється і дозволяє контролювати бур’яни та шкідників біологічними методами. Що у свою чергу призводить до економії на хімікатах та можливості виробляти органічну продукцію.

Основним кроком для впровадження технології ноу-тіл є відмова від обробітку ґрунту і купівля ноу-тіл сівалки. Однак, першими кроками все ж має бути навчання і планування. Так як, ноу-тіл починається не з посіву у необроблений ґрунт, а з вирівнювання поверхні поля та рівномірного покриття поверхні рослинними рештками. Далі йде посів і збирання врожаю.

Перевагами для бізнесу є економія на паливі, що сягає 70 %; зменшення амортизації техніки; менший парк техніки; економія на оплату праці при експлуатації техніки; економія часу роботи в полі, який можна використати на навчання та вдосконалення себе і свого бізнесу.

Агрономічними перевагами ноу-тіл є покращення структури ґрунту. Обробка порушує природну структуру ґрунту та вивільняє вуглець, необхідний для екосистеми та природної родючості грунту. Завдяки ноу-тіл відбувається накопичення органічного вуглецю, що призводить до підвищення родючості.  Також відбувається покращене регулювання вологи – завдяки рослинним решткам, що запобігають випаровування вологи і підвищують посухостійкість. Завдяки кращій структурі, грунт вбирає воду, як губка. Пожнивні рештки обмежують поверхневий стік води під час сильних злив.

Збільшується різноманітність ґрунтових мікробів і комах – через збільшення органічних речовин. Краще здоров’я грунту призводить до підвищення врожайності. Рослинний покрив запобігає вітровій ерозії, краща інфільтрація вологи запобігає водній ерозії.

Втім є і ризики зниження врожайності та виникнення інших труднощів при переході на ноу-тіл. В середині 2000-х в Україні вже була хвиля переходу на ноу-тіл, однак багато фермерів стикнулися із рядом проблем і повернулися до традиційної технології. З тих пір більшість проблем знайшли своє вирішення, і в тому числі завдяки розвитку інформаційних технологій і поширенню знань та досвіду через інтернет, можна знайти відповіді на всі питання щодо переходу на ноу-тіл. Наразі багато фермерів ведуть свої блоги в соціальних мережах, відбуваються семінари та конференції, де фермери діляться своїм досвідом вирішення тих чи інших питань.

Я закликаю вивчати цю технологію, адже вона дає помітні економічні та агрономічні переваги. В той же час основні країни-виробники зернових, такі як Агргентина, Бразилія, США, Канада, вже масово переходять на ноу-тіл, та підвищують свою стійкість як до екстремальних погодних умов, так і можуть ефективніше контролювати свої видатки.

Невід’ємною частиною ноу-тіл є сівозміна з 4-5 культур, що дозволяє підвищити стійкість до бур’янів, шкідників та хвороб. Наступним кроком в цьому напрямку є використання покривних культур, або сидератів.

Суміші сидератів підвищують біорізноманіття, приваблюють запилювачів. Також завдяки роботі коренів, покращується структура грунту та всмоктування вологи. Рослинний покрив також захищає грунт від ерозії.

На додачу, використання покривних культур, як у проміжках між посівами товарних культур, так і в бінарних посівах, дозволяє прискорити процес регенерації ґрунту, зберігати тіньову вологу, наповнювати ґрунт додатковим вуглецем та азотом, які рослини пов'язують із повітря та виділяють у ґрунт.

Крім того, покривні культури насичують ґрунт іншими поживними елементами, тому можна підбирати покривні культури під нашу сівозміну щоб підвищити врожайність товарної культури. Покривні культури є найціннішим фактором в карбон фармінгу, так як саме вони секвеструють вуглець з повітря.

Більше – у статті з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №2, 2022