Водний план Ізраїлю на 2050-й рік. Уроки для України

Одна з наймаловодніших країн світу Ізраїль за останні три десятиліття стала ключовим світовим експертом у галузі управління водними ресурсами.

Минулого тижня у Києві виступав Георгій Бернштейн, керівник департаменту ліцензування та контролю водних споруд Управління водними ресурсами (Israel Water Authority).

Він розповів про те, як країна, яка забезпечена природними водними ресурсами лише на 50% від обсягу своїх потреб, не тільки не відчуває нестачі води, а й активно розвиває сільське господарство. І як треба керувати водою, щоб вона не стала проблемою у 2050-му.

1. Інтегрована модель управління всіма водними ресурсами

Ізраїль - це гарний приклад того, що інновації народжуються не від надлишку ресурсів, а від їх нестачі. Життя в обмежених природних умовах змусило ізраїльтян дуже високо цінувати воду та інвестувати в систему управління цим ресурсом.

Водою керує тільки одна інституція - Управління водними ресурсами, яка відповідає за здоровий стан усіх водних ресурсів - від найбільшого озера до підземних джерел і приватних компаній з опріснення морської води і подачі у мережу.

В Управлінні водними ресурсами