Відповідальність за порушення екологічного законодавства. Приклад порушення екологічних вимог

Наразі в Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства, про що вказано у ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Цивільна відповідальність за порушення екологічного законодавства передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення якості довкілля, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – це найсуворіший вид відповідальності. Він конкретизується у розділі 8 Кримінального кодексу України, і по окремим статтям передбачає до 10-12 років позбавлення волі. Наприклад, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об’єктів природно-заповідного фонду, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Кримінальне покарання застосовується до осіб, які здійснили правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і небезпеки для навколишнього природного середовища, життя і здоров’я людей. А також, якщо завдана шкода довкіллю у особливо великих розмірах.

Адміністративна відповідальність передбачається Кодексом України про адміністративні правопорушення та супроводжується накладанням штрафу (в окремих випадках з конфіскацією незаконно добутих об’єктів навколишнього середовища або заборонених знарядь добування). Також, інколи, може застосовуватись попередження.

Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення – це різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, які у процесі виконання своїх функціональних обов’язків порушують екологічні норми та вимоги. Кодексом законів про працю України передбачено два види дисциплінарних стягнень – догана та звільнення з посади.

Приклад порушення екологічних вимог

Які ж санкції можуть застосувати контролюючі органи (у цьому випадку Держекоінспекція), якщо такого дозволу немає: 

1. Буде складено протокол у порядку ст. 48 КУпАП. Це від 85 до 136 гривень.
2. За кожен кубометр води, видобутої без дозволу, буде нарахована шкода за збитки, завдані державі внаслідок самовільного водокористування. Шкода нараховується відповідно до методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009  № 389).

Розрахунок проводиться за формулою:

Зсам = 5 × W × Тар (грн), де

W – об’єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м³;

Тар – розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст.255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар’єрних та дренажних вод – грн/100 м³, води для потреб гідроенергетики та рибництва – грн/10000 м³, води, яка входить до складу напоїв, – грн/м³.

Наприклад, якщо підприємство протягом року щодня використовувало по 10 кубометрів води (в безперервному циклі роботи), то: 5 × 3650 × 82,23 = 1500697,5. Через те, що рентна ставка вказана за 100 кубометрів води, одержану цифру ділимо на 100. Отже, виходить 15006,98 грн збитків.

Контролюючий орган може взяти кількість видобутої води з таких джерел: первинна документація, статистична звітність, індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення, або ж довідка фізичної особи-підприємця чи юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Більше про екологічні фінанси – в Звіті про екологічні фінанси, розробленому експертами ПАЕУ та ЦЕРН.