Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Проект Стратегії поводження з твердими побутовими відходами під лупою. Аналізуємо недоліки документа

Головне в публікації
• Основні положення проекту Стратегії поводження з ТПВ
• Аналіз проекту
• Про еколого-економічну оцінку впливу на довкілля

Розробник: Європейський банк реконструкції та розвитку (у рамках проекту підтримки інвестицій у систему сталого управління твердими побутовими відходами та їх переробки в Україні).

До уваги! Як зазначають розробники, Стратегія поводження з твердими побутовими відходами, що має назву «Змінюючи нашу поведінку», розроблена для України на період 2017-2030 рр.

Загальна мета документа полягає у визначенні заходів, які зможуть наблизити Україну до комплексної системи поводження з ТПВ, яка відображає кращий досвід країн-членів Європейського Союзу (ЄС) та відповідає положенням Угоди про асоціацію Україна-ЄС, що булла підписана у 2014 році.
Таким чином, мета Стратегії полягає в тому, щоб запропонувати концепцію поводження з ТПВ для України та забезпечити комплекс короткострокових і середньострокових конкретних заходів з метою її реалізації.

Єдина комплексна національна Стратегія поводження з ТПВ сприятиме: чіткому стратегічному баченню та створенню прозорого, стабільного і передбачуваного бізнес середовища, що є необхідною умовою для більш активної участі приватного сектора в сфері поводження з ТПВ і отримання пов’язаних з цим переваг.

Стратегія встановлює, яким чином слід поводитися з твердими побутовими відходами впродовж всього ланцюга створення вартості.

Довідка! ТПВ визначаються як відходи домогосподарств та подібні відходи, де «відходи домогосподарств» ‒ відходи, що утворюються в домашніх господарствах, а «подібні відходи» ‒ відходи комерційного сектору та установ, які можна порівняти з відходами домогосподарств за природою та складом.

Основні цілі стратегії:
1. Україна має поступово перейти від домінування захоронення ТПВ як основного способу поводження з відходами, до сортування і розділення їх на потоки для повторного використання, перероблення або утилізації з захороненням залишків відходів на «регіональних»  полігонах, що відповідають вимогам ЄС.
2. Необхідно створити систему комплексного поводження з ТПВ, у рамках якої планується залучити приватний сектор як у якості операторів, так і інвесторів.
3. Потрібно трансформувати ставлення до твердих побутових відходів як до цінного ресурсу, який вимагає особливого поводження, а не тільки як до проблеми, яку необхідно вирішити.
4. Значно скоротити кількість полігонів відходів, забезпечуючи при цьому розташування нових об’єктів на основі визначених «зон охоплення», тобто кластерного підходу (концепція «регіональних» полігонів), що відповідатимуть вимогам Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів;
5. Утримати витрати (і тарифи) на доступному для населення рівні.

Досягнення цілей протягом наступних 13 років вимагатиме належної інфраструктури на національному рівні для задоволення сучасних потреб в галузі поводження з ТПВ:
- зменшення обсягів захоронення відходів на полігонах;
- збільшення роздільного збирання сухих ресурсоцінних компонентів відходів з твердими побутовими відходами до 23% від загальної чисельності населення України в короткостроковій перспективі (до 2022 року) і 48% в середньостроковій перспективі (до 2030 року);
- створення близько 250-300 нових центрів приймання/збирання відходів і 90 сміттєсортувальних лініїй.
- раціоналізація захоронення ТПВ шляхом поступового і сталого скорочення кількості полігонів, результатом чого стане комплексна мережа із 100-150 сучасних регіональних об'єктів, що відповідають стандартам ЄС.

Стратегія базується на таких принципах:
- дотримання європейської «ієрархії» поводження з відходами;
- повне відшкодування витрат на поводження з відходами;
- реалізація принципу розширеної відповідальності виробника, зокрема щодо відходів упаковки та відходів електричного та електронного обладнання;
- механізми міжмуніципального співробітництва щодо об'єктів поводження з ТПВ (наприклад, полігони, сміттєсортуванльні лінії, сміттєперевантажувальні станції тощо);
- роздільне збирання ТПВ (система двох контейнерів: для «сухих» та змішаних відходів).

