Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

ПРО БАЗОВІ ПРИНЦИПИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА НОВУ МОДЕЛЬ

Виходячи із цільових показників, можна сформулювати такі принципи модернізації національної системи водозабезпечення.

  1. Орієнтування на безпосередні потреби споживача (акцент біополітики) із дотриманням ощадливого ставлення до водних ресурсів та зменшення антропогенного навантаження у вигляді неочищених скидів. 
  2. Забезпечення сталого економічного розвитку, зокрема через показник «водомісткості ВВП» на тлі зростання ефективності водокористування (за відносним рівнем технологічних втрат  та операційних витрат, а також витрат на енергоресурси). 
  3. Забезпечення населення водними ресурсами, які відповідають базовим стандартам якості життя. 
  4. Зменшення регіональних, соціальних та урбаністичних дисбалансів. 
  5. Формування національного водного балансу, належної логістичної мережі та достатніх стратегічних резервів. 

Для забезпечення цих принципів національна програма водокористування має запропонувати суспільству якісно нові інструменти фінансування капітальних вкладень у галузь з водозабезпечення  та водовідведення. 

У межах цієї програми необхідно розробити нові вихідні дані модернізованої системи водозабезпечення та водовідведення, яка відповідатиме зміненій моделі розміщення продуктивних сил реального сектора економіки і територіального планування населених пунктів. Це своєрідна модель соціально-економічних таксонів, на яку накладається нова, модернізована мережа водного господарства країни.

В Україні недоцільно розподіляти відповідальність суб’єктів надання послуг з водозабезпечення та водовідведення за принципом розподілу басейнів водних ресурсів. Крім того, адміністративне закріплення водоканалів за населеними пунктами  здебільшого виявилося недоцільним (крім великих міст), враховуючи негативні демографічні та міграційні зміни у структурі розподілу населення за останні десятиліття.

Досягти рівня рентабельності галузі +2–3% потрібно завдяки вдосконаленню тарифної політики

Слід вивчити доцільність запровадження  в Україні кластерної моделі розподілу зон відповідальності за суб’єктами з надання послуг водозабезпечення та водовідведення, коли ці послуги за певним соціально- економічним кластером покладаються на інтегровані «водні компанії». 

Ключовий принцип організації соціально- економічного кластера в контексті функціонування систем водозабезпечення та водовідведення —держава у вигляді регіональних фондів розвитку бере на себе основні витрати з підключення промислових споживачів до мереж.


yes Це дозволить бізнесу заощадити суттєві кошти на виконанні численних технічних умов з підключення до централізованих мереж водозабезпечення та водовідведення, як це є зараз. 


З іншого боку, така економія ресурсів дозволить економічному кластеру враховувати  в собівартості економічних проєктів водний акциз, тобто спеціальний податковий збір  у структурі промислового тарифу на водопостачання та водовідведення за використання та забруднення водних ресурсів. Водночас належить гармонізувати й частково скасувати дубльовані «екологічні» податки та збори. 

Розмір водного акцизу потрібно встановлювати відповідно до такої класифікації:

  • максимальний — за непродуктивними галузями економіки, наприклад, сектор торгівлі, транспорт;
  • базовий — за основним видом промислових підприємств;
  • пільговий — для сектора малого і середнього бізнесу, бюджетних установ.

Сума водного акцизу за середньої ставки 10 % та вартості реалізованої продукції  в галузі водозабезпечення та водовідведення на 30,3 млрд грн на рік (за даними 2019 року) становитиме до 3 млрд грн щорічно, що дасть змогу за п’ять років мати валове нагромадження капітальних інвестицій на рівні 15 млрд грн, або еквівалент 500 млн євро, які будуть спрямовані на модернізацію наявних мереж.

Крім того, слід змінити тарифну політику, внаслідок якої загальна рентабельність галузі водопостачання та каналізації становить –2,5%, а операційна рентабельність — –4,1%, тоді як середні показники у промисловості — 6,6% (загальний) та 7,7% (операційний) відповідно.

Досягти рентабельності галузі на рівні +2–3% необхідно завдяки вдосконаленню тарифної політики.

Перелічені заходи мають стати складовою національної програми реформування системи використання водних ресурсів країни та однією з домінант державної біополітики, спрямованої на забезпечення населення якісними водними ресурсами, що з урахуванням сучасних світових трендів визначатиме не тільки рівень соціальної та економічної ефективності тієї чи іншої країни, а й ступінь її суверенітету.

Матеріал є частиною СПЕЦПРОЄКТу-журнал «Час води» – результат роботи проєкту «Час води», ініційованого 2019 року з дослідницькою метою: аналізу ситуації, що склалася у водній галузі, пошуку рішень і побудови експертної екосистеми.

Читати випуск - https://ecolog-ua.com/sites/default/files/2020/docs/Chas-vody.pdf
 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!