Як зберегти родючість українських ґрунтів? Особливості застосування органічних добрив

Ще кілька десятиліть тому ніхто не піддавав сумніву той факт, що найкращим генератором урожайності рослин є органічні добрива. Сировиною для них був гній, якого вистачало для господарств, адже прямо посеред сіл добробутом і достатком «пахли» свиноферми та корівники. І рідко де можна було побачити сільський двір, по якому не бігали б кури: яйця і м’ясо — до столу, а послід — за сарай чи під город, щоб «визрів» у добриво, яке потім піде у кожну ямку до картоплі — тоді точно буде хороший урожай! Але згодом хімія витіснила органіку. При цьому всі хочуть екологічно чистих продуктів та щоб земля не виснажувалася. І щоб — ніякого запаху!

За останні 100 років українські чорноземи втратили половину свого гумусу – основного родючого компонента. Відповідно, зменшується природна родючість ґрунту.

Обсяги внесення органічних добрив в Україні з розрахунку на 1 га в 2019 році зменшились в 22 рази в порівнянні з 1990 роком! Це загрозливі тенденції щодо балансу гумусу в ґрунтах. Щороку через виснаженість ґрунтів Україна недоотримує сільськогосподарської продукції на 5 млрд дол.. США, що дорівнює ВВП окремих країн.

В Україні протягом останніх років домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства. Врожаї останніх років — це переважно результат вичерпування винятково природної родючості ґрунту в поєднанні з незбалансованим внесенням мінеральних добрив. Зберігати і надалі такий підхід до родючості — неприпустимо.

Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах України нагальним завданням є зміна системи внесення добрив з переорієнтацією на збільшення частки органічних добрив.

Найбільш поширеними видами органічних добрив сільськогосподарського походження є всі види гною та посліду, пожнивні рештки, сидерати. Дигестати з біогазових установок також є органічним добривом, яке може містити усі перераховані види органічних матеріалів у перетвореному виді.

Внесення органічних матеріалів у ґрунт вважається у більшості випадків найкращим екологічним підходом, що дає змогу замикати колообіги природних поживних речовин та вуглецю. Органічні матеріали є цінним джерелом основних поживних речовин, таких як азот (N), фосфор (P₂O₅₎, калій (K₂O) та сірка (SO₃), які мають важливе значення для росту рослин, а отже — і сталого виробництва продукції рослинництва. Органічні матеріали також є цінним джерелом органічних речовин, що сприяють водонасиченню ґрунтів, полегшують механічну обробку та стійкість ґрунту до ерозії тощо.

Не послід, а органічна суміш

Найбільш цінним зі всіх органічних добрив вважається пташиний послід, оскільки поживні речовини в ньому містяться у поєднанні, сприятливому для рослин і ґрунтової мікрофлори, швидко розчиняються у воді і легко засвоюються. На поля «Зернопродукту» вноситься органічна суміш від утримання курчат-бройлерів, де 40 % — це курячий послід, 60 % — соняшникове лушпиння.

Як запевняють у «Зернопродукті», вимоги до якості суміші, дотримання яких гарантує безпеку для життя, здоров’я та майна населення і забезпечує охорону довкілля, відповідають: ветеринарному законодавству України; агрохімічним показникам (кількість загального азоту, фосфору, калію — у нормі), вмісту токсичних елементів (свинець, мідь, кадмій, нікель, цинк не можуть завдавати шкоди); санітарно-бактеріологічним показникам. За нормальних умов зберігання — а їх підприємство теж гарантує, суміш не токсична. За ступенем впливу на організм людини відноситься до четвертого класу небезпеки (малонебезпечна). Гранично допустима концентрація аміаку в повітрі робочої зони не перевищує 20 мг/м³, пилу рослинного та тваринного походження — 4 мг/ м³. Ці показники повністю відповідають діючим державним стандартам.

Від пташника — до поля

Із пташників Вінницької птахофабрики, де вирощують бройлерів, шлях органічної суміші запрограмовано у трьох напрямках: у послідосховища та на поля (спочатку у бурти) «Зернопродукту», а незабаром — на біогазову станцію.

Послідосховище розташовано на землях Гордіївки. Та частина суміші, яка з початком роботи біогазової станції поступатиме на станцію, буде ферментуватися і далі йти на поля вже у вигляді дигестату — ферментованого органічного добрива.

У польових буртах суміш затримується від кількох днів до півроку, поки буде внесена на поля розкидачами виробників Pronar і Annaburger. За добу можливо внести добриво на площу 150 га. Саме в період внесення суміші розповсюджується її неприємний запах — нікуди від цього не подінешся, бо вся органіка має свій специфічний «аромат», який чути до тих пір, поки добриво не приореться трактором, який іде відразу за розкидачами.

