Обміління озер: проблематика і тенденції

Загалом про проблему

Зменшення водності водойм – світова тенденція. У зв’язку зі зменшенням кількості опадів, підвищенням температури повітря та швидкості випаровування з водойм рівень води у них знижується. Підземні водоносні горизонти не отримують достатньої кількості води із зовнішніх джерел і також поступово вичерпують свій ресурс. Під час посушливих років рівень води знижується у водоймах, а також у підземних водоносних горизонтах. Відсутність снігу взимку та дощів у теплу пору року призводить до постійної нестачі води у водоймах. При цьому маленькі озерця перетворюються у болота, а малі річки пересихають.

Прикладами зменшення водності озер в Європі можуть слугувати водойми Німеччини, України та Білорусі. (В Україні, наприклад, від пересихання відчутно страждають Шацькі озера). У інших частинах світу також скорочуються площі великих озер. У Північній Америці зменшуються площі Великих озер – найбільших у світі, у Південній Америці міліють озера Тітікака та Пупо, а в Африці – озеро Чад. На сьогодні деякі з найбільших озер світу у порівнянні з 2003 та 2010 роками зменшились вдвічі. Науковці вважають, що у найближчі десятиліття при збереженні сучасних гідротермічних умов вони можуть зникнути повністю. У різних регіонах України міста стикаються з проблемою обміління їхніх водойм. Так, у м. Ходорів в останні роки міліє міський став, так само як у місті Калуш. Подібні проблеми поширені і в інших містах України.

Що відбувається в Києві?

Внаслідок зазначених загальносвітових тенденцій рівень води у водоймах Києва щороку зменшується. Якщо в озерах-кар’єрах лівого берега ці процеси не так помітні, то озера та ставки правого берега демонструють цю тенденцію дуже яскраво. Фахівці КП «Плесо» вже понад 20 років ведуть спостереження за станом водойм міста Києва. Багаторічний досвід свідчить про зменшення водності у внутрішніх водоймах міста, що збігається із загальними тенденціями. Лівий берег Дніпра в межах Києва – це низька заплава, де підземні води знаходяться дуже близько, крім того, водойми, що там розташовані дуже глибокі. Утворились ці гіганти внаслідок діяльності людини – під час намиву території Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів. З них вибирали пісок для підняття рівня території. Глибини тут іноді сягають понад 20 метрів. Такі штучно вироблені озера не мають прибережного мілководдя, їх глибина одразу від берега може сягати кількох метрів. Отже, зниження рівня води в них не так впадає в око.

Згідно з даними аналітичної інформації щодо запасів вологи у метровому шарі ґрунту Інституту агроекології та природокористування на період 5 квітня 2020 р. у порівнянні з 2019 р. зафіксовано зменшення запасів вологи в шарі ґрунту 0-100 см у 2 рази. Варто зазначити, що з 5 квітня 2020 по 15 березня 2020 у Київській області втрати вологи становили 7 мм.

Нестача води і посуха — явища, які, ймовірно, посилюються через зміну клімату та пов'язані зі зниженням наявності води. Тому особлива увага повинна бути приділена аспектам зміни клімату з метою включення їх у планування управління водними ресурсами. Перший крок має бути спрямований на виявленні поточних і майбутніх наслідків зміни клімату з подальшою розробкою стратегій адаптації, включаючи план дій та заходи з адаптації.

Вирішення

Водна рамкова директива пропонує потенціал для вирішення наслідків посухи і проблем з нестачею води. Є багато зв’язків між заходами адаптації до зміни клімату, пов’язаних з нестачею води і посухами та екологічними цілями Директиви, такими як хороший кількісний стан підземних вод, що забезпечує баланс між водозабором і поповненням підземних вод. Також є вимога Директиви щодо досягнення доброго екологічного стану поверхневих вод та визначення мінімальних потоків води, від яких залежить життя водних екосистем. Заходи для досягнення цих цілей мають бути представлені в Плані управління річковими басейнами. Плани управління є основним інструментом для вирішення проблем нестачі води і питань посухи, які визначені у зв’язку з сценаріями зміни клімату та ймовірними наслідками на обидва феномени.

Це окреслює необхідність розробки адаптаційної політики до змін клімату владою міста. Роль органів влади полягає в тому, щоб у рамках впроваджувати заходи щодо подолання перешкод, використовуючи всі можливі заходи.

Проблеми нестачі води можна частково вирішити шляхом збирання дощової води. Методами збору дощової води у вододефіцитних районах міста поділиться Мар’яна Гінзула, член Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування, під час ALTERNATIVE ENVIRONMENTAL PLATFORM-2020 «ECO-MODERNIZATION», що відбудеться 7-9 жовтня, під час онлайн-конференції «Охорона водних та земельних ресурсів».

Долучайтеся до участі!