Якою має бути СЗЗ суб’єкта господарювання у сфері поводження з відходами?

Економічні потреби людства вимагають інтенсивного використання природних ресурсів, а екологічні — створення умов відтворення природних ресурсів і збереження сприятливого для життя навколишнього природного середовища. Сучасні темпи зміни сфери виробництва, кількості населення й сфери споживання супроводжуються збільшенням негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище шляхом зростання як обсягів відходів, так і їх видів. Очевидно, що економічні потреби людства виявилися більш потужним визначальним чинником для генерування відходів, ніж ініціативи й заходи щодо його попередження й мінімізації.

Важливою складовою системи поводження з відходами, включно з небезпечними, є ефективні та безпечні методи їх знешкодження чи утилізації, які забезпечують суттєве зменшення їх кількості. За умови застосування термічних методів важливо забезпечити не перевищення нормативних показників їх шкідливих чинників впливу на межі санітарно-захисної зони (далі — СЗЗ), а відтак і межі житлової забудови, до якої встановлюється СЗЗ.

 Які процеси визначають клас небезпечності підприємств? 

 Яким має бути розмір санітарно-захисної зони для різних підприємств? 

Стаття-дослідження розглядає питання еколого-гігієнічної безпеки функціонування та організації санітарно-захисної зони на прикладі підприємств, де застосовуються термічні методи.

Метою дослідження, результати якого хочемо запропонувати до вашої уваги, було проведення санітарно-гігієнічної оцінки умов безпечного функціонування підприємств, де використовується обладнання для термічного знешкодження/утилізації відходів, а також обґрунтування розміру СЗЗ для цих підприємств. Дослідження проводилися на підприємствах — суб’єктах господарювання у сфері поводження з відходами, де проводяться операції з відходами із застосуванням термічних методів знешкодження/утилізації (в Одеській та Дніпропетровській області).

Для проведення санітарно-гігієнічної оцінки рівнів впливу, які створюються на межі СЗЗ підприємств, були проаналізовані результати інструментальних досліджень проб атмосферного повітря, вимірювань акустичного впливу, а також результати розрахунку розсіювання валових викидів забруднювальних речовин від їх джерел викидів, що формують сумарний валовий викид по проммайданчику (протоколи досліджень були надані атестованими лабораторіями), а також вивчена нормативно-технічна документація, відповідно до якої підприємства здійснюють діяльність…

Стаття опублікована частково! Повну версію статті-дослідження читайте в журналі №1, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»