Роман Абрамовський окреслив пріоритетні напрямки роботи Міністерства

Як повідомляє офіційний портал Міністерства енергетики та захисту довкілля, очільником були окреслені головні напрямки роботи відомства.

«Зміна клімату - один з найбільших викликів для людства, що ставить під ризик безпечне життя наших дітей і майбутніх поколінь, тому Україна повинна реалізовувати наявний потенціал скорочення викидів і адаптуватися до незворотніх наслідків», - повідомив Міністр захисту довкілля та природніх ресурсів Роман Абрамовський.  

За його словами, доступ до інформації про стан атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів є одним із запитів українського суспільства. Природні ресурси мають використовуватися ощадливо, з акцентом на збереження та відновлення.  Жива природа - найбільша цінність. Ніщо не замінить дивовижну красоту та значення природних екосистем, прохолоди лисів та вологи боліт. 

Здоров‘я та довголіття в першу чергу залежать від якості повітря та води. Жоден комерційний чи суспільний інтерес не має входити в конфлікт з правом людей на чисте довкілля. Ми не маємо права лишити після себе забруднену пустелю. 

Міністр подякував за довіру та окреслив пріоритетні напрямки роботи, запевнивши, що працюватиме на благо Українського народу, реалізуючи його невід’ємне право на безпечне для життя та здоров’я довкілля. 

Пріоритетними напрямами роботи Міністерства стануть: 

• проведення функціонального розмежування діяльності з формування державної політики, господарських функцій та ліцензійно-дозвільної діяльності;
• прийняття Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2020 - 2025 роки;
• розробка стратегії та плану дій щодо збереження та відтворення природного біорізноманіття, спасіння зникаючих біом;
• законодавче врегулювання створення та встановлення режимів функціонування мережі територій особливого природоохоронного інтересу (Смарагдової мережі) в Україні;
• створення дієвої системи управління всіма типами відходів, в першу чергу через запобігання їх утворення та збільшення повторного використання вторинних ресурсів;
• реформування Державного екологічного контролю, акцентованого на превентивних заходах щодо запобігання порушень природоохоронного законодавства;
• прийняття Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення». Введення системи «інтегрованих дозволів» для підприємств на основі найкращих доступних технологій та методів управління як найважливішої складової у сфері промислової екології;
• продовження розробки та впровадження лісової політики, запровадження принципів сталого природокористування у цій сфері. Розробка та адвокація законопроєкту «Про ринок деревини в Україні»;
• створення інфраструктури раннього виявлення та оперативного реагування на виникнення лісових пожеж;
• встановлення чітких та зрозумілих правил в рибній галузі. Збільшення кількісного та покращення якісного складу рибних ресурсів. Боротьба з незаконним виловом. Розвиток виробництва аквакультури.
• створення інфраструктури поводження з відпрацьованим ядерним паливом, що буде повертатися з Росії на довготривале захоронення;
• розвиток туристичної інфраструктури Зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, перетворення Зони на туристичний Магніт;
• розробка нового «Кодексу про надра», встановлення справедливих правил для надрокористувачів з обов’язковим урахуванням інтересів територіальних громад;
• розробка та затвердження 9 планів управління річковими басейнами з метою досягнення "доброго" стану вод України;
• створення системи моніторингу довкілля на базі агрегації та аналізу даних від суб‘єктів моніторингу на основі кращих європейських практик;
• прийняття другого національно-визначеного внеску в Паризьку Угоду, запровадження системи моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів в промисловості,
• розробка та прийняття рамкової стратегії з адаптації до зміни клімату, запровадження посиленого контролю в сфері обігу і поводження з озоноруйнівними речовинами;
• розробка нормативної бази та створення системи моніторингу довкілля та доступу до даних відповідно до європейських критеріїв;
• цифровізація екологічних даних та дозвільно-ліцензійних процедур.