У вересні цього року в Україні вперше запрацювали нові басейнові ради

Поняття «басейнова рада» не є новим для України, але через недосконалість законодавчого врегулювання - басейнові ради не мали реальних можливостей впливати на управлінські рішення.

В 2016 починається нова доба у реформі водної галузі – ухвалюються постанови та закони, які зобов’язують і центральну, і місцеву владу дотримуватися принципів сталого та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

В 2017 ухвалюється типове положення Басейнової ради і ось 21 вересня 2018 була сформована басейнова рада Сіверського Дінця та нижнього Дону.

Головне завдання басейнової ради – шляхом узгодження усіх інтересів досягати доброго стану вод. Поняття доброго стану визначено у Водній Рамковій директиві ЄС і має чіткі показники (за якими з 1 січня 2019 будуть моніторити якість води і в Україні).

До складу басейнової ради можуть входити представники центральних органів влади, місцевого самоврядування, водокористувачі (не менше ніж 30%), громадські активісти. Рішення басейнової ради враховуються під час розроблення та виконання Плану управління річковим басейном, і саме Басейнова рада оцінює успішність його виконання.

Для порівняння, можна сказати що Басейнова рада – це сенат, який має делегатів усіх заінтересованих сторін, а План управління басейном - це детальна інструкція до сталого користування водними ресурсами.

Звісно, що кожен із учасників добровільно долучається до ради із власним інтересом, і він має право докладати зусиль для досягнення своїх цілей (аргументувати, обговорювати, пропонувати) але результат має бути єдиним, вищим за інтереси окремих груп - добробут кожного - чисті водойми.

Роздрукуйте лабіринти для своїх малих дітей - побачите чи буде їм просто реалізувати інтерес кожного із учасників басейнової ради. В житті все ж набагато складніше - бо кожна із стежок накладається одна на одну.

Басейновий принцип управління водними ресурсами закладено у Водний кодекс України, але кодексу виявилося замало, для того аби перетворити Басейнову раду з формального зібрання «про все і ні про що» на дієвий консультативний орган, думку якого не зможе оминути жоден із органів державної влади. 

Завдяки затвердженню типового положення про Басейнову раду створено правове поле існування ради як головного інструменту дотримання позицій усіх заінтересованих сторін. 

Басейновий принцип має базуватися на врахуванні всіх джерел води, балансі галузевих інтересів і всіх рівніх водокористування. 

Уявімо, що чергова Басейнова рада обговорює питання розподілу водних ресурсів. Одні хочуть збільшити обсяги води для зрошення, адже це питання врожаїв та продовольчої безпеки країни. Інші - мають норму споживання води населенням міста. Третім потрібно достатньо води для виробництва. У цей момент в раді має виступити експерт, еколог, який покаже на які обсяги водокористування в принципі може зазіхати людина, які обсяги є шкідливими, а які - допустимі. За колегіального рішення має бути досягнуто консенсус - скільки, коли, якими порціями буде надано доступ до водних ресурсів. 

Важливий принцип, який необхідно дотримуватися при інтегрованому підході до водокористування - це прозорість та відкритість. Мати різні інтереси та цілі - нормально, приховувати їх та намагатися вирішити усе «неформально» – незаконно.

Джерело: Міністерство екології та природних ресурсів України