Які вже кроки зроблено для запровадження в Україні системи торгівлі викидами?

Одним з інструментів політики щодо запобігання зміни клімату та скорочення викидів парникових газів є запровадження з 2005 року Європейської системи торгівлі викидами в ЄС (ЄСТВ). 

ЄСТВ функціонує у 31 країні (всі 28 країн ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія) і обмежує викиди з більш ніж 11000 енергетичних установок (електростанцій та промислових підприємств) та авіакомпаній, що працюють між цими країнами. 

Таким чином ЄСТВ охоплює близько 45 % викидів парникових газів в ЄС. 

ЄСТВ також сприяє розвиткові торгівлі викидами в інших країнах та регіонах. Функціонування ЄСТВ регулюється нормативами: 

• Директива Європейського Парламенту та Ради 2003/87/ЄС 2003 року про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства, яка створює схему торгівлі квотами на викиди парникових газів. 
• Також діють Правила регулювання аукціонів (відповідно до Регламенту 1031/2010), які регулюють питання часу проведення та адміністрування аукціонів з продажу дозволів на викиди ПГ відповідно до ЄСТВ.

З 2019 року в Україні діє податок на викиди парникових газів на рівні 10 грн за тонну викидів, проте підприємства розраховували обсяги викидів за різними методиками, а подані звіти не проходили перевірку. 

Тобто дані, які держава збирала, не репрезентативні. У вересні 2020 року уряд затвердив «Порядок здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів». 

Відповідно до нього оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

План моніторингу повинен враховувати характеристики та режим функціонування установки, містити докладний, повний та прозорий опис методики моніторингу для установки. 

А також повинен містити опис послідовності дій оператора в простій і логічній формі, уникати дублювання зусиль та враховувати системи, наявні на установці, які використовуються оператором у господарській діяльності. 

Щоб підтвердити відповідність визначення обсягу викидів парникових газів та заходів, передбачених планом моніторингу, вимогам цього Порядку, необхідно:

• документи, які для кожного матеріального потоку та джерел викидів парникових газів підтверджують відповідність визначення викидів парникових газів порогам невизначеності для застосовуваних рівнів точності щодо даних про діяльність та розрахункових коефіцієнтів, зазначених у додатку 1, у разі їх застосування;
• результати оцінки ризиків, які підтверджують, що запропоновані заходи з контролю та процедури таких заходів з контролю є співмірними з властивими ризиками та ризиками системи контролю;
• план відбору проб для кожного виду палива або матеріалу у разі, коли розрахункові коефіцієнти визначаються на основі аналізу.

З 2021 року набув чинності Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який визначає правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та спрямований на виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. До повноцінного впровадження МЗВ в Україні готові лише ті підприємства, які у 2020 році привели технічну документацію у відповідність до поточного стану підприємства, розробили план моніторингу та документацію для підтвердження даних про викиди парникових газів.

Наразі, як повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський на засіданні міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», в уряді працюють над розробкою механізму оподаткування викидів парникових газів та механізму цільового використання зібраних коштів, починаючи з 2025 року, а також над розробленням стратегії екобезпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Зараз вже чітко зрозуміло, що запровадження системи торгівлі викидами все-таки в майбутньому позитивно вплине на бізнес, ніж якщо українські підприємства будуть платити податок на викиди вуглекислого газу (Carbon Вorder Аdjustment, СВА). 
Він являє собою плату, що стягується при ввезенні товарів до Євросоюзу виходячи з обсягів викидів СО2 в процесі їх виробництва. У разі запровадження СВА платежі українських компаній під час експорту до ЄС можуть зрости на €566,3 млн на рік.

Майже 94 % від цієї суми доведеться платити гірничо-металургійним і енергетичним компаніям.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group

ПАЕУ запрошує на ІІ Щорічний бізнес-форум з промислової екології «ECO-MODERNIZATION-2021: КРАЩІ ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ»:

29 березня — Охорона атмосферного повітря
30 березня — Промислові відходи
31 березня — Вода в промисловості

Знайдемо рішення разом! Долучайтеся!