Аналіз проекту

Теза: проект Стратегії розроблено на відносно невеликий термін до 2030 року – 13 років.
Коментар: у проекті Стратегії в деяких її положеннях зазначається, що її мета запропонувати комплекс короткострокових і середньострокових конкретних заходів в сфері поводження з твердими побутовими відходами, в інших її положеннях вже йдеться про середньо- і довгострокову перспективу. Вважаю, що проект Стратегії треба було розробляти на 20 років. Наприклад, проект Енергетичної Стратегії наразі розробляється до 2035 року, тобто на 18 років.

Теза: Стратегія націлена на вироблення конкретних заходів щодо вирішення певних проблем у цій сфері.
Коментар: у документі не завжди можна побачити конкретику, а лише різні альтернативні погляди без відповідного обґрунтування найбільш ефективного для України. Це в першу чергу стосується запровадження фінансово-економічних механізмів у сфері поводження з ТПВ.
Проект Стратегії замість конкретних заходів ставить завдання до розробки інших стратегічних або програмних документів, таких як:

  1. Національна Стратегія зменшення обсягів захоронення твердих побутових відходів, що біологічно розкладаються;
  2. Національна програма із запобігання утворення відходів;
  3. Плани закриття існуючих полігонів;
  4. Плани приведення існуючих полігонів у відповідність до екологічних вимог;
  5. Плани для визначення оптимального району охоплення та розташування «регіональних полігонів».

Теза: пропонується розробляти регіональні плани поводження з відходами.
Коментар: такі плани чомусь мають затверджуватись Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що суперечить оголошеній Урядом політиці з децентралізації, та може сприяти утворенню корупціогенних чинників.
Слід зазначити, що разом з цими документами в проекті Стратегії не йдеться про існуючу законодавчу необхідність розробки програм поводження з ТПВ та схем санітарної очистки. В проекті Стратегії йдеться про відповідні дозволи/ліцензії в сфері поводження з відходами, однак про які саме операції або послуги, на які це розповсюджується річ не йдеться.

Теза: для реалізації Стратегії пропонується розробити план дій.
Коментар: не вказано, на кого покладається це завдання.

До уваги! Незважаючи на великі очікування, що покладалися на проект Стратегії щодо вирішення наболілих проблем поводження з твердими побутовими відходами, результати її виконання не направлені на досяжність показника 0% прямого захоронення твердих побутових відходів, що є кращою екологічною практикою для найбільш розвинених європейських країн.

Теза: охопленість послуг з поводження з твердими побутовими відходами зросте з існуючих 78% до всього 90% у 2030 році.
Коментар: вважаю, показник в 100% має бути досягнуто завдяки прийняттю необхідних адміністративно-управлінських, фінансових та правових механізмів у найближчі роки реалізації стратегії, і це має розглядатись як першочерговий напрямок фінансування в цій сфері.

Теза: пропонується досягти 48% охоплення населення роздільним збиранням твердихпобутових відходів у 2030 р.
Коментар: це також має бути переглянуто до 100% обсягу в першочерговій перспективі.

До відома! На сьогодні обсяг переробки твердих побутових відходів в Україні сягає 3% та спалювання – 3%, все інше (94%) захоронюється.

Теза: у 2030 році планується переробляти 15% твердих побутових відходів.
Коментар: показник очікуваного обсягу утилізації ТПВ у 2030 році в Стратегії не зазначено.

У розвинутих країнах світу, насамперед в європейських з кращим досвідом в цій сфері, сучасна «формула поводження з твердими побутовими відходами» така: близько 30% ТПВ  переробляються завдяки їх роздільному збиранню та сортуванню; 20% - переробляється в компост та біогаз; та близько 50% - утилізуються, як правило спалюванням на енергетичні цілі з виробленням тепло-, електроенергії.
Зменшити навантаження на довкілля шляхом 100% переробки та утилізації твердихпобутових відходів – ось основне завдання в сфері поводження з твердими побутовими відходами.
0% прямого захоронення ТПВ − такого показника досягли  Швейцарія та Німеччина за даними Євростату за 2015 р. А Швеція, Бельгія, Данія, Нідерланди, Австрія та Норвегія досить наближені до цього показника.

