Час води: як подолати «хвороби» єдиної екосистеми

Система водопостачання – це базова інфраструктура, складова економічного успіху країни, розвитку міст і сіл, джерело життя у буквальному сенсі цього слова. Втім, наче й усвідомлюючи важливість води в житті, наше суспільство ставиться надто безтурботно до питань, пов’язаних із водою.

Рік за роком ситуація повільно загострюється, міста і громади все більше стикаються з дефіцитом води, її низькою якістю, забрудненням і пересиханням водойм, але ми ще не звикли сприймати це все як «хвороби» єдиної екосистеми, частиною якої ми є.

І мова не про вже звичні заклики до економії ресурсів та екологічної свідомості – «інфраструктура» води в Україні потребує системного переосмислення і формування інтегрованої політики навіть не просто розвитку.

Ми маємо спадок радянської індустріальної системи, зношеність основних фондів, забруднення джерел водопостачання, катастрофічну нестачу кадрів, не здатних провадити зміни.

Водночас ми маємо і можливості - новітні технології, фінансові ресурси, здатність об’єднуватися, коли усвідомлюємо вагомість викликів.

Вода може дати країні шанс на краще майбутнє, якого ми прагнемо для наших дітей.

І саме зараз – час великої розмови про воду.

Сьогодні в Києві презентовано новий СПЕЦПРОЄКТ-журнал «Час води» – результат роботи проєкту «Час води», ініційованого 2019 року з дослідницькою метою: аналізу ситуації, що склалася у водній галузі, пошуку рішеньі побудови експертної екосистеми.

Ініціатори видання журналу – City UP і швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, зазначила у виступі під час презентації:

«Така ситуація у сфері охорони водних ресурсів спровокована відсутністю важливих чинників, а саме:

• якісної системи природоохоронного контролю та екологічної відповідальності;
• механізму стимулювання модернізації очисних споруд і реалізації підприємствами природоохоронних заходів.

За майбутньої успішної реформи/реорганізації ДЕІ мають бути суттєво посилені санкції за порушення законодавства в екологічній сфері, зокрема стосовно правдивості обсягів скидів, обчислення і сплати податків.

Для фінансування модернізації очисних споруд (не дотацій, а саме фінансування як у банківських установах) необхідно впроваджувати інструменти впливу відповідно до шкоди, завданої довкіллю і здоров’ю населення. Суть екологічних податків не може бути фіскальна, а перш за все має заохочувати до змін».

Пресслужба ПАЕУ