Громадянське суспільство в Україні: взаємодія заради довкілля

Громадянське суспільство не може стояти осторонь змін у природоохоронній сфері. Громадська позиція має бути не тільки активно спрямованою на покращення стану довкілля, а й транслювати обґрунтовану професійну точку зору стосовно природоохоронних проблем та шляхів їх оптимального вирішення задля досягнення екологічного, соціального та економічного ефекту.

Олександр Скакальський, голова ГС «Громадська екологічна платформа», зазначає, що характерною і дуже приємною ознакою останніх 3-4 років є те, що громадське середовище стає більш експертним. Емоційний рівень вимог і претензій змінюється на професійні кваліфіковані зауваження і пропозиції.

Водночас відстає у часі формування адекватного зворотного зв’язку з боку промислового сектору. Підприємства продовжують сприймати громадську активність як агресивного супротивника, який сповідує екологічний ортодоксальний «нігілізм».
Європейська практика дає підстави вважати, що змагальність і перманентний конфлікт між промисловим сектором і громадським екологічних рухом мають бути, і саме вони здатні привести в результаті до компромісу, необхідного для суспільства.

Галина Бузан, координатор проектів ВГО «Жива планета», наголошує на ролі громадських організацій у формуванні в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва, що, своєю чергою, є ціллю № 1 державної екологічної політики. Ініціативи «Живої планети» спрямовані на досягнення означеної цілі та демонструють можливість ефективної системи взаємодії в площині «держава-бізнес-громадськість-наука» по впровадженню просвітницьких проектів для учнівської молоді.

Олександр Карпенко, голова комітету ПАЕУ з моніторингу навколишнього природного середовища, засновник та керівник стартапу «Єдиний енергооблік», вважає, що формування міжсекторального співробітництва у розумному місті можливе через реалізації спільних екологічних ініціатив та проектів.

Практика управління та реалізації проектів спільної відповідальності сприяє утворенню фахового екоком’юніті, яке здатне узгодити правила поведінки та взаємодії для двох важливих речей: запуску інтегрованих міських екосистем та захисту довкілля.

Наприклад, громадський моніторинг якості повітря — унікальне явище, тому що за своєю суттю повністю відповідає місії концепції смарт-сіті: формувати міжсекторальне співробітництво і підтримувати його життєдіяльність. Фундаментом цієї екосистеми є об’єднання можливостей та ресурсів різних стейкхолдерів: влади, екоактивістів, бізнес-партнерів, а також наукових установ. Саме науковців, експертів профільних інститутів з вузькою спеціалізацією можна виокремити як четверту сторону взаємодії розумного міста. Це стовп, що підсилює активності інших учасників розумного міста, забезпечує науковою незалежною експертизою проекти. Саме це дає змогу тоді говорити дійсно про повноцінне втілення ідеї публічного та автономного моніторингу якості повітря на основі зусиль різних груп впливу міста.

Звідки візьметься довіра один до одного: як держава, бізнес і недержавний сектор можуть упевнитись у чесності іншого і залишатись у відповідності з власним мандатом? — знайти відповідь спробуємо 7 листопада під час щорічної стратегічної ЕКОконференції «ЕКОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОЗ ТА РЕЦЕПТ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: шукаємо рішення».

ECOBUSINESS та PAEU запросили до діалогу Олександра Маріковського, народного депутата, заступника голови Комітету ВР, і представників природоохоронних громадських організацій, серед яких Олександр Карпенко, голова комітету ПАЕУ, засновник та керівник стартапу «Єдиний енергооблік», Сергій Волков, координатор ISWA YPG в Україні, Лариса Карєлова, голова ВГО «Природа. Наука. Технології», Тетяна Лампіка, керівник виконавчого органу ГФ ОГП «Екологічний патруль», Олександр Скакальський, голова ГС «Громадська екологічна платформа», Галина Бузан, координатор проектів ВГО «Жива планета».

Намагатимемося зрушити питання з мертвої точки!

Чекаємо на зустріч топ-менеджерів та фахівців з природоохоронної діяльності!