Органіка — найкраща альтернатива хімічним добривам

 Віктор Шевчук, головний агроном «Зернопродукт МХП»

Європейська практика свідчить, що всі переходять на органіку, проте в Україні дуже мало холдингів і навіть фермерів, які практикують внесення на поля органічних добрив. А ми це робимо, а ще займаємося меліорацією у вигляді внесення дефекату вапнякового борошна, вирощуємо сидерати. Ми хочемо орендувати і мати якісний ґрунт. Вносячи органічні добрива, ми на 60 % від запланованої мінеральної системи живлення зменшуємо навантаження на землю від мінеральних солей — нітратів, фосфатів, дегідрофосфатів. Варто врахувати і той факт, що хімічна промисловість України не виробляє фосфорно-калійних добрив. Фосфорити й апатити, як сировина для виробництва цих добрив, знаходиться на території РФ. Білорусь, яка пропонує нам свої добрива — теж на цій сировині. Тому шукаємо альтернативу. Вона — в органічній суміші, І це хороша альтернатива для всіх аграріїв

Тур агрохімічного обстеження ґрунтів, який проводить агрономічна служба «Зернопродукту», свідчить про значне покращення ґрунтів, а, отже, перевагу технологій, які застосовує підприємство.

По-перше, збільшився вміст гумусу, тобто — вміст азоту, фосфору калію. Ґрунт наситився мікроелементами, в ньому практично немає солей важких металів. Тур показав, що обрано найперспективніший шлях розвитку: органно-мінеральна система живлення рослин, яка була визнана найкращою ще в радянські часи, і нині є найкращою. Значно покращився мікробіологічний стан ґрунтів, їх активність. У нас багато піщаних ґрунтів, особливо у Тульчинському районі, і навіть там бачимо якісні зміни. Якщо землю не обробляти і взагалі не чіпати, тобто, нічим не погіршувати, то за сто років вміст гумусу підвищиться на 1 %. На полях «Зернопродукту» більше, як половину цього показника досягнуто всього за п’ять років. У Клебані у 2009 році вміст гумусу становив 2 %, у 2014-му — 2,78, в Заозерному за такий же період — відповідно 1,16 % і 1,82 %. Щонайменше на дві-три десяті покращилися показники на кожному полі, куди вносилося органічне добриво.

Розвинений агропромисловий сектор економіки України з великою кількістю сільськогосподарських земель потребує значних обсягів добрив. Форми господарювання і власності на землю за роки незалежності України негативно позначилися на родючості ґрунтів, що проявляється у втраті значної частини гумусу, незбалансованості вмісту поживних елементів, підкисленні та залуженні ґрунтів, дефіциті рухомих форм фосфору, калію та ряду мікроелементів, переущільненні, хімічному та радіаційному забрудненні, ерозії.

Перевагою органічних добрив над мінеральними є наявність багатовікового досвіду використання. Вони діють на рослину повільніше, у міру розкладання, але протягом тривалого періоду та є суттєво безпечнішими за мінеральні добрива.

Не можна забувати і про екологічні наслідки незбалансованого використання мінеральних добрив. Погіршення властивостей ґрунту, забруднення води та повітря з року в рік набуває дедалі більшого масштабу в Україні внаслідок використання мінеральних добрив.

Органічні добрива широко використовуються у Європі

Розвинені країни Європи — Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, які поряд із внесенням значної кількості мінеральних добрив (350–800 кг/га д.р.) вносять на гектар орної землі і високі норми органічних добрив 26–75 тонн, одержуючи при цьому стабільно 55–60 ц/га зернових культур.

План дій з розвитку циркулярної економіки Європейської Комісії максимально стимулює використання органічних добрив в сільському господарстві ЄС.

Передбачається, що добрива з перероблених органічних відходів становитимуть 30 % від усіх добрив в ЄС найближчим часом. Використання органічних добрив створює передумови для розвитку органічного сільськогосподарського виробництва, що дозволить фермерам, в перспективі, збільшити дохід від реалізації продукції.

Наша мета — сталий та збалансований розвиток аграрного сектору регіону, основою якого є екологічно чисте виробництво. Продукцію, яку вирощують без застосування мінеральних добрив, продають за вищою ціною, ніж урожай із полів, де працюють за традиційною технологією. Чимало аграріїв, що займаються органічним землеробством у нашій країні, знаходять для себе ринки збуту за кордоном, переважно у західноєвропейських країнах. Втім, доволі високий платоспроможний попит на такий товар існує і в Україні.  

Органічна продукція та чисте довкілля — це основа здоров’я людини, а отже — й головні складові профілактики хвороб та епідемій.