Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Модель управління водними ресурсами по-швейцарськи: вода потребує широкого діалогу між суспільством, владою і бізнесом

Еілін Хофстеттер, старша радниця посла Швейцарії

Від редакції. У світі багато говорять про зміни клімату, це питання вже на порядку денному. Але мало хто замислюється над тим, що будь-які зміни клімату пов’язані з водою. Зміни клімату призводять до зменшення кількості та якості води. За даними ООН, до 2030 року 40 % населення проживатимуть в регіонах, де будуть обмежені водні ресурси. І якщо ми думаємо про адаптацію та пом’якшення наслідків змін клімату, то в першу чергу маємо говорити про ефективне поводження і управління водними ресурсами.

  Як виглядає модель управління водними ресурсами по-швейцарськи?
  Хто регулює стандарти, за якими мають працювати водоканали?
  У чому унікальність швейцарської моделі управління водою?
  Яких змін потребує Україна в водній політиці?

Швейцарське посольство вже багато років допомагає в реалізації проєктів з водопостачання у сільській місцевості та в розбудові інституцій для належного врядування; здійснює гуманітарну допомогу підприємству «Вода Донбасу», яке розташоване на Донеччині та покриває територію всієї області. Допомога здійснюється як у тій частині, яка перебуває під контролем уряду, так і тій, що перебуває на окупованій території. Закуповуються реагенти та пісок для очищення води, щоб населення на всій території отримувало чисту питну воду.

  Довідка: Еілін Хофстеттер, старша радниця посла Швейцарії, політолог за освітою, присвятила магістерську роботу питанню управлінню водними ресурсами. Еілін навчалась за спеціальною міждисциплінарною програмою Університету Йорданії та Німеччини. Метою цього освітнього проєкту були розбудова моделі управління водними ресурсами між країнами, що конфліктують, та вивчення того, як вода може стати інструментом розбудови миру.

«Освітня програма, на якій я навчалась в Йорданії, зібрала людей з різним бекграундом: екологи, інженери, юристи, політологи та інші спеціалісти. Головна мета — наростити експертизу з розв’язання водних проблем у світі з залучення різних професійних перспектив. Тому що доступ до води — це вже не просто проблема місцевого значення, це глобальна проблема. Вода потребує широкого діалогу», — каже Еілін Хофстеттер.

Після навчання вона працювала в проєктах ООН в столиці Лівану Бейруті. А потім шість років — у штаб-квартирі Агенції з розвитку співробітництва у відділі «Глобальна програма Вода». У рамках цієї програми Еілін координувала регіональні проєкти на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. Нещодавно вона була призначена в Україну.

Вода — ключ до розв’язання проблем змін клімату. Вона поєднує абсолютно різні сектори економіки та різні групи стейкхолдерів. Вирішення щодо питань води можливе тільки шляхом партнерства: усіх груп стейкхолдерів з усіх секторів, як-от влада, бізнес, громада, медіа. Розв’язання проблеми води потребує дуже злагодженої співпраці різних міністерств та груп, а також — напрацювання чітких інструментів.

По-перше, потрібні стратегічні інструменти та законодавчі документи. По-друге, це розбудова інституцій, які могли б брати активну участь у розв’язанні проблем водного сектора. Створити співпрацю бізнесу і державних ініціатив — це надзвичайно важливо для того, щоб зрушити цю сферу.

Як виглядає модель управління водними ресурсами по-швейцарськи

На території Швейцарії загалом знаходиться 6 % від європейських запасів прісної води. Ця вода міститься високо в горах та у гірських річках. Але разом з тим Швейцарія розуміє, що дуже велика кількість води — це не означає, що в майбутньому ситуація не зміниться.


У Швейцарії знаходиться 6 % від європейських запасів прісної води


Попри величезну кількість запасів води, все одно у Швейцарії у 2018 році літо було надзвичайно спекотним, і рівень води впав, а жителі почали серйозно непокоїтися, що це вже прийшла посуха через зміни клімату.

У країні питання поводження з водою дуже децентралізоване. Але загальнодержавна політика визначається на урядовому рівні. Потім відбувається адаптація до регіональних потреб на рівні кантонів. Рішення приймають органи місцевого самоврядування в громадах. Кантони ділять між собою певні водні ресурси, і на цьому ґрунті дуже часто виникають суперечки між кантонами, так само як і у світі виникають суперечки між країнами, якщо їм потрібно ділити один певний водний ресурс.

Хто регулює стандарти, за якими мають працювати водоканали

Ключові параметри показників якості води визначаються на загальнодержавному рівні. А вже вміст нітратів, пестицидів — на кантональному рівні, через що виникає багато суперечок між кантонами.

Якщо хтось із них забруднює воду через фермерство, використання добрив, то тоді інший кантон, який отримує воду — незадоволений, тому що у них інші стандарти, і це зараз у нас одна із серозних проблем. Наразі ведуться перемовини з ЄС щодо провадження Водної директиви. Але поки що Швейцарія не приєдналась до Водної директиви, хоча дуже активно співпрацює з ЄС у цьому напрямку.

