Новини

Повернутися до переліку новин

Набуваємо екозвичок: прості поради на кожен день

Уникати штучного, зменшувати генерування сміття, скорочувати обсяги споживання всього, що може нашкодити навколишньому середовищу – головні тренди сучасного, так би мовити, екофрендлі побуту. Зміни починаються з кожного з нас – аби лиш знати, у який бік рухатися, чому вчитися. Харків’янка, засновниця екологічного бренду та автор дитячої книги «Куди подіти сміття» Ірина Білик для читачів Укрінформу розповіла, як почати вдома сортування, яких пляшечок краще уникати в магазині й чим замінити шкідливу для природи побутову хімію.

ШЛЯХ ДО ЕКО-ЖИТТЯ ПОЧАВСЯ З ТОРБИНОК

Саму Ірину свого часу на новий спосіб життя надихнув закордонний досвід. Каже, студенткою керувала молодіжною громадською організацією, багато їздила за кордон по обміну, на навчання, стажування. Німеччина, Польща, Нідерланди, Франція – країни, де давно освоїли сортування сміття і способи мотивації до нього людей. Вдома Ірина перш за все почала сортувати макулатуру. Тоді перейшла з пакетів на торбинки. «У нас завжди було в домі повно торбинок – м‘якеньких, різнокольорових, бо мама ніколи не викидала обрізків. У таких мішечках, торбинках у домі зберігалися всі крупи, трави, чаї», – пригадує вона. Згодом Ірина з чоловіком геть відмовилися від використання поліетиленових пакетиків і почали сортувати відходи. «В нас прямо за будинком – сосновий ліс. І після кожних вихідних там купа сміття. Як могла, все це прибирала, хоча б там, де гуляли з дитиною», – розповідає наша експертка. Кілька років тому вона побувала на зустрічі з засновницею руху Zero Waste Беа Джонсон (рух «Нуль відходів», який базується на п’яти основних принципах: відмова, скорочення споживання, повторне використання, ресайклінг, компостування, – ред.). Намагалася втілювати поради знаної активістки, та змушена була визнати – не все в Україні вдасться так, як у Штатах чи Європі. «Я дещо змирилася і вирішила робити те, що на сьогодні можливо», – ділиться Ірина.

Наразі під її будинком розміщено 4 контейнери та є компостер. Її чоловік, що раніше займав напівпасивну позицію, наразі й сам так «підсів» на екозвички, що після ремонту ще чотири тижні відсортовував сміття, яке майстри просто поскидали в мішки. В результаті здав цілий причіп макулатури, відсортував плівку, яку відвіз на переробку, будівельними відходами позасипав ями на дорозі біля будинку… «Тепер ми живемо так: щось сортуємо, щось здаємо, а якщо вирішили викидати (книги чи дитячий одяг), то одразу шукаємо, куди це можна віддати, щоб був максимальний реюз», – пояснює Ірина. Навіть старі меблі родина нещодавно реставрувала, щоб не утилізувати дарма – зараз чимало способів надати сучасного та стильного вигляду старим речам. І застосовувати їх не так складно – було б бажання, впевнена Ірина.

ГЕТЬ ПАКЕТИ ІЗ ЖИТТЯ

Найпростіше – почати з поліетиленових пакетів, замінивши їх еко-торбинками. Їх можна пошити самостійно (з бавовни, плащівки, старих гардин чи інших матеріалів) або ж придбати (в мережі наразі сотні пропозицій від кравчинь). «З торбинками ви ходитимете за покупками, у них можна зберігати заморожені овочі та фрукти, – говорить Ірина. – Торбинки, в залежності від якості та типу матеріалу, використовуються протягом 2-5 років».

А коли нарешті позбудетеся від «пакета з пакетами» і переконаєтеся, що без них можна легко обходитися, через певний час будете готові до наступного кроку – сортування, бо вам стане цікаво – а що ж іще я можу робити? – запевняє Ірина. І тут експертка одразу радить дізнатися, де знаходиться найближчий пункт приймання вторинної сировини чи спеціальні контейнери для збору макулатури та пляшок.

«Найголовніше, щоб сортування вас не обтяжувало. Бо якщо воно вимагає поїздок в інший кінець міста, щоб щось здати, в людини опускаються руки. Знайдіть пункт приймання та розпитайте їх, що вони приймають і коли – деякі беруть лише прозорі пляшки, наприклад, – пояснює Ірина. – А ви мусите чітко знати, що зможете відсортувати».

ЧИТАЄМО МАРКУВАННЯ ТА ПАКУЄМО ПРАВИЛЬНО

На початку сортування доведеться зробити «аудит» сміття. Протягом тижня розділяти відходи на два відра – «сухі» та харчові відходи. Після тижня розсортуйте своє «сухе» відро – зазвичай, у ньому найбільше саме поліетилену, пластику та паперу – та подумайте, як мінімізувати їхню кількість. Допоможуть хоча б мінімальні знання про типи упаковок.

«І я завжди під час покупок звертаю увагу на пакування. На шампунях, кремах, декоративній косметиці мають бути знаки маркування. Зазвичай це трикутник із цифрою 2 або 4, якщо їх немає, таке пакування не переробляється», – пояснює Ірина.

Цифра 5 на упаковці говорить про те, що такий пластик ще перероблять, маркування з шісткою у трикутнику повідомляє, що упаковка потрапить на полігон.

Маркування 1 на деяких шампунях та кружечок із крапкою означають, що переробка також не передбачена. Неможливо переробити і пляшки з розпилювачами (в яких продають, наприклад, засіб для миття вікон). Знак у вигляді кружечка зі стрілочкою означає, що виробник уже сплатив за утилізацію цієї упаковки, тож вона має відправитися на полігон чи на спалювання, однак у нашій країні це поки не працює. Тобто ще у магазині треба дбати про те, куди потім «відфільтруєш» тару.

