Про наслідки природних і техногенних катастроф у світі

У відповідності до Кодексу цивільного захисту України катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. А ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.

Причинами техногенних катастроф (авіаційних, залізничних, морських та річкових катастроф, вибухів, пожеж та аварій на техногенних виробництвах) є:

• природні чинники: непогода, аномальна температура, землетруси, повені, пожежі тощо;
• антропогенні чинники: помилки проектування, порушення правил обслуговування та експлуатації транспортних засобів та об'єктів техногенних виробництв, терористичні акти.

Як в інших країнах світу ліквідовують наслідки природних і техногенних катастроф, розглянемо на прикладі відомих надзвичайних подій.
Бхопальська трагедія

3 грудня 1984 року на підприємстві з виробництва пестициду карбарил американської корпорації Union Carbide вибухнув один із резервуарів для зберігання рідини метилізоціанату, однієї з найважливіших складників пестициду. Отруйний газ, який був важчий за повітря, завис важкою білою хмарою над жителями міста. За офіційними даними Union Carbide, від прямої дії газу загинуло 500 працівників підприємства, 6000 людей отримали серйозні хімічні ураження, 2000 із них померло протягом наступних тижнів. Близько 500 000 людей потребувало медичної допомоги.

Система охорони здоров'я відразу ж виявилася перевантаженою, лікарі виявилися не достатньо кваліфікованими, тому обробили у лікарнях і тимчасових амбулаторіях лише 170 000 людей. В той же час 2000 буйволів, віз та інші роздуті туші тварин зібрали та поховали. Заборонили рибальство так, як невідомо було який ефект на води дала катастрофа. Резервуари 611 і 619 були очищені від залишився ВПК шляхом реактивації заводу і продовження виробництва пестицидів, а над заводом постійно пролітали вертольоти з водою. Пізніше чимало людей евакуювали з міста.

Вибух нафтової платформи «Deepwater Horizon»

Аварія сталася 20 квітня 2010 року в 80 кілометрах від узбережжя штату Луїзіана в Мексиканській затоці, і з часом переросла в техногенну катастрофу спочатку локального, потім регіонального масштабу, з негативними наслідками для екосистеми регіону на багато десятиліть вперед. Внаслідок вибуху семеро людей отримали поранення, четверо з них перебували в критичному стані, безвісти зникли 11 людей. Усього на момент НП на буровій платформі працювали 126 осіб, і зберігалося близько 2,6 мільйона літрів дизельного палива. Продуктивність платформи становила 8 тисяч барелів на добу. Нафтова платформа «Deepwater Horizon» затонула 22 квітня після 36-годинної пожежі, що послідувала за потужним вибухом. Після вибуху і затоплення нафтова свердловина була пошкоджена і нафта з неї стала надходити у води Мексиканської затоки.

Після вибуху основні зусилля спеціальних служб були спрямовані на гасіння пожежі на платформі. Після того, як платформа затонула, спробували герметизувати свердловину, через яку відбувався викид нафти, і боролися з поширенням нафтової плями і наслідками цього поширення. Спроби зупинити витік нафти з пошкодженої свердловини почалися практично відразу, так, 25 квітня 2010 року було невдала спроба встановити на свердловині превентора. Була знята заглушка, яка не справлялася з утриманням нафти, і замість неї 13 липня була встановлена 75-тонна заглушка. Проте через кілька днів виявили новий витік в 3 кілометрах від свердловини.

Остаточно витік нафти зупинили завдяки гідростатичному тиску закачані в аварійну свердловину бурового розчину і цементу. 

Для повної герметизації свердловини було необхідно буріння розвантажувальних свердловин буріння розвантажувальної свердловини відбувалося в 30,5 м від аварійної свердловини. 17 вересня 2010 були завершені роботи по бурінню розвантажувальної свердловини, 18 вересня через цю свердловину почалося закачування цементу і 19 вересня 2010 року оголосили про остаточну герметизації пошкодженої свердловини і зупинки витоку нафти. Для боротьби з розливом нафти використовувалися бонові загородження, розпорошення диспергентів, контрольоване випалювання і механічний збір нафти. 

Підпалили нафтову пляму за допомогою спеціального буя з паливом, почався процес контрольованого випалювання нафтової плями біля узбережжя штату Луїзіана, Всього було 441 контрольоване спалювання, кожне спалювання тривало від 7 хвилин до декількох годин, в залежності від розмірів нафтової плями.

Прорив греблі Мальпассе

2 грудня 1959 року бетонна аркова гребля Мальпассе звалилася, місто Фрежус у Франції зазнало майже повного затоплення. За офіційними даними в результаті повені загинуло 423 людини. Офіційні підсумки катастрофи: за станом на 15 січня 1960 року вважаються загиблими та/або зниклими безвісти 423 людини, серед яких 135 детей.

Солдати й морські піхотинці французької армії, військ США, а також будівельники автодороги А8 у перші ж години після катастрофи (до офіційної організації аварійно-рятувальних робіт) організували оперативне транспортне постачання за допомогою вертольотів, катерів, будівельної техніки, вантажівок, понтонів. Лікарі й медсестри всю ніч допомагали безлічі поранених людей, використовуючи кишенькові ліхтарики. Трохи пізніше французький уряд ініціює початок заходів плану ORSEC (офіційний план екстреної ліквідації наслідків техногенних і природних катастроф). Військовослужбовці місцевих військових баз спільно з підрозділом американських вертольотів, що базуються неподалік, займаються аварійно-рятувальними роботами, допомагають тим, хто вижив, збирають тіла жертв. Генерал де Голль, тодішній президент Франції, також прибуває на місце трагедії. 

Виверження вулкана Кальбуко в Чилі
22 квітня 2015 року в Чилі почалася серія вивержень вулкану Кальбуко, розташованого на території Національного заповідника Льянкіуе в області Лос-Лагос, в 900 км на південь від чилійської столиці Сантьяго. Стовп попелу піднявся на висоту в 10 км.

24 квітня оголосили «червоний» рівень тривоги. Населенню заборонили перебувати в радіусі 20 кілометрів від вулкана. З небезпечних районів було евакуйовано п'ять тисяч людей та заборонили польоти в зоні дії вулкану. Втрати від виверження обчислювався декількома мільярдами доларів.

Джерело Прес-служба Ecobusiness Group