Китай робить законодавчі кроки до екологічної відповідальності бізнесу

Через швидке зростання промисловості в Китаї з кожним роком погіршується стан довкілля. При цьому центральний уряд видає досить суворі правила, але фактичний моніторинг і забезпечення дотримання в основному здійснюються місцевими органами влади, які більше зацікавлені в економічному зростанні. Екологічна діяльність неурядових сил, таких, як юристи, журналісти та неурядові організації, обмежується постановами уряду.

Із 2001 по 2005 рік китайські природоохоронні органи отримали понад 2,53 мільйона листів і 430 000 відвідин 597 000 петицій в з проханням про відшкодування шкоди навколишньому середовищу. Тим часом кількість масових протестів, викликаних занепокоєнням з приводу екологічних проблем, неухильно росла з 2001 по 2007 рік. Підвищена увага до питань навколишнього середовища змусило китайський уряд проявити підвищений рівень стурбованості з приводу екологічних проблем. Наприклад, ввели більш суворі екологічні норми, а субсидії для деяких забруднюючих виробництв скасували, тоді як інші забруднюючі галузі були закриті. 

Активність громадян щодо рішень уряду, які сприймаються як ті, що завдають шкоди навколишньому середовищу, збільшилася в 2010-х рр. До прикладу, у 2012 році в Китаї сталося понад 50 000 екологічних протестів. У відповідь на зростаючу проблему забруднення повітря китайський уряд оголосив про п'ятирічний план на суму 277 мільярдів доларів США за вирішення цієї проблеми у 2013 році.

З 2015 року в дію вступив новий екологічний закон «Про охорону довкілля», який наділив природоохоронні органи великими каральними повноваженнями, визначив області, які вимагають додаткового захисту, і дав незалежним екологічним групам більше можливостей для роботи в країні. Нові статті закону конкретно стосуються забруднення повітря і закликають до додаткового нагляду з боку уряду. Цей законопроект став першою поправкою до закону про охорону навколишнього середовища з 1989 року.

Цей закон також дозволив урядовим природоохоронним агентствам застосовувати суворі санкції та арешт майна незаконних забруднювачів. Компанії, які порушують закон, будуть «названі і зганьблені», а керівники компаній можуть бути засуджені до тюремного ув'язнення на термін до 15 діб. Верхньої межі штрафів не має, а раніше компаніям часто було дешевше платити мізерні штрафи, передбачені законом, ніж запроваджувати заходи по боротьбі із забрудненням. Всього в новому законі 70 положень у порівнянні з 47 положень попереднього закону. Більше 300 різних груп можуть подавати в суд від імені людей, які постраждали від забруднення.

Згідно з новим законом місцеві органи влади будуть піддаватися дисциплінарним заходам за невиконання екологічних законів. Про регіони більше не судять тільки з їх економічного прогресу, натомість вони повинні збалансувати прогрес із захистом навколишнього середовища. Крім того, місцеві органи влади будуть зобов'язані розкривати екологічну інформацію громадськості. Людей заохочують «вести низьковуглецевої і ощадливий спосіб життя і виконувати обов'язки по захисту навколишнього середовища», наприклад, переробляти сміття відповідно до закону.

Також закон розширив застосування адміністративного арешту в якості покарання за забруднення навколишнього середовища (ст. 63). Адміністративний арешт допускається в чотирьох випадках:

1. невиконання припису про призупинення будівництва в разі ведення будівництва без проведення оцінки впливу на навколишнє середовище;
2. невиконання припису про припинення забруднення навколишнього середовища у разі скидання забруднюючих речовин без відповідного дозволу;
3. незаконне скидання забруднюючих речовин з використанням підземних труб, стічних ям і канав, підробка даних відстеження скидання забруднюючих речовин, ухилення від контролю за скиданням забруднюючих речовин іншими способами;
4. невиконання припису про усунення порушень в зв'язку виробництвом і використанням агрохімікатів, виробництво і використання яких заборонено державою.

При відсутності ознак складу злочину вищевказані дії караються штрафом. Крім того, управління охорони навколишнього середовища повітового ступеня (повіт, автономний повіт, міський район міста з районним поділом) або інший відповідний орган передає справу до органу громадської безпеки (поліцію), яка застосовує адміністративне покарання у вигляді арешту на строк від 10 до 15 діб; за наявності пом'якшувальних обставин – на термін від 5 до 10 діб. Якщо правопорушення вчинено організацією, організація зобов'язана сплатити штраф, а керівник організації або інший співробітник, який несе пряму відповідальність за правопорушення – відбути покарання у вигляді арешту.

У червні 2017 року уряд Китаю вніс другу поправку до Закону про запобігання забрудненню води. Ґрунтуючись на першій постанові Закону про запобігання забрудненню води в 1996 році, поправка посилила покарання за забруднення води, а верхня межа штрафів може бути збільшена до 1 мільйона юанів. Згідно із заявою міністра охорони навколишнього середовища, друга переглянута версія ще більше посилила відповідальність місцевих органів влади, а також допрацювала і поліпшила систему захисту безпеки питної води. З моменту прийняття закону в 1984 році цей закон вніс значний і позитивний внесок у поліпшення водного середовища в Китаї. Однак якість водного середовища в Китаї як і раніше залишає бажати кращого.

Відповідно до офіційних даних в 2018 році в країні наклали 186 тисяч адміністративних покарань за правопорушення в екологічній та природоохоронній сфері проти 83 тисяч чотирма роками раніше, до прийняття закону в його нинішній редакції. А загальна сума накладених штрафних санкцій в 2018 році сягнула 15,3 млрд юанів (близько 2,15 млрд доларів).

У вересні 2020 року генеральний секретар Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін оголосив, що Китай «посилить свою кліматичну мету на 2020-2030 рік (NDC), зменшить максимальні викиди до 2030 року і націлиться на досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року». Тоді ж китайські вчені-кліматологи представили детальний план досягнення цієї мети, названий «найбільш амбітною кліматичною метою, яку коли-небудь бачив світ». Згідно з планом, викиди парникових газів почнуть скорочуватися в період з 2025 по 2030 рік, а загальне споживання енергії скоротиться в 2035 році. До 2050 року Китай перестане виробляти електроенергію з використанням вугілля. До 2025 року 20 % енергії вироблятиметься без використання викопного палива. До 2060 року викиди скоротиться до 200 мільйонів, і ці викиди будуть пом'якшені з уловлювання та зберігання вуглецю, вуглецю секвестрації, біоенергетики. Уряд також активно просуває автомобілі на поновлюваних джерелах енергії з річним обсягом виробництва 390 000, що в чотири рази більше, ніж в 2014 році. А також заборонив використання одноразових пластикових пакетів.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group