Законодавчі нововведення в сфері держнагляду: що зміниться вже з 1 вересня

Головне в публікації:
1. Яких змін чекати екологам з 1 вересня? Про особливості бальної системи
2. Яка відтепер періодичність проведення наступного планового заходу?
3. Про нове в структурі уніфікованої форми акту перевірки
4. Документи, які втрачають чинність

10 травня цього року Уряд затвердив постанову Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»(далі — Постанова).

Основна мета документу — запровадити прозорі правила контролю бізнесу.

Однак щойно Методики почали діяти (з 12 червня 2018 року), як до них уже були внесені зміни. Згідно з ПКМУ від 6 червня 2018 року № 464 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342» положення затверджених цією постановою Методик не застосовується до 1 вересня 2018 року.

Що саме зміниться з 1 вересня 2018 року?

По-перше, змінюються вимоги до розроблення критеріїв органом державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері.

Під час розроблення критеріїв держорган повинен провести аналіз:

1. кількості суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері;

2. кількості порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, виявлених органом державного нагляду (контролю), за період не менш як п’ять років (окремо щодо кожного року, виду правопорушення, планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання високого, середнього, незначного ступеня ризику);

3. випадків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності за період не менш як п’ять років, їх масштабу, причин (умов) та кількості (загальної, а також окремо щодо кожного року, масштабу наслідків, суб’єктів господарювання високого, середнього, незначного ступеня ризику);

4. кількісних та якісних показників (характеристик) господарської діяльності суб’єктів господарювання у відповідній сфері, що вказують на можливість настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (масштабу, виду та сфери господарської діяльності, виробничого потенціалу та виробничих ресурсів, кількості працівників, технічного оснащення, технології та організації виробництва, обсягу випуску продукції, виконання робіт…

Матеріал підготовлено Мариною Тимошенко, інженером з охорони навколишнього середовища ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчовик концентратів» ТМ «Золоте зерно», членом Дніпропетровської організації «Всеукраїнська екологічна ліга»

Увага! Матеріал публікується частково! Повна версія  в журналі «Екологія підприємства» № 8, 2018

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Найближчі заходи