Проблеми охорони внутрішніх водойм міста Києва

Охорона внутрішніх водойм міста Києва є ключовим механізмом для запобігання їх деградації. Проте в більшості випадків це процес потребує провадження діяльності не лише однієї профільної установи, а кооперації різних міських підприємств та організацій за підтримки органів міської виконавчої влади.

Одним із ключових юридичних елементів охорони ВВ (внутрішніх водойм) є виділення прибережених захисних смуг. Теоретично ПЗС має бути своєрідним буфером, що захищає водойму. У реальності – це територія або зі значним рекреаційним навантаженням або ділянка, засмічена ТПВ тощо.

1. Одним проявом порушення ПЗС є незаконні поховання домашніх тварин. Для того, щоб її вирішити необхідно виділити спеціальну територію для жителів міста.
2. Основною причиною засмічення територій ПЗС є низький рівень культури населення та недостатньо активна робота комунальних служб. Актуальними заходами для вирішення даної проблеми є: проведення еколого-просвітницької роботи з населенням, встановлення інформаційних знаків, розробка дієвих механізмів штрафування та удосконалення системи муніципального управління поводження з ТПВ у даному аспекті.
3. Забудова ПЗС та засипання водойм з метою будівництва. Найчастіше межі ПЗС не винесені в натуру, водойми не виділені на кадастровій карті та не мають статусу земель водного фонду. Для юридичного захисту, водойми та межі ПЗФ мають бути внесені у Публічну кадастрову карту із зазначенням їх земельного статусу.
4. Окремою проблемою слід виділити незаконні підключення у водойми та лінійні водні об’єкти з метою скидання стічних вод, так звані врізки. Для виявлення та, головне, ліквідації забруднювачів необхідною та обов’язковою є підтримка Державної екологічної інспекції, яка має повноваження та важелі впливу на порушників.

Більше докладної інформації — у виступі Мар'яни Гінзули, члена комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування, на Платформі екологічних та технологічних рішень «ВОДА В ПРОМИСЛОВОСТІ-2020».

Джерело: ECOBUSINESS Group