Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПК).
Так як розміщення відходів є підставою для сплати екоподатку, то слід бути обережним тим платникам податків, які:
І в першому, і в другому випадках підприємство повинно укласти договір із спеціалізованою організацією, що має ліцензію на вивезення та переробку небезпечних відходів. Не кожна організація, що займається вивезенням будівельного або побутового сміття, має таку ліцензію, тому не з кожною можна укласти такий договір. При цьому дані відходи мають бути вивезені впродовж року, інакше – підприємству треба отримувати ліцензію на їхньому зберігання (ст. 34 Закону «Про відходи» від 05.03.1998 р. № 187).
ДПС у своїх консультаціях вважає інакше: підприємства, які тимчасово розміщують відходи на своїй території, є платниками екологічного податку у разі, якщо у них відсутні договори на видалення та утилізацію відходів з передбаченими строками передачі таких відходів (консультація 120.01 ЗІР; лист ДПС від 27.12.12 р. № 12699/0/71-12/15-2117).
Така позиція ДПС є досить спірною, так як ПК ніяких умов щодо наявності договору не містить. Однак краще бути обережним. Навіть якщо екоподаток не сплачується, підприємству у такому разі загрожує штраф за порушення правил контролю і строків видалення та утилізації відходів.
Представники органів охорони довкілля можуть накласти адмінштраф згідно ст. 821КУпАП. За передачу відходів підприємствам, що не мають дозволу на переробку та утилізацію відходів, посадовим особам підприємства загрожує штраф у розмірі від 34 до 85 грн (ст. 825 КУпАП).
Джерело: www.golovbuh.com.ua
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»