Пневматичні сівалки, пестицидний пил, та екологічна катастрофа в Україні

Весна 2020 року, українська земля встелена мертвими бджолами.

Безпрецендентна, жахлива екологічна катастрофа.

Навіть приблизної кількості загиблих бджолосімей та самих пасік ніхто не підрахує, це надто складно.

Що в своїй більшості стало причиною такої масштабної загибелі бджіл?
І чого багатьом пасічникам ще не вдається зрозуміти?

Майже у всіх випадках загибель бджіл співпадає з проведенням посівних робіт сої і кукурудзи, саме цих двох культур, і саме пневматичними сівалками.

Пасічники зазвичай не звертають увагу на процеси посівних робіт, бо таких проблем ще не існувало декілька років тому.

Нам варто саме зараз пригадати канадські та американські досвіди і розслідування, де пневматичні сівалки з’явилися значно раніше.

Крістіан Крупке (Christian H Krupke), фахівець з дослідження комах з Університету Пердю (Purdue University) в Індіані став одним із перших дослідників, який виявив, що пестицидний пил від пневматичних сівалок знищує бджолині колонії.

Арт Шаафсма (Art Schaafsma), етмолог з Університету Гвельфа (Ph.D. Environmental Biology – University of Guelph) в Канаді, досліджував роботу пневматичних сівалок. Шаафсма вказує на кінець однієї труби з конструкції пневматичної сівалки, «це впуск повітря, а це проблема вже очевидна».

Ця труба знаходиться близько до землі. Коли трактор тягне по полі сівалку, пил потрапляє в цей отвір разом з повітрям. Всередині механізму висівання «повітря з пилом змішується із насінням і далі діє як піскострумний процес», – Шаасфма.

Пил в певній мірі шліфує насіння, покрите протруйником. В кінцевому результаті звичайний з поля пил змішується з пилом пестицидів і розповсюджується з сівалки прямо в повітря.

В залежності від сили вітру пестицидний пил розноситься на різні відстані та осідає на квітуючі рослини і дерева, з яких бджоли приносять до вуликів пилок і нектар.

Етмолог Шаафсма вніс деякі зміни до конструкції пневматичних сівалок, обладнавши їх додатковим пилевловлювальним обладнанням.

Він вважає, що якщо таке обладнання встановлювати на всіх пневматичних сівалках, то можна уникнути розповсюдження токсичного пестицидного пилу і в значній мірі зберегти колонії бджіл від загибелі.

За висновками досліджень Крістіана Крупке, протруєння насіння це лише втрата фермерами грошей.

За його словами найпростіше вирішення проблеми – припинити використання неонікотиноїдів, чи інших інсектицидів при протруєнні насіння.

Насінневі компанії повинні надати можливість фермерам використовувати насіння, не оброблене інсектицидами.

У жовтні 2014 року в ЗМІ була розповсюджена інформація, що кукурудзяне поле в Онтаріо, у Канаді стало причиною смерті понад 37 мільйонів бджіл.

Звинувачували у такій масовій смерті бджіл в Канаді неонікотиноїдні пестициди.

«Для бджіл виявляється смертельним те, що насіння кукурудзи покривається неонікотиноїдними пестицидами, і при використанні пневматичних сівалок утворюється і розповсюджується пестицидний пил».

Десятки незалежних, рецензованих наукових досліджень прийшли до висновку, що неонікотиноїдні пестициди становлять значну загрозу для існування бджіл, птахів та інших диких тварин. Крім того, наука та досвід показали, що неонікотиноїди не збільшують врожайність сільського господарства в довгостроковій перспективі.

Bayer, BASF та Syngenta розробляють нові насінневі покриття, з метою зменшення утворення і розповсюдження пестицидного пилу. Тальк і зклеюючі матеріали ретельно змішують з обробленим насінням, щоб забезпечити рівномірне випадання насіння з сівалок.

Але згідно з повідомленням CDRC (Центр досліджень даних), навіть ці вдосконалення не завжди запобігають утворенню токсичного пилу. Прикладом є ярлик Clariva Elite Beans Syngenta: в обробку насіння входить чотири інсектициди та нематіцид (в кожній партії один із чотирьох), та зазначається, що токсично для бджіл при переміщенні повітрям у вигляді залишків пилу.

Вся ця розповідь про ті обставини коли використовується сертифіковане насіння провідних насінневих виробників.

Окреме питання, які будуть наслідки в тих випадках, коли використовується несертифіковане насіння, яке виготовлене без дотримання відповідних технологій і процесу протруєння для запобігання утворення вбивчого пестицидного пилу?…

Джерела: https://www.npr.org/sections/thesalt/2017/05/27/530028003/two-scientists-two-different-approaches-to-saving-bees-from-poison-dust https://www.snopes.com/fact-check/bees-gmo-cornfield/

Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”.