Членкиня комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування ПАЕУ Мар’яна Гінзула, кандидат географічних наук, національний експерт Ради Європи, зауважує, що потрібно враховувати під час вибору обладнання при плануванні системи каналізації на підприємстві:
Теоретично будь-яке промислове підприємство використовує воду і утворює стічні води. На промисловому підприємстві можна класифікувати такі основні категорії: виробничі, атмосферні та побутові води. Для виробничих вод та атмосферних вод необхідно організувати окреме водовідведення та очищення.
Промислові стічні води умовно можна поділити на три категорії:
Теоретично будь-яке хімічне забруднення можна вирішити, адже на сьогоднішній день на ринку є чимало високо-технологічних рішень, проте єдине питання скільки підприємство готове на це виділити коштів.
Так як в Україні спостерігається тенденція до погіршення стану дощових вод, які разом із собою можуть принести від радіоактивних до небезпечних хімічних речовин, то ці води, як і виробничі, потребують очищення. Дуже часто ступень забрудненості атмосферних вод залежить від того, що знаходиться по сусідству. Якщо поруч із підприємством кар’єр, то у атмосферній воді швидше за все будуть залишки корисних копалин.
Для розробки раціональної схеми водовідведення і оцінки можливості повторного використання виробничих стічних вод визначають їх склад і режим водовідведення. При цьому аналізують фізико-хімічні показники стічних вод і режим налагодження в каналізаційну мережу не тільки загального стоку промислового підприємства, але й стічних вод від окремих цехів.
Під час аналізу стічних вод визначають:
Виробничі стічні води за вмістом забруднюючих речовин поділяються на чотири групи за вмістом конкретних забруднюючих речовин від 500 мг на літр, 500-5000, 5000-30 000 і більше 30 тисяч. За фізичними властивостями забруднюючих їх органічних продуктів (наприклад, за температурою кипіння): менше 120° С, 120-250° С та вище 250° С. За ступенем агресивності стічні води поділяються на: слабко агресивні (слабко кислі pH=6-6,5 і слабко лужні з pH=8-9), сильно агресивні (сильно кислі з pH ˂6 і сильно лужні з pH ˃9) і неагресивні (pH=6,5-8).
Також варто врахувати тип обладнання. Якщо навантаження забруднень у складі води в певному місті високе, то обладнання варто вибрати дорожче, щоб воно могло справлятися з такими навантаженнями. В іншому випадку при частому використанні обладнання не буде витримувати та буде часто вимагати ремонтних робіт.
Тому розпочати необхідно із аналізу фізико-хімічних показників та з оцінки режиму надходження в каналізаційну мережу. Необхідно встановити, яке перехоплення, а потім розробити схему, і в результаті на лінійному зображенні можна чітко виділити основні проблеми. Дуже часто виникає у підприємства проблема із громадськістю, якщо колір стічних вод, які скидають у водойми, відрізняється від прозорого. Ця вода навіть може не містити небезпечних речовин, але громадськість візуально сприймає цю воду як небезпечну.
До прикладу, існує певний нафтопереробний завод з нафтохімічними виробництвами. В першу чергу з’ясовуємо, що стічні води забруднені нафтою і нафтопродуктами від 150 мг/л до 15 г/л, завислими речовинами до 300 мг/л, солями (хлориди) 3-15 мг/л та різними органічними речовинами. БПК стічних вод коливається від 150 мг/л до 7 г/л.
Економічно вигідніше працювати із забруднювачами до того, як вони потрапили в одну загальну каналізаційну трубу. Тому що, коли конкретне обладнання встановлене для очищення саме свого забруднювача, то воно менше зношується, ніж коли фільтри йдуть одне за одним та через них пропускають загальну кількість стічних вод підприємства.
Джерело Прес-служба Ecobusiness Group
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»