Новини

Повернутися до переліку новин

Про найбільші екокатастрофи, пов'язані з аваріями на хвостосховищах промвідходів

Хвостосховища, які є складними довгостроковими функціональними спорудами, піддаються не тільки впливу довкілля, але й багатьом соціально-політичним і економічним факторам. 

Тому вони є об’єктами підвищеної небезпеки для водних ресурсів. Хвостосховища можуть бути природними чи штучно створеними в природному середовищі ємтостями для промислових відходів, які переміщуються з місць їх утворення переважно гідравлічним способом через трубопроводи та зберігаються в рідкому, шламо– та пастоподібному стані. 

При виході з ладу будь-якої системи хвостосховища, рідка складова відходів порушує захисні функції огороджувальних конструкцій, виходить назовні і викликає руйнування. Розглянемо декілька найбільших аварій на хвостосховищах, які трапилися за останні десятиліття.


Аварія на греблі в Брумадінью, Бразиція, в 2019 році

На залізодобувній шахті в Брумадінью, Мінас-Жерайс, Бразилія трапилося катастрофічне пошкодження хвостосховища, яке належало компанії Vale. На думку експертів, слабкі регуляторні структури та прогалини в регулюванні Бразилії призвели до провалу греблі.

Після прориву бруд потрапив в адміністративну зону шахти, де обідали сотні працівників шахти, а також у " Vila Ferteco" невелику громаду, яка розташована приблизно за 1 кілометр від шахти. 

О 15:50 бруд досяг річки Параопеба, головної річки регіону, яка постачає водою третину регіону Велика Белу-Орізонті. У результаті колапсу загинуло 270 людей, з яких 259 офіційно підтвердили їхню загибель в січні 2019 року, ще 11 осіб вважаються зниклими безвісти, тіла яких не знайдено. Провал дамби викинув близько 12 мільйонів кубічних метрів хвостів. 

Національне агентство водних ресурсів (ANA) заявило, що хвости можуть забруднювати понад 300 кілометрів річки.

Аварія на Ріддерському гірничо-збагачувальному комбінаті ТОО «Казцинк», Казахстан в 2016 році

22 травня 2016 року на Таловському хвостосховищі сталося руйнування частини конструкції системи відводу зворотньої води, в результаті якого стався аварійний скид хвостів з подальшим потраплянням в річку Пилипівка, потім в річки Тиха і Ульба. За розрахунком маркшейдерського відділу Ріддерского ГЗК ТОО "Казцинк" в результаті аварії обсяг витоку з Таловского хвостосховища склав 394 452 кубічних метра.

У дні аварії за дорученням спеціалізованої природоохоронної прокуратури фахівці департаменту екології по ВКО взяли проби води з місця аварійного скидання, а також вище і нижче за течією від аварійного скидання. Згідно з результатами випробувань, в пробах води встановлено зміст ряду забруднюючих речовин.


Катастрофа на дамбі Маріана, Бразилія в 2015 році

Катастрофа на дамбі Маріана, також відома як катастрофа на дамбі Бенто Родрігес або Самарко, сталася 5 листопада 2015 р. Приблизно о 15:30 дамба Fundão почала витікати. Негайно на місце події була направлена група залучених підрядних службовців, які спробували пом'якшити витік, спустивши частину водойми. Близько 16:20 стався розрив, який випустив великий об’єм токсичного мулу в долину річки Сантарем. Бенто Родрігес, що знаходиться в 2,5 км (1,6 милі) від долини під дамбою, був майже повністю затоплений каскадом токсичної води та бруду. Інші села та райони в долині річки Гуалаксо, також у регіоні Маріана, зазнали незначних збитків. До Бенто-Родрігеса можна дістатися лише ґрунтовими зворотними дорогами. Інцидент зробив Бенто Родрігеса абсолютно недоступним для дорожнього руху, заважаючи рятувальникам. Єдиним доступним способом транспортування до місця або з нього був гелікоптер.

Дамба хвоста Фундао на шахті залізорудної руди Германо шахтного комплексу Самарко Маріана поблизу Маріани, Мінас-Жерайс, Бразилія, зазнала катастрофічних наслідків аварії. В результаті відбулася повінь, яка спустошила села Бенто-Родрігес та

Паракату-де-Байшо (40 км від Бенто-Родрігеса), внаслідок чого загинуло 19 людей. Ступінь збитків, заподіяних обвалом дамби, є найбільшим із коли-небудь зафіксованих, коли забруднюючі речовини поширюються вздовж 668 кілометрів (415 миль) водотоків.


Аварія хвостосховища компанії Талвіваара в Фінляндії в 2012 році

В Фінляндії у центральній частині Суомі на шахті з видобутку нікелю "Талвіваара", що знаходиться в однойменному населеному пункті, стався витік забруднених вод з високим вмістом нікелю і урану. Перший витік в гіпсовому відстійнику хвостосховища утворилася ще 4 листопада. Тоді швидкість потоку отруйних речовин становила 5-6 тисяч кубічних метрів на годину. За тиждень екстрено були побудовані чотири тимчасові дамби, які повинні зупинити витік вод, які містили високі концентрації нікелю і урану.

Забруднені води поширилися на багато кілометрів. Всі струмки і озера, що знаходяться поблизу, забруднені нікелем - токсичним важким металом. За даними Центру радіаційної і ядерної безпеки, в одному з струмків в трьох кілометрах від Талвіваара концентрація урану в 50-80 разів перевищувала норму.

Аварія на сховищі шламу алюмінієвого виробництва в Колонтарі, Угорщина в 2010 році
4 жовтня 2010 року на заході Угорщини на великому заводі з виробництва алюмінію в результаті руйнування резервуара з токсичними відходами близько 700 тисяч кубометрів їдкого речовини - так званого червоного шламу, прорвавши греблю, залили 3-метровим потоком міста Колонтар і Дечевер, а також газопровід та залізничні шляхи. Через це зупинили рух поїздів на лінії Будапешт-Сомбатхей. На місці трагедії працювали тридцять карет швидкої допомоги і кілька пожежних бригад. Вони намагаються зупинити поширення токсичної плями. Щонайменше, 2 людей загинули, 62 - зазнали поранень під час контакту з їдкою рідиною. Сімох осіб вважають зниклими безвісти.


Аварія в Байя Маре, Румунія в 2000 році

Витік ціаніду в Бая-Маре стався 30 січня 2000 року в румунському місті Бая-Маре. В результаті витоку 100 тисяч кубічних метрів води, забрудненої ціанідом, потрапили в річку Сомеш, потім в Тису і Дунай. Катастрофа призвела до загибелі великої кількості риби у водному просторі Угорщини та Югославії. Після розливу допустимий рівень ціаніду в річці Сомеш виявився перевищений більш ніж в 800 разів. В результаті витоку виявилася забруднена вода, яку споживали близько двох з половиною мільйонів громадян Угорщини. Крім ціаніду, в річці опинилися важкі метали, які надали тривалий негативний вплив на воду в річці. У тій частині Тиси, де виявилася заражена вода, загинуло практично все живе. Південніше, в сербській частині Тиси, загинуло 80% водних істот, з яких близько 62 видів риби, включаючи 20 видів, що знаходяться під захистом. Всього з Тиси було вилучено близько 650 тонн мертвої риби. Після того, як заражена вода досягла Дунаю, там відзначався рівень ціаніду в 20-50 разів перевищував допустиму норму.

Джерело Прес-служба Ecobusiness Group
 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!