Роз’яснення щодо видобутку підземних вод

Через неконтрольований забір води з підземних пластів підприємствами, а також хаотичне буріння приватних свердловин з видобутку питної води верхні горизонти підземних вод забруднюються.

Стаття 23 Кодексу України про надра передбачала землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок право без спеціальних дозволів та гірничого відводу на видобуток прісних підземних вод, глибиною до 20 метрів. У зв’язку із прийнятими у 2010 році змінами право може бути реалізоване для видобутку підземних вод (крім мінеральних) на всі потреби, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. В іншому випадку, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, отримання якого регламентує Порядок надання гірничих відводів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 № 59.

Встановлення вимог до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) питних і технічних підземних вод відповідно до складності їх геологічної будови; принципів підрахування, геолого-економічної оцінки і державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних вод згідно з рівнем їх промислового значення; умов, що визначають підготовленість даного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння; основних принципів оцінки перспективних та прогнозних ресурсів питних і технічних підземних вод у межах перспективних площ і територій передбачає Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затверджена Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин 4 лютого 2000 р. № 23 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2000 року за № 109/4330. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт із розвідки питних і технічних підземних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ питних і технічних підземних вод.

Розвідка підземних вод і оцінка експлуатаційних запасів, тобто, кількість підземних вод, підрахована за даними геологічного вивчення водних об'єктів, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі видобутку за умови відповідності якісних характеристик підземних вод вимогам їх цільового використання та допустимого ступеня впливу на довкілля протягом розрахункового терміну водокористування, проводиться у відповідності із чинними методичними керівництвами, розробленими в Державній службі геології та надр України та вимогами інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин, із застосуванням технологій, які унеможливлюють здійснення негативного впливу на стан підземних вод під час проведення цих робіт.

Крім того, зазначаємо, що чинним законодавством передбачена необхідність оформлення дозволу на спецводокористування відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 № 321.

Автор: Тетяна Гарбар, головний державний інспектор відділу гірничого нагляду Управління Держпраці у Житомирській області 

Джерело: журнал «Екологія підприємства»