Крім торбочок, ідучи за покупками, треба буде привчитися брати з собою лоточки чи баночки потрібного об’єму. Саме вони дозволяють відмовитися від тих видів упаковок, які взагалі не переробляються. 

«Часто у людей виникає питання: а якщо продавці не дозволять цим користуватися? Не соромтеся. Тара має бути охайною, чистою. Мене, наприклад, уже добре знають у маркетах, де я роблю покупки, і ніяких проблем не виникало жодного разу», – запевняє експертка.

Якщо берете молочні продукти не на вагу, знов таки – слід вивчити маркування упаковки. Білі пляшки з маркуванням 1, 6, змішаний тип упаковки, пакування з-під масла та інших жирних продуктів не піддаються переробці.

«Тоді звертаємося до альтернативи: скляних пляшок, тетрапаку, прозорих пластикових пляшок з маркуванням 1 у трикутнику. Можна брати білі пластикові пляшки з цифрами 2, 5 у трикутнику», – пояснює Білик.

Упаковки «дой пак» – суцільне сміття, наголошує експертка. Тому при покупці соусів вона обирає скляне пакування. «А ще краще – приготувати майонез і різні заправки самостійно», – каже Ірина.

КРОК 2: КОМПОСТУВАННЯ

Коли вже люди втягуються в сортування, вмикається своєрідний азарт: а що ж іще можна робити вдома? І тоді переходять на компостування. «Моя родина мешкає в двоповерховому будинку, і газон за ним цілком підходить для закопування відходів, або ж у вихідні робимо це за містом, коли виїздимо відпочити на природу, – розповідає Ірина. – Це лише на перший погляд видається дивним: як це – щось іти й закопувати, а що про мене сусіди подумають? Насправді – все просто, легко, треба лише почати».

Багатьох лякає, що сортування забере половину простору на кухні. Але якихось величезних контейнерів насправді не треба: для сортування досить компостного відра та трьох паперових пакетів чи коробок. В один пакет складають папір і картон, у другий – металеві бляшанки, пластикові пляшки, які переробляються, скляні пляшки, пакети, у третьому – сміття, яке наразі в Україні не переробляється (це наліпки, цінники, упаковки змішаного типу, пластикові упаковки без маркування). «Цей третій пакет – найменший, за рік сміття, що не піддається переробці, назбирується до 600 грамів», – розповідає Ірина. Вміст цього пакету вона періодично відправляє на спалювання до «України без сміття»

Упаковки, які підлягають переробці, Ірина споліскує, хоч це не завжди обов’язково. «Все залежить від правил пункту прийому чи сортувальні. Наприклад, коли я була на екскурсії на Зміївській папероробній фабриці, то директор розповідав, що мити тару не потрібно. Я ж особисто завжди її споліскую, бо сировину здаємо раз на 3-6 місяців, а тетрапак з-під молока чи вершків за час зберігання матиме неприємний запах, і тоді сортувати нікому не захочеться», – пояснює експертка.

Відерце для компостування в Ірини непросте: його об’єм 16 літрів і є додаткове дно з отворами, куди стікає сік з органіки. Це – «компостний чай», його використовують для підживлення домашніх рослин і навіть прочистки труб.

«Ми наповнюємо це відро протягом 3-4 тижнів, пересипаючи шари відходів бокашами (суміш, що прискорює процес розпаду харчових відходів, – ред.), – пояснює Ірина. Тобто нічого складного і сторонні запахи не турбують.

МИЮЧІ ЗАСОБИ – ЛИШЕ НАТУРАЛЬНІ

Вже 10 років родина Біликів користується винятково органічними миючими засобами: пральний порошок, зубна паста, засоби для миття посуду, вікон, дому – все мінімально шкідливе.

«У мене в домі всього 3-4 пляшечки з засобами. Для миття раковини, душової кабіни, плитки, унітазу я використовую суміш гірчиці, харчової соди та лимонної кислоти (гірчиця й сода в пропорції 50/50 та пачка лимонної кислоти», – розповідає Ірина. Для суміші вона купила скляну банку з металевою кришкою з дірочками. Каже, мікс чудово вимиває наліт, іржу, і плитка у ванній блищить, як новенька.

Для миття вікон, дзеркал, підлоги вона використовує воду та оцет у пропорції 70 до 30 відповідно. Розчин наливає в пульверизатор.

«Якщо надто реагуєте на запах оцту, можна додати скибку сушеного лимона чи кориці», – радить Ірина.

Вона користується твердим шампунем і кондиціонером, натуральним милом, бамбуковою зубною щіткою, корковим антиперспірантом, безсульфатними пральними порошками. Для дітей купує багаторазові підгузки. Більшість із перерахованих товарів – українського виробництва, що важливо. «Чудова альтернатива жіночим гігієнічним засобам – менструальна чаша», – рекомендує засновниця екобренду. Також вона давно «вивела» зі своєї кухні синтетичні губки для миття посуду, які не піддаються жодній переробці. Альтернативою їм, як і банним губкам, може бути люфа (трав’яниста ліана). А ватним паличкам, які не переробляються – паперові або бамбукові палички, які можна відсортувати та компостувати разом із органічними відходами. І вже точно варто відмовитися від вологих серветок, які не переробляються і розкладаються на дрібні частинки пластику протягом кількох сотень років. Ірина радить просто зливати на руки водою та витирати їх паперовими серветками чи рушником: так і екологічніше, й гігієнічніше.

Джерело: www.ukrinform.ua

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!