Теза: у перспективі Україна має відійти від використання полігонів для видалення відходів.
Коментар: однак, не зважаючи на найкращий досвід європейських країн та ієрархію поводження з ТПВ, яка є необхідною як у вітчизняному законодавстві, так і в європейських директивах поводження з відходами, розробники проекту Стратегії прийшли до висновку, що в Україні необхідно продовжувати захоронення ТПВ, і для цього треба вкладати інвестиції в будівництво близько 150 нових полігонів. Хоча таке будівництво полігонів викличе значну соціальну напругу у суспільстві, оскільки населення вже обізнане про небажене сусідство з полігонами твердихпобутових відходів.

Звісно, з інвестиційної точки зору набагато простіше збудувати полігон для захоронення ТПВ, ніж сміттєпереробний або сміттєспалюючий завод, які в подальшому набагато складніше експлуатувати в сучасних умовах в Україні, зважаючи насамперед, на тарифне регулювання.

Теза: слоган проекту Стратегії «Змінюємо нашу поведінку».
Коментар: незрозумілим є слоган проекту Стратегії, якщо за результатами Стратегії ми маємо будувати нові полігони для захоронення ТПВ, адже ми і зараз те саме робимо. Виникає запитання: то в чому ж ми змінюємо нашу поведінку?

Важливо! Не знайшло відображення в проекті Стратегії питання щодо процедур та повноважень із встановлення тарифів на послуги з поводження з відходами, хоча це одне з важливих питань, яке впливає на залучення інвестиції в цю галузь та її розвиток. Перегляд штрафів за неукладання договорів у сфері поводження з ТПВ пропонується аж у 2022 році, хоча це питання досить актуальне, і його треба вирішувати в перші два роки реалізації цієї Стратегії.

Теза: пропонується поетапно збільшити обсяг податку на розміщення відходів в частині їх на захоронення.
Коментар: це необґрунтовано без розрахунку зазначених збитків. Повний розрахунок таких збитків засвідчить про недооцінку негативного впливу твердих побутових відходів на довкілля, що значно підвищить еколого-економічну оцінку переробки твердихпобутових відходів, та дасть змогу переосмислити напрями інвестування фінансових ресурсів в сферу поводження з твердимипобутовими відходами.    

Підсумки
Одна з головних помилок, допущена на початку розробки проекту Стратегії − це відсутність еколого-економічної оцінки негативного впливу на довкілля, що зробило хибними остаточно-прийняті варіанти розвитку сфери поводження з відходами.

Оцінка негативного впливу ТПВ на довкілля мала включати оцінку збитків від:

  1. забруднення атмосферного повітря;
  2. забруднення поверхневих та підземних вод;
  3. забруднення поверхні землі та грунтів;
  4. впливу на здоров'я населення, медичне обслуговування та утримання людей, що занедужали внаслідок забруднення навколишнього природного середовища;
  5. руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
  6. вилучення або погіршення якості сільськогосподарських угідь;
  7. втрат продуктів та об'єктів лісового господарства;
  8. втрат рибного господарства;
  9. знищення та погіршення рекреаційних ресурсів;
  10. негативного впливу на природно-заповідний фонд.

Особливу увагу при цьому слід було звернути на захоронення ТПВ, та негативний  вплив на ґрунтові та поверхневі води від дії фільтрату полігонів та звалищ, на атмосферне повітря та вплив пожеж на полігонах та сміттєзвалищах на здоров'я людей.

Отже, проект Стратегії має бути перероблено. Основною метою мають стати конкретні цілі, які Україна спроможна досягти протягом 20 років, а саме: забезпечення 100% збирання твердихпобутових відходів, у тому числі їх роздільного збирання, та 0% прямого захоронення твердихпобутових відходів.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 8, 2017

Матеріал підготовано Аліною Жук за сприяння Олександра Ігнатенка, доктора наук з державного управління, кандидата економічних наук, доцента кафедри управління національним господарствомта економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України.

Свіжий номер журналу Найближчі заходи

Придбати журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!