Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Здобутки 2020 року презентували сьогодні в Києві лідери Екотрансформації: 10 найцікавіших кейсів

Цьогоріч втретє в Україні вручено відзнаки «ЕКОтрансформація» тим, хто впроваджував кращі технології задля зниження негативного впливу на довкілля, робив міста та селища більш екологічними та безпечними. Сьогодні відбулася офіційна презентація проєкту, де стейкхолдери ділилися досвідом і відповідали на запитання ЗМІ онлайн.

Виклики нашого часу вимагають системних змін на рівні всіх держав. Порушений екобаланс загрожує всім нам, тому вкрай важливо не витрачати час на перекладання відповідальності і дискусії, а об’єднати зусилля в зниженні промислового забруднення довкілля, екологізації громад, енергоефективності, порятунку питної води, покращенні стану атмосферного повітря тощо. За даними ООН у всіх нас залишилося не більше 30 років для проведення зеленої технологічної трансформації. Тому принцип «економічно вигідно те, що екологічно безпечно» – має бути спільним вектором влади та бізнесу.

У вступному слові Людмила Циганок, засновник проєкту «ЕКОтрансформація», президент Професійної асоціації екологів України наголосила:

«Є безліч «паперових» рішень, які ніколи не стануть реальністю. Є багато технологій, які складно впровадити. А є апробовані рішення, є шлях зелених змін, до яких і закликає проєкт!

ЕКОтрансформація — це ПРОЦЕС, а НЕ РЕЗУЛЬТАТ! Це надважливо пам’ятати! Так! — Практично немає в Україні бездоганно екологічних виробництв, а завдання зменшувати тиск на довкілля, переобладнувати виробництва, переходити на чисті технології — процес затяжний, що потребує часу і значних коштів!

Сучасні компанії, які поціновують своє ім’я та розділяють цінності прогресивного світу, неможливо уявити поза межами всесвітнього тренду на екологізацію. Звісно, усвідомлення важливості екологічної складової у збалансованому розвитку бізнесу в Україні настало набагато пізніше, аніж у західних партнерів. Однак це жодним чином не принижує здобутки вітчизняного бізнесу на шляху до осучаснення та гідного конкурування зі світовими лідерами...»

Руслан Стрілець, заступник міністра захисту довкілля і природних ресурсів

Наголосив на необхідності об'єднання зусиль всіх стейкхолдерів та пришвидшенні процесу екотрансформації всіх напрямків і галузей.

Костянтин Гура, т.в.о голови Держенергоефективності України, додав:

«Україна йде шляхом екотрансформації та вже готується до Європейського зеленого курсу. Для нас це як виклики, так і можливості разом із ЄС будувати енергоефективну, чисту та конкурентоздатну економіку. Усвідомлюючи такі амбітні цілі, Держенергоефективності трансформовано в орган, що відповідає за крос-секторальне підвищення енергоефективності. І вже підготовлено цілу низку ініціатив та інструментів.

Серед важливих ініціатив варто зауважити такі:

  • продовжено «теплі кредити» на 2021 рік;
  • у рамках проєкту UNIDO запроваджено Фонд гарантування кредитів для підприємств на енергоефективні заходи в еквіваленті до 150 тис. доларів без застави під низькі відсотки;
  • введено в обіг зелені облігації, які сприяють залученню довгострокового фінансування на екопроєкти;
  • розроблено концепцію 5-річної програми з енергоефективності для підтримки усіх секторів економіки;
  • підготовлено та вже зареєстровано у Парламенті законопроєкти для відновлення ЕСКО та його розширення на об’єкти комунальної сфери та енергетики;
  • ініційовано створення Фонду декарбонізації як інструменту цільового використання коштів з податку на викиди СО2 для реінвестицій в енергоефективні;
  • підготовлено пакет законопроєктів для розвитку біоенергетичних проєктів.

«Потенціал «зеленого» фінансування в Україні сягає 70 млрд євро до 2030 року. Половину цих коштів – щонайменше 36 млрд євро – можна залучити завдяки випуску зелених облігацій».

1. Олексій Савін, директор екологічного департаменту АБ «Укргазбанк» зазначив:

«УКРГАЗБАНК нині – «драйвер» еконапряму в Україні. Він змінює світогляд українського суспільства щодо впливу на довкілля. Підтримує банк у цьому його партнер – Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO). Яким чином? Разом було створено гарантійний фонд кредитів.

