Новини

Повернутися до переліку новин

СОР26: як найбільші країни та бізнес боротимуться з глобальним потеплінням

Компанії, що володіють 40% світових активів, зобов’язалися утримати глобальне потепління нижче 1,5 градуса.

Про це повідомляє журналістка Економічної правди Анастасія Загоруйчик з саміту ООН у Глазго.

3 листопада на СОР26 є «днем фінансів» – наскрізного питання всієї конференції, адже на заходи з декарбонізації та адаптації країнам доведеться витрачати великі суми. 

Ріші Сунак, канцлер казначейства Великобританії, у своєму виступі оприлюднив нові плани боротьби зі зміною клімату. Він заявив, що компанії, які керують 40% глобальних активів, взяли на себе зобов’язання утримати глобальне потепління нижче 1,5 градуса. Вони контролюють активи на 130 трильйонам доларів.

«Шість років тому Париж поставив перед собою амбіції. Сьогодні в Глазго ми надаємо інвестиції, необхідні для реалізації цієї амбіції», – заявив він. Канцлер зазначив, що для боротьби зі зміною клімату необхідно збільшувати державні інвестиції, але урядам також потрібна допомога приватного сектора.


Фінансовий альянс Глазго за чистий нуль – глобальна коаліція провідних фінансових установ, які прагнуть прискорити декарбонізацію світової економіки та досягти нульових викидів до 2050 року.


Гелен Маунтфорд, віцепрезидентка з клімату та економіки Інституту світових ресурсів, прокоментувала важливість цієї домовленості:

«Альянс показує визнання банками та власниками активів бізнес-обґрунтування кліматичних заходів. А також – значні ризики інвестування у високовуглецеву економіку минулого, що забруднює довкілля».

Також раніше заможні країни пообіцяли залучати 100 мільярдів доларів на рік, щоб допомогти країнам, що розвиваються, боротися з глобальним потеплінням і адаптуватися до них. Але не змогли закрити свої зобов’язання до 2020 року. Згідно з останньою оцінкою, вона не буде досягнута до 2023 року.

Зокрема, Великобританія виділить 100 мільйонів фунтів стерлінгів для Робочої групи з доступу до кліматичного фінансування, щоб країни, що розвиваються, швидше та легше отримували необхідні кошти.

На саміті планується переглянути термін досягнення мети до 2025 року, зазначила у коментарі ЕП заступниця міністра довкілля Ірина Ставчук.

Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка-міністерка з євроінтеграції та очільниця делегації України, розповіла ЕП про плани української делегації на саміті.

Так, Україна окреслила свої пропозиції, які ляжуть у фінальний документ саміту щодо фінансування з боку заможних країн. Наприклад, що країни з економіками, які розвиваються, повинні мати доступ до Зеленого кліматичного фонду. 

Україна під час ратифікації Паризької угоди потрапила у додаток, де визначені лише розвинуті країни. Через це «ми постійно боремося за те, щоб нас не дискримінували з точки зору доступу до відповідних ресурсів».

Також Україна запропонувала змінити глобальний підхід до фінансування, аби воно розподілялося пропорційно амбіціям кожної країни. А саме – внеску кожної країни у кліматичну нейтральність і декарбонізацію. 

«Україна має один з найбільших НВВ, ми єдина країна з європейського континенту поза межами ЄС, яка започаткувала діалог щодо зеленого курсу з ЄС. Тому, ми вважаємо, що обсяг фінансування має залежати від індивідуальних амбіцій кожної країни і внеску кожної країни у досягнення кліматичної нейтральності», – заявила вона.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!