Всі, хто працює у Водному секторі, дуже хотіли б, щоб країна якомога скоріше приєдналась до цього документу. Але річ у тому, що у Швейцарії є досить потужне аграрне лобі. Саме вони блокують приєднання до Водної директиви, тому що хочуть і надалі продовжувати використовувати звичні для себе добрива. Тому існує певне політичне напруження, і можна навіть говорити про боротьбу. І питання тут не стільки в економіці, як у консерватизмі. Аграрії споконвіку використовували певні добрива, і тут існує навіть певний страх. Якщо вони скоротять використання добрив, то чи отримають той само урожай, чи зазнають втрат? Хоча більше грає роль не економіка, а все ж таки упереджене ставлення, брак освіти та усвідомлення проблем води. У Швейцарії завжди було все добре з водою. Ніхто про це не замислювався, ніхто не думав про зміни клімату, відповідно не було нагальної потреби переосмислювати ці речі. Зараз дедалі більше питання екології стають політичними. Більш активно виголошуються на порядку денному. Є сподівання, що поступово сприйняття традиційного сільського господарства також буде змінюватися.

У чому унікальність швейцарської моделі управління водою


Політична система в Швейцарії дуже децентралізована та побудована на принципі субсидіарності


Попри політичні моменти, які пов’язані з водною директивою, система в Швейцарії дуже децентралізована. Вона побудована на принципі субсидіарності. Проблеми, які виникають на нижчому рівні, мають і вирішуватися на нижчому рівні. І ця система довела свою ефективність. Але що стало поштовхом до розбудови цих інституцій, це власне техногенна катастрофа, яка сталася в 70-х роках. На одному заводі, який розташований на річці Рейн, яка по суті є ключовою водною артерією Європи, відбувся витік хімічних речовин, і тоді всі країни відчули, наскільки гострою може бути ця проблема. Ця аварія стала поштовхом для розвитку науки, навчальних програм та формування інтегрованої системи управління водними ресурсами.

Зараз інтегрована система — це стандарт для водного сектору. Він базується на чотирьох принципах:

  1. управління джерелами водних ресурсів;
  2. вода — це економічний ресурс та суспільне благо;
  3. рівний доступ та залучення всіх стейкхолдерів;
  4. гендерна рівність в управлінні водними ресурсами.

Рівень здорового погодження з ресурсами — це і є рівень здоров’я нації і рівень здоров’я суспільства. Наскільки суспільство свідомо поводиться з водою, настільки воно зменшує ризики у майбутньому.

Хто відповідає за систему управління водними ресурсами у Швейцарії

У багатьох країнах питання води розпорошене між різними інституціями. Це є і аспектом відомства охорони навколишнього середовища, і міністерства муніципальних послуг. Тож коли щось трапляється, то знайти, хто відповідає за конкретну проблему, складно.

У Швейцарії загальна відповідальність за Міністерством навколишнього середовища та ресурсів. Але по суті кожна громада бере на себе відповідальність за належне управління. Влада веде активний діалог з місцевими бізнесами для того, щоб розв’язувати проблеми з водопостачанням. Власне, цей принцип субсидіарності вже настільки вкорінений у швейцарському суспільстві, що він просто в головах і серці кожного швейцарця. Тому люди активно включаються в розв’язання цих проблем саме на місцевому рівні.

Яких змін потребує Україна у водній політиці

1) Розробити загальнодержавну стратегію, яка має базуватися на дуже глибинному діалозі й консультаціях між різними групами стейкхолдерів.

2) Здійснити збір даних та статистики щодо використання водних ресурсів. Без даних неможливо приймати рішення. Будь-яке рішення має базуватися на основі обґрунтованих даних.

3) Залучити до вирішення питання води абсолютно всі групи населення; всі люди мають перейматися цим питанням. І тут абсолютну роль відіграють журналісти і медіа. Тому що саме завдяки медіа можливо якісно прокомунікувати потребу змін у ставленні до води для всіх груп населення та стейкхолдерів.

Приклад реальних змін у ставленні до водних ресурсів

Хороший приклад — великий трансформаційний проєкт у В’єтнамі.

Це якраз приклад, пов'язаний з різними інтересами. Ця країна — одна з найбільших виробників кави у світі. Специфіка цього сектору у В’єтнамі потребує поливу; вони не мають достатньої кількості води.

У період зрошення, коли цей сектор потребує потужного поливу, вони забирають усю воду — внаслідок її не вистачає для споживання громадянами.

Через це виникають постійні конфлікти. Швейцарська агенція з розвитку і співробітництва разом з одним найбільших виробників кави «Нескафе» вирішили дослідити цю проблему. Зробили дослідження, яке показало: якщо змінити модель управляння водними ресурсами, тоді можна уникнути цих проблем.

Уряд Швейцарії спільно з Міністерством сільського господарства В’єтнаму і компанією «Нескафе» розробили проєкт. Як результат, ми створили більш ефективну модель управління водними ресурсами зі зміною підходу до сільського господарства.
У політичному діалозі між усіма стейкхолдерами досягли:

  • економії води — на 60 % ;
  • економії фінансів приватних виробників, які витрачали кошти на додатковий полив — на 10 % ресурсів.

У результаті В’єтнам змінив політику щодо ведення сільського господарства і використання води в секторі вирощування кави. У рамках цього проєкту були навчені 50 тисяч робітників, які працюють в секторі. До того ж вони передавали свої знання колегам, а також був налагоджений збір даних, адже дані статистики є надзвичайно важливими для прийняття правильних рішень.

Це були дані про наявність водних ресурсів у певні періоди сезону: у дощовий період та в сезон посухи. І це допомогло ефективніше використовувати наявні ресурси.

Ця історія — приклад успішної співпраці бізнесу, держави та міжнародної підтримки, що було надзвичайно важливо. Таке співробітництво допомогло досягнути сталого результату. І ще один важливий факт — це те, що саме бізнес став флагманом зрушень. Від чого виграли всі — і держава, і суспільство, і приватний сектор.

 

Ecobusiness Group

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!