Які кроки зробила Україна, щоб приєднатися до європейської «Хвилі реновацій»?

Навіть якщо вся промисловість зменшить викиди СО2 до нуля, то все одно залишаться звичайні будинки, на які припадає чимала кількість викидів. 

Щоб вирішити цю проблему, в ЄС оголосили про масштабну «Хвилю реновацій», в рамках якої збираються реставрувати та зробити енергоефективними в першу чергу школи, лікарні, соціальні будинки, за стан яких зазвичай відповідає місцева влада.

Також збираються пришвидшити заміну десятків мільйонів старих неефективних систем опалення та кондиціювання повітря, встановлених у будівлях Європи, новими, високоефективними рішеннями на відновлювальних джерелах енергії. 

У опаленні це будуть конденсаційні котли, що працюють з біометаном, електричні та газові теплові насоси, гібридні та сонячні теплові системи, мікрокомбіновані теплоенергетичні та паливні елементи, акумулятори теплової енергії та цифрові системи управління енергією.

Україна також робить кроки у цьому напрямку. 

Зокрема, Міністерство розвитку громад та територій України підписало з Європейським інвестиційним банком угоду про залучення кредиту у розмірі 300 млн євро для покращення енергоефективності 1000 громадських будівель, таких як школи, культурні центри, дитячі садки та лікарні. Завдяки цьому термін експлуатації цих будівель продовжиться щонайменше на 20 років, а також скоротяться викиди CO2 на 1 250 000 тонн.

Завдяки кредиту вагому підтримку отримають малі та середні муніципалітети України, яким досі не вистачало сталого фінансування для здійснення необхідного оновлення. Кредит надасть можливість встановити сучасне обладнання у будівлях, зокрема лічильники та системи контролю енергоспоживання, модернізувати системи опалення, вентиляції та освітлення, а також оновити зовнішні поверхні (фасади, дахи, теплоізоляційні плити, підвальні перекриття, вікна та двері). 

Галузь охорони здоров’я України отримає безпосередню вигоду від оновлення завдяки впровадженню нових систем охолодження, використанню джерел відновлюваної енергії й інших заходів боротьби з COVID-19.

При цьому варто зазначити, що велика кількість житлового фону в Україні застаріла і також потребує масштабної реконструкції. 

Нормативно-правовим актом, який визначав правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів, був Закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». 

Однак застосування положень цього Закону на практиці виявилось недієвим. Тому торік до нього внесли правки.

Зокрема, у проєкті визначили алгоритм прийняття рішення про реконструкцію застарілого житлового фонду, розширюється перелік джерел фінансування проєктів реконструкції (серед іншого, фонди фінансування реконструкції, утворені органами місцевого самоврядування). Також передбачили, що реконструкції підлягатимуть багатоквартирні будинки, об'єкти інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташовані в межах кварталу застарілого житлового фонду. 

Заходами комплексної реконструкції кварталів визначаються:

• реконструкція багатоквартирного будинку в межах кварталу (мікрорайону);
• модернізація багатоквартирних будинків в межах кварталу (мікрорайону);
• знесення багатоквартирних будинків у межах кварталу (мікрорайону) з подальшим новим будівництвом об'єктів;
• реконструкція об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташованих в межах кварталу (мікрорайону).

Спосіб реалізації цих заходів обиратиметься на підставі, зокрема, програм реконструкції, які розроблятимуться з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їх енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.

Затверджуватимуть програми та проєкти комплексної реконструкції кварталів органи місцевого самоврядування. За розселення мешканців відповідатиме інвестор-забудовник та орган місцевого самоврядування. 

Розселення здійснюватиметься на підставі відповідних договорів, зокрема, про надання рівноцінного об'єкта нерухомого майна (квартири та/або нежитлового приміщення) у маневровому фонді у тимчасове користування. Мешканців переселятимуть за їх згодою у квартири маневрового фонду для тимчасового проживання та/або у стартові будинки, побудовані в першочерговому порядку.

Джерело: прес-служба Ecobusiness Group