Цей фонд є спеціальним фінансовим механізмом в рамках проєкту «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в українській промисловості», який забезпечується гарантією першокласного світового банку.

Ми впевнені – фонд допоможе промисловим підприємствам отримати доступ до капіталу для впровадження ефективних систем енергоменеджменту. Бо це – перший та єдиний фінансовий механізм, створений організацією ООН спільно із українським фінансовим партнером, в основі якого лежить гарантія.

Майже третина національного потенціалу з енергоефективності – це промисловий сектор України. Фінансування заходів з промислової енергоефективності є надзвичайно вигідним. Міжнародний практичний досвід UNIDO демонструє, що економія енергоресурсів може досягати 30%, а строк окупності деяких заходів є меншим, ніж 3 місяці. Проте, для розуміння реальної результативності – необхідно впроваджувати Систему Енергоменеджменту».

2. Сергій Прокопенко, засновник групи компаній «ОПЕ Органік» поділився своїм досвідом:

«Про те, що в Україні проблема ТПВ стоїть дуже гостро не для кого не секрет, полігони, що існують заповнені, на обладнання нових необхідне фінансування, та й ніхто не хоче, щоб поруч з його оселею був «склад» відходів, на якому, до того ж регулярно відбуваються загоряння. Мало хто знає про справжню причину виникнення вогнищ загоряння. Основна причина — це газ метан, який утворюється як побічний ефект процесу гноїння органічної складової змішаних побутових відходів, а це від 30% до 60% з усієї маси відходів. Як виявляється, технологія добування органіки із загальної маси змішаних ТПВ та найдешевший метод її перероблення, а це, до речі, компостування, добре відомі практично всім переробникам Євросоюзу, але в Україні вони не застосовуються.
Першопрохідцем по впровадженню системи компостування в Україні стало місто Львів, щоб вирішити «сміттєву» проблему міста, про яку не так давно говорила вся Україна.

Так, в січні 2020 року у Львові на вул. Пластовій 15, було відкрито майданчик для перероблення органічних харчових і зелених відходів шляхом компостування. Львівське комунальне підприємство «Зелене місто», на плечі якого було покладено завдання щодо розв'язання питань з усією органікою Львова, після декількох спроб впровадити технологію компостування для отримання підсумкового продукту — компосту, запросило фахівців «ОПЄ органік» для проведення консультативних робіт на полігоні, демонстрації та запуску повного циклу перероблення органічних відходів.

Фахівці компанії «ОПЄ органік» з 2014 року активно займаються вивченням світових технологій та методів перероблення органічних відходів, переймали досвід різних країн, вивчали ринок обладнання й майданчиків для компостування».

3. Олена Зубарєва, Керівниця департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ «Фармак» поділилася:

«Наростивши виробництво на 35% за 5 років, «Фармак» зменшив споживання газу на 76%, електроенергії на 64%, кількість викидів в атмосферу щорічно знижується в середньому на 12- 20%
Паралельно зі збільшенням виробництва «Фармак» постійно працює над зменшенням негативного впливу на довкілля, що дає вагомий результат. Так, за п’ять років споживання природного газу на гривню випущеної продукції зменшено на 76%, електроенергії – на 64%**. Компанія неухильно дотримується українських та європейських нормативів в екологічних питаннях і планує заходи, покликані надалі ще істотніше зменшити будь-які можливі наслідки діяльності. У 2019 році викиди в атмосферу зменшилися на 12,42% проти 2018 року в Києві та на 22,99% у Шостці, що пов’язано з роботою котельні у порівняно теплий зимовий період, а також з уведенням в експлуатацію двох нових котлів Viessmann. «Фармак» утилізує й переробляє відходи за всіма нормами та систематично зменшує їх кількість. За 2019 рік було передано на утилізацію 323 тонни пластику, 280 тонн макулатури, 159 тонн брухту.

Розуміючи важливість глобальних кліматичних змін на планеті та впливу людини на екологію, «Фармак» створив освітній проєкт «Екошкола» для учнів 8–11 класів. Школярі, здобувши необхідні знання на освітній онлайн-платформі, можуть створити для своєї школи проєкт, спрямований на ощадливе використання природних ресурсів, і виграти грант на його реалізацію. Навчання в «Екошколі» доступне для кожного школяра в Україні. Цього року участь у проєкті взяли школи з 25 міст»

4. Дмитро Дрягун, головний еколог ДТЕК «Нафтогаз» розповів присутнім про досвід трансформації нафтогазової галузі:

Відповідальне ставлення до навколишнього середовища, охорона праці та промислова безпека – ключовий принцип роботи нашої компанії. За останні 7 років ми інвестували в цей напрямок більше 12 млн дол. США. Наша команда професіоналів орієнтована на розвиток і інновації, тому ми впроваджуємо сучасні технології, спрямовані на підвищення екологічності, по всьому виробничому ланцюжку видобутку вуглеводнів. Таким чином, системні інвестиції та інновації дозволяють ДТЕК Нафтогаз не тільки збільшувати видобуток газу і наближати енергонезалежність України, а й робити це з мінімальним впливом на навколишнє середовище.

Одна з технологій, що дозволяє зробити більш екологічним буріння свердловин – безамбарне буріння, цей спосіб відповідає світовим екологічним стандартам.

При безамбарному бурінні буровий шлам повністю очищається за допомогою сучасного обладнання і вивозиться в спеціально відведені місця. Застосування цієї технології дозволяє на 30% зменшити утворення відходів після буріння і скоротити використання водних ресурсів.

Як відповідальний бізнес ДТЕК прагне активно сприяти досягненню цілей сталого розвитку. Тому ми розробили ESG-стратегію, в яку інтегрували Цілі сталого розвитку ООН, одна з яких – збереження екосистем. З 2015 року підприємства ДТЕК Нафтогаз працюють за системою екологічного менеджменту ISO 2015. Для підтвердження відповідності всім нормам цього міжнародного стандарту ми залучаємо незалежних експертів світового рівня. Реалізація засад екологічного менеджменту дозволила нам скоротити викиди деяких речовин в атмосферу на 90% при збільшенні видобутку газу».

5. Олена Потапенко, головний еколог ДТЕК «Мережі» продовжила:

«Установка спеціальних конструкцій для гнізд птахів – продовження політики ДТЕК зі сталого розвитку та виконання Глобального договору ООН в частині збереження біорізноманіття природи. Встановлюючи безпечні гнізда для птахів, маркери і спеціальні кожухи на дроти, ми захищаємо птахів від ураження струмом, а клієнтів – від аварійного відключення електропостачання.

З 2013 року ДТЕК уже встановив 185 платформ в різних областях України, зокрема – 147 в Дніпропетровській, 11 – у Донецькій, 13 – в Київській, 5 – в Києві, а влітку і восени 2020 року перші дев'ять платформ з'явилися в Одеській області. До кінця року ОСРи ДТЕК Мережі планують встановити ще 55 платформ.

Фахівці операторів системи розподілу ДТЕК Мережі регулярно оглядають лінії електропередачі. Фіксують місця на електроопорах, де лелеки облаштували свої житла. І коли птахи відлітають на Південь, зміцнюють гнізда спеціальної металевою конструкцією над повітряною електричною лінією. Таким чином, створюють умови для безпеки птахів і унеможливлюють аварійні відключення, які можуть відбуватися через сповзання гнізд на дроти. Крім того, компанії співпрацюють з місцевими орнітологами. Вони допомагають виявити найбільш небезпечні для птахів ділянки ліній з урахуванням сезонної міграції і ореолом проживання пернатих.

Крім установки платформ для гнізд лелек ми встановлюємо дерев'яні та металеві гніздування для червонокнижного голуба-голуба-синяка і сов-сплюшок. А також птахозахисні кожухи і світло відбивальні маркери на повітряні високовольтні лінії електропередачі. Вони захищають птахів від зіткнення з проводами і конструкціями ліній під напругою і запобігають їх загибель від ураження струмом. У тому числі – рідкісних і зникаючих, занесених до Червоної книги України і «червоний список» конкретної області.

6. Інна Холіна, начальник управління охорони навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь» розповіла:

«Комбінат «Запоріжсталь», як і переважну більшість його «братів», будували в період першої п’ятирічки форсованої індустріалізації. У 30-ті роки ХХ століття передусім цінувалася виробнича потужність: скільки чавуну, сталі, прокату може виробити підприємство. І якщо питанню якості надавали значення, то питання екологізації не були на часі.

Першим кроком на шляху до створення інтегрованої системи менеджменту якості, охорони праці, екології та енергоефективності було прийняття у 1979 році комплексної системи з управління якістю продукції. Поступово вона трансформувалася у комплексну інтегровану систему менеджменту, яка базується на ISO 9001:2015 (менеджмент якості), ISO 50001:2018 (енергоефективність), ISO 45001:2018 (професійне здоров’я та безпека), ISO 14001:2015 (охорона навколишнього середовища). В основі системи — процесний підхід, орієнтований на задоволення усіх заінтересованих сторін шляхом випуску високоякісної продукції за умови пріоритетності життя та здоров’я працівників, зведення до мінімуму негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Важливо, що інтегрована система управління підприємством охоплює усі структурні підрозділи комбінату. Вже втретє поспіль «Запоріжсталь» отримує відзнаку, як лідер системної екомодернізації згідно з принципами сталого розвитку».

7. Дмитро Мельник, керівник відділу екоінновацій «МХП», розповів про нову програму МХП «Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив» на базі біогазового комплексу «Біогаз Ладижин» у Вінницькій області.

«Зменшення природної родючості ґрунту аграрії починають відчувати, особливо в поточному році, а загрозливі для сільського господарства тенденції продовжують зростати. За різними експертними оцінками, внаслідок втрати NPK в ґрунтах через ерозію, щорічні збитки становлять десь 5 млрд доларів США, а на 1 гривню доданої вартості в рослинництві припадає 1/3 гривні втрат від ерозії.
Вчасно реагуючи на глобальні виклики та відповідаючи принципам сталого розвитку, МХП вибудував унікальну та ефективну модель циркулярної економіки в рамках вертикальної інтеграції напрямів своєї діяльності. Наша компанія ефективно використовує органічні відходи, що утворюються в процесі діяльності підприємств групи МХП, для виробництва «зеленої» енергії на 2-х біогазових комплексах.

Біогазові комплекси МХП виробляють органічні добрива у твердій і рідкій формах, які є універсальними та збалансованими, та містять у своєму складі повний комплекс необхідних NPK, макро- та мікроелементів, органічні сполуки. Загалом, це унікальний продукт, який завдяки своїм властивостям може відновлювати родючість ґрунтів та розкислити їх, підвищувати вміст гумусу, що призводить до збільшення урожайності.

Використання унікальних органічних добрив МХП може сформувати новий напрям бізнесу у регіоні. Світ починає переходити на органічну продукцію, виробництво якої неможливе без використання чистих органічних добрив, які не забруднюють довкілля.

В цьому році МХП запустили пілотну програму «Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив» на базі біогазового комплексу «Біогаз Ладижин» у Вінницькій області. Програма базується на моделі циркулярної економіки.

МХП уже застосовує цей унікальний продукт на своїх полях; також ми запустили пілотний проєкт з використання добрив після біогазового виробництва місцевими фермерами у Вінницькій області».

8. Оксана Коваль, «GR Kernel», поділилась досвідом:

«Найбільше інвестицій в «озеленення» спрямовує великий бізнес, відповідальність якого перед суспільством прямо пропорційна масштабам діяльності. Ключовим пріоритетом компанії Kernel як лідера серед українських агрокомпаній є відповідальне ведення бізнесу. Використання інноваційних технологій у виробництві, мінімізація впливу на довкілля, а також формування культури сталого розвитку в діловому середовищі. На підтвердження своїх намірів компанія приєдналася до найбільшої у світі ініціативи корпоративного сталого розвитку – Глобального договору ООН. Масштабне завдання команда Kernel вбачає у сприянні боротьбі зі зміною клімату та деградацією земель сільськогосподарського призначення. Шлях глобальної трансформації компанії необхідно пройти до 2030 року. Вже до 2021 року інвестиції у проєкти відновлюваної енергетики становитимуть $170 млн. Kernel обрав комплексний підхід до вирішення проблеми. Разом із реалізацією масштабних проєктів «зеленої» енергетики створюється екофрендлі-середовище в офісах, а громади в регіонах присутності навчають відповідального ставлення до довкілля.

Виробництво поступово переводиться з природного газу на біопаливо: заводи Kernel використовують котли на лушпинні соняшнику потужністю від 10 до 17 МВт для отримання пари, що використовується на сушку насіння соняшнику та виробництво олії. Енерговитрати на тонну вирощеної продукції скоротилися на 26%, викиди парникових газів на тонну переробленого насіння – на 13%.

Компанія скоротила прямі викиди парникових газів і ввела в експлуатацію першу когенераційну теплоелектростанцію, на стадії будівництва – ще шість установок. Сумарна встановлена електрична потужність – 94 МВт. Очікуване скорочення викидів парникових газів за рахунок заміщення електроенергії з мережі на енергію з біомаси – понад 700 тисяч тонн СО2 на рік (починаючи з 2023 року). Після запуску всіх установок підприємства вироблятимуть орієнтовно 700 ГВт-год «зеленої» електроенергії щорічно, спалюючи до 500 тис. т лушпиння соняшнику.

На заводах, елеваторах та агропідприємствах встановлено світлодіодне індустріальне освітлення. На елеваторах – теплогенератори, які працюють на відходах очищення зерна для мінімізації споживання природного газу.

Ми змінюємо культуру виробництва на ощадливу. Боротися з деградацією земель сільськогосподарського призначення Kernel допомагають інноваційні технології, що системно впроваджуються в агробізнесі. Парк сільгосптехніки компанії регулярно оновлюється, стара техніка замінюється новою з вищою ефективністю використання пального».

9. Армен Полатьян, директор «Обухівміськвторресурси», розповів про реалізацію унікального проєкту:

«Наше підприємство реалізувало унікальний для України проєкт – мийку повного замкнутого циклу. Як результат – в довкілля брудна вода не потрапляє! CECCATO BALTIC – портальна щіточна мийка для вантажних автомобілів. Мийка покликана обслуговувати вантажні автомобілі шириною 2,7 м та висотою не більше 4,7 м. Водопостачання комплексу та підведення електроживлення здійснюється за допомогою системи підвіски, коли магістралі укладаються в спеціальну пластикову гусеницю і переміщаються слідом за нею. Це дозволяє убезпечити комунікації від пошкоджень і перегинів.

Нанесення хімічних реагентів і води проводиться через групи колекторів з гальванічними елементами. Група дозуючих насосів, встановлених на порталі, виконує подачу реагентів відповідно до програми обслуговування. Вся вода після миття (чиста + очищена) збирається в лотку мийного залу, звідки за заставною трубою потрапляє в спеціальні підземні ємності – піско-нафтоуловлювачі.
Коли вода проходить по цих ємностях, за допомогою спеціальних переливних перегородок відбувається природне осадження великих зважених часток (піску). Також відбувається уловлювання нафтової плівки, що плаває на поверхні води. Це дозволяє мінімізувати вплив на довкілля».

10. Володимир Шматько, міський голова Чорткова, розповів про проєкт реанімації очисних споруд Чорткова:

«Важливість реалізації цього екологічного проєкту неможливо переоцінити. Наявність очисних споруд – це запорука не тільки здоров’я людей, але й безпеки країни в цілому. За наявності надсучасних очисних у Чорткові суттєво зменшиться негативний вплив на стан довкілля цілого краю.

Весь комплекс споруд, який майже 30 років руйнувався, змінився до невпізнаваності та почав виглядати як справді стратегічний об’єкт. За цей час з Державного екологічного фонду Чортків отримав 43,2 мільйони гривень, 1,3 млн з обласного, а ще 1,3 млн дофінансували з бюджету міста. До моменту, коли перші 4 тисячі кубічних метрів каналізаційних стоків (саме стільки продукує Чортків за добу) нарешті пройдуть повну очистку та потраплять у річку – залишились лічені тижні. Зараз триває фактично останній етап перед запуском – період нарощування активного мулу, який може тривати 1-2 місяці.

Це відповідальність Чорткова перед населеними пунктами, які розташовані по руслу річок Серет та Дністер. Окрім того, наявність очисних споруд зміцнює позиції міста у створенні сприятливих умов для майбутніх іноземних інвесторів».

Як бачимо, приклади екозмін демонструють нам багатогранність процесу екотрансформації. Всі учасники проєкту переконані, навіть маленька крапля здатна сформувати невдовзі потужну хвилю екозмін.

Організатори проєкту оголосили про старт «ЕКОтрансформація 2021» вже у лютому прийдешнього року!

Пресслужба Ecobusiness Group

(067) 220-25-00, pr@ecolog-ua.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!