Де логіка: щороку екоподаток зростає, а видатки на екологію – зменшуються

15 вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4101 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України.

Джерело: GreenPost
Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

Зокрема, документом передбачено підвищення ставок екоподатку з 2021 року:

1. На 11,6% за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

2. В 3 рази (з 10 грн/тонна до 30 грн/тонна) за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами поетапно до 2024 року.

3. У 2 рази за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи поетапне підвищення у 10 разів до 2029 року.

При цьому, у пояснювальній записці відсутні конкретні розрахунки й обґрунтування як саме ця ініціатива сприятиме зменшенню впливу діяльності підприємств на довкілля.

Таким чином, ми спостерігаємо вже традиційну для України картину: наприкінці року, якраз у період формування бюджету, з’являється черговий законопроєкт зі збільшення ставок екоподатку. Для розуміння, у 2017 році деякі ставки зросли на 12%, у 2018 – на 11,2%. У 2019 році розмір ставки податку на викиди СО2 зріс у рекордні майже 25 разів.

Однак, ефективність освоєння надходжень від екоподатку залишається критично низькою. У 2019 році до Державного бюджету надійшло 3,8 млрд гривень екологічного податку. Із запланованих 481 млн гривень на природоохоронні заходи фактично було витрачено лише 157,5 млн гривень. Це ще раз підтверджує, екологічний податок в Україні є джерелом надходжень в загальний фонд Державного бюджету та має суто фіскальний характер, на відміну від ЄС, де екоподаток – це інструмент підтримки з боку держави та стимулювання реалізації природоохоронних заходів.

Водночас із підвищенням ставок екоподатку, цільове використання коштів від його сплати не буде забезпечене, адже проєктом Державного бюджету передбачено мінімальні видатки на природоохоронні заходи. Так, з майже 11 млрд гривень, виділених Міндовкілля, на здійснення природоохоронних заходів з покращення стану довкілля передбачено 64,6 млн гривень. Це в 7 разів менше, ніж у 2019 році!

У випадку погодження Радою запропонованих змін, підприємства, на додаток до спаду економічної активності внаслідок карантинних заходів, отримають результат у вигляді чергового податкового навантаження на бізнес. І це попри те, що екологічні проєкти та модернізація обладнання завжди були та продовжують бути в пріоритеті для бізнесу. Тільки у 2019 році за даними Держстату, підприємства витратили на екологізацію виробництва 43,7 млрд гривень, що на 27% більше, ніж у 2018 році.

Станом на сьогодні, у Верховній Раді зареєстровано щонайменше 9 законопроєктів щодо регулювання екологічного податку. Більшість з них містять раціональні пропозиції, які слід закріпити на законодавчому рівні (але одним документом) для раціонального використання коштів, отриманих від екоподатку.
Так, серед пропозицій:

1. Компенсація витрат підприємств на заходи з екомодернізації та захисту довкілля до 70% від нарахувань екоподатку з чітко прописаним механізмом її застосування (таким чином, екологічні кошти буде спрямовано на конкретні проєкти підприємств в регіонах, де це дійсно необхідно);

2. Скасування податку на викиди СО (відповідно до Угоди про асоціацію, до того ж, даного податку немає в Європі);

3. Забезпечення спрямування надходжень від екоподатку до спеціального фонду Держбюджету, отримані кошти від якого будуть спрямовані виключно на природоохоронні заходи.

Протягом останніх трьох місяців представники Європейської Бізнес Асоціації провели кілька робочих зустрічей з представниками Екологічного Комітету ВРУ та Міндовкілля на яких дійшли згоди, що довгоочікувана реформа екологічних фінансів має бути здійснена комплексно із залученням усіх зацікавлених стейкхолдерів процесу, а не точково суто задля збільшення надходжень до Державного бюджету.

Конкретні пропозиції щодо зміни механізму збору та використання надходжень від екоподатку Асоціація надсилала окремими листами двічі за останні пів року і готова долучитись до напрацювання відповідних положень у рамках робочої групи та засідань профільних Комітетів ВРУ. Головне, щоб спільноту почули!

Наразі ж бізнес виступає категорично проти законопроєкту №4101 в частині підвищення ставок екоподатку та просить відправити його на доопрацювання з урахуванням наданих пропозицій.