Глава держави дав старт проекту «Зелена країна», спрямованому на захист природи та довкілля в Україні

Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Екологія» підписав указ про старт проекту «Зелена країна».

«Ми розпочинаємо проект «Зелена країна». Одразу скажу – це не політичний, а суто екологічний проект для природи й довкілля. Ми поставили перед собою амбітну, але, я впевнений, досяжну мету – за 10 років збільшити площі лісів на один мільйон гектарів. Задля цього у найближчі три роки ми прагнемо висадити в Україні один мільярд дерев», – зазначив Володимир Зеленський під час виступу на форумі.

Крім того, Глава держави окреслив найважливіші напрямки у сфері екології та захисту довкілля.

Так, за словами Президента, в останні два роки запроваджуються зміни в галузі надрокористування, яка довгий час асоціювалася виключно з корупцією та незаконним видобутком. Зокрема, за рішенням Ради нацбезпеки і оборони розпочався повний аудит усіх надр та їхніх користувачів, пошук і скасування незаконно отриманих дозволів і так званих сплячих ліцензій.

«Доступною всім стала геологічна інформація, а спецдозвіл на користування надрами можна придбати на відкритих аукціонах», – зауважив Володимир Зеленський.

«Ми робимо все, щоб надра працювали на наші майбутні покоління, серед іншого – були основою для запровадження економічного паспорта українця, коли кожна наша дитина отримуватиме відсоток від видобутку копалин і зможе використати ці кошти на навчання в Україні», – додав він.

Другим напрямком Президент назвав протидію промисловому забрудненню та забезпечення екологічного контролю, що є однією з найголовніших умов для належної охорони довкілля, якості повітря та води для українських громадян.

«На сьогодні розроблено проект закону про запобігання, зменшення й контроль промислового забруднення. Він запустить масштабну модернізацію нашої промисловості та мінімізує рівень промислових забруднень», – розповів Глава держави.

Він зазначив, що наразі створено спеціалізовану екологічну прокуратуру та відповідні підрозділи Національної поліції для системи нагляду.

«Наші промисловці мають розуміти, що у ХХІ столітті замало бути успішними, замало бути продуктивними, потрібно бути відповідальними», – наголосив Президент.

Третій напрямок, за словами Володимира Зеленського, стосується водних ресурсів та забезпечення українців якісною питною водою.

«Це питання ми обговорювали на минулому засіданні РНБО, і, аналогічно до аудиту надр, буде проведено комплексний аудит усіх водних ресурсів України», – повідомив він.

Крім того, за словами Президента, триває підготовка до управління річковими басейнами, побудовано чотири сучасні лабораторії, і, відповідно до європейських принципів, почався державний моніторинг, який охоплює всі головні річки України.

«Не менш важливим є й питання Чорнобильської зони відчуження. За моєю ініціативою розпочато процес ревіталізації зони відчуження та затверджена програма її розвитку на наступні три роки. Вона передбачає зміни в інфраструктурі, нову концепцію розвитку території, внутрішню та міжнародну промоцію Чорнобиля. Він має стати потужним магнітом для туристів як з України, так і з усього світу, а зона відчуження має стати зоною відродження», – наголосив Глава держави.

Наступний виклик і для України, і для світу, на переконання Президента, полягає у глобальній зміні клімату, адже наша планета майже дійшла до позначки невідворотних змін унаслідок глобального потепління.

«Спільно з міжнародними партнерами ми зробимо свій внесок у боротьбу з ним: це модернізація комунальної інфраструктури та промисловості, розвиток відновлюваних джерел енергії, електротранспорту, енергоефективності», – сказав Володимир Зеленський.

Також, за його словами, ухвалено закони й запущено систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у промисловості, законодавство у сфері обігу озоноруйнівних речовин. А уряд незабаром ухвалить оновлені амбітні цілі України у Паризькій угоді.

«Одним з головних союзників у боротьбі зі змінами клімату є наші лісові ресурси. На жаль, лісова галузь не зазнавала жодного реформування фактично 50 років. Ми почали перетворення, які змінять систему управління лісами, запровадять найкращі європейські практики та зроблять цю галузь максимально відкритою», – наголосив Глава держави.

Він розповів, що нові правила продажу деревини покликані ліквідувати «сірий» ринок в Україні. Зокрема, на електронних аукціонах – прозоро й без корупційних ризиків – має реалізовуватись 100% необробленої деревини.

«Перші кроки на цьому шляху вже принесли свої результати: це плюс один мільярд доходів державних лісгоспів лише за перший квартал року», – зауважив Президент.

Як сортують та переробляють сміття в Європі?

Досвід Швеції

Відділ побутової техніки на станції сортування сміття у Швеції (Фото: Марина Траттнер)

Марина Траттнер — юристка, яка багато років живе у Швеції, у статті для НВ розказала про особливості шведського підходу до сортування, збору і переробки сміття.

«У них забагато золота, тому вони його викидають». Приблизно це думають шведи, коли бачать світлини з горами сміття в Україні. Адже у Швеції на сміттєзвалища викидають лише 1% відходів.
Ця гра затягує крутіше за серіали!

35% матеріалів використовуються знову, з 15% — продуктів харчування і садового сміття — виробляють біогаз і біодобрива, які не впливають негативним чином на довкілля, а з решти виробляють тепло та електроенергію. У Швеції не вистачає сміття на власні потреби. Тому вона щорічно імпортує 1,4 млн тонн відходів з Великобританії, Ірландії і Норвегії.

Контейнер для пластикових відходів. У нього викидають пластикові меблі, баки та горшки / Фото: Марина Траттнер

Країни ЄС сформулювали набір політичних ініціатив Зелена угода, метою якої є створення кліматично нейтрального виробництва і споживання до 2050 року. Європейські країни повинні слідкувати за тим, щоб сміття не виникало взагалі і створювати умови для повторного використання речей. З того сміття, яке все ж таки викидається, необхідно повторно використовувати більшість матеріалів, а з решти — виробляти енергію. Найменшу кількість відходів дозволяється викидати на сміттєзвалищах. Швеція є лідером у цьому підході і допомагає іншим країнам позбутися відходів. Адже у Європейському Союзі усе ще виникає 2,5 мільярди тонн сміття на рік.

Легкий та ефективний збір сміття

Запорукою успіху в ефективному зборі, повторному використанні і переробці сміття є створення умов, у яких людям легко сортувати відходи і легко позбавлятися від них. Окрім того, що шведи сортують сміття вдома і викидають його у контейнери біля будинків, вони можуть здати непотрібний одяг недалеко від магазинів і скористатися автоматами по збору скляних і пластикових пляшок, банок і батарейок. За здачу пляшок і банок вони отримують чеки, якими можуть розрахуватися у магазинах. Ці гроші можна також віддати на благодійність.

Меблі, побутову техніку, електронні прилади, садове сміття, небезпечні відходи та багато іншого можна самому відвезти до одного з 583 центрів збору сміття, які щоденно працюють по всій країні. Згідно з останньою статистикою, шведи відвідують такі центри 30 мільйонів разів на рік. Протягом 2019 року вони самостійно вивезли 1 730 570 тонн сміття.

Як працює шведська система і хто несе відповідальність

Шведські вчені співпрацювали протягом 50 років і створили ефективну систему збору і повторного використання сміття, завдяки якій зараз можна пити чисту воду з крану, дихати чистим повітрям, їсти екологічно чисті продукти і користуватися громадським транспортом, який не впливає негативним чином на довкілля. У 2019 році з продуктів харчування і садового сміття було виготовлено біогазу у кількості, достатній для заправки 20 тисяч автомобілів, які проїжджають 15 тисяч км/рік, 338 тисяч тонн біодобрив і 274 тисяч тонн компосту, з решти — 900 ГВт/г електроенергії і 6 400 ГВт/г тепла. Завдяки цьому 1,26 млн квартир забезпечили теплом і 700 тисяч квартир — електроенергією. 1000 ГВт/г достатньо для того, щоб забезпечити електроенергією усі шведські потяги, метро і трамваї протягом п’яти місяців.

Автомат по збору пляшок і банок. Гроші за тару можна переказати на власний банківський рахунок, віддати на благодійнійсть або отримати як чек, яким можна розрахуватися у магазині / Фото: Марина Траттнер

Така ефективна система у Швеції була не завжди. В 1975 році повторно використовувалися лише 18 кг з того сміття, яке викидала одна людина на рік. У 2015 році ця цифра зросла до 168 кг. Відтоді, як більша кількість людей і організацій взяла на себе відповідальність за створення ефективного збору і утилізації сміття, стан речей значно покращився.

Комуни (громади, муніципалітети) відповідають за збір, транспортування і утилізацію відходів. Вони самі вирішують, яким чином у них здійснюватиметься збір і утилізація сміття: за допомогою власних комунальних служб, комунальних компаній, приватних компаній або у співпраці з іншими комунами чи організаціями. Комуни співпрацюють між собою для того, щоб якомога швидше досягти спільних цілей. У 66% випадків збір побутових відходів від імені комун здійснюють приватні компанії. 30% комун організовують збір самостійно. Решта — шляхом приватно-комунального співробітництва. Утилізацією можуть займатися ті ж самі комуни або інші комуни чи компанії.

Виробники відповідають за створення та утилізацію своїх продуктів і за утилізацію паперу, упаковок, електричного і електронного обладнання, шин, автомобілів, батарей і ліків. Вони повинні створювати продукти, які не шкодять довкіллю і легко утилізуються. Ці моменти повинні чітко розраховуватися ще у стадії розробки і дизайну. Виробники зобов’язані користуватися системами збору, повторного використання і переробки сміття. Власники магазинів намагаються не використовувати пластикові пакети і заміняють їх на паперові або на еко-сумки з тканини. Одноразові виделки і ножі виготовляються з дерева. Тарілки, стакани і трубочки — з картону.

Власники квартир і будинків відповідають за правильне сортування відходів і те, щоб контейнери регулярно забиралися службами. Власники будинків можуть обрати види зручних для них контейнерів для сміття, абонемент для збору сміття і розклад. Інформацію про приїзд сміттєвозів можна отримати по смс. Є приватні компанії, які здійснюють моніторинг наповнення контейнерів сенсорами і координують індивідуальний збір сміття сміттєвозами.

Праворуч знаходиться контейнер для сортування упаковок, поряд з ним – контейнери для збору телевізорів, компьютерів та електронного обладнання. Ліворуч – відділення для збору фарб та небезпечних побутових відходів / Фото: Марина Траттнер

У середньому один швед викидає 467 кг сміття на рік. В інших країнах ЄС середня кількість — 489 кг на рік. Керівництво компаній повинно слідкувати за тим, щоб ті відходи, за які не відповідають виробники і які не є побутовим сміттям, вивозилися до центрів збору, повторного використання і переробки відходів.

Праворуч знаходиться контейнер для сортування упаковок, поряд з ним – контейнери для збору телевізорів, компьютерів та електронного обладнання. Ліворуч – відділення для збору фарб та небезпечних побутових відходів / Фото: Марина Траттнер

Бережливе ставлення до природи

Бережливе ставлення до природних ресурсів формується у шведів з перших днів життя. У дитячих садочках дітям постійно розповідають про те, яким чином потрібно харчуватися, які продукти куди викидати, що можна використати повторно, з яких матеріалів можна знову зробити корисні товари або речі, яким чином можна виробляти біогаз, добрива та енергію. Дитячі садки регулярно влаштовують змагання щодо правильного сортування відходів. Сміття збирають протягом дня у дитячому садочку або просять батьків принести невелику кількість відходів. Потім розкладають усе це на галявині перед дитячим садком, розділяють дітей на команди і починають бігати, збирати сміття і правильно сортувати його. Той, хто правильно наповнив свої контейнери першим, виграє. Результати дитячих садків порівнюють між собою і видають їм сертифікати і екологічні прапори. Діти страшенно пишаються своїми досягненнями у цих змаганнях. У школах учнів продовжують навчати тому, як правильно харчуватися і утилізувати побутові відходи.

Ви легко зможете впізнати шведів серед інших людей у парку або на пляжі по тому, як вони, побачивши сміття навколо себе, спонтанно почнуть прибирати його. Обережне ставлення до навколишнього середовища виробляється у них як інстинкт і діє усе життя. Кожен розуміє, що він лише гість на цій планеті і має залишити її у ще кращому стані для майбутніх поколінь. Щоб вони теж могли пити чисту воду з крану, дихати чистим повітрям і насолоджуватися екологічно чистими продуктами.

Джерела: www.president.gov.ua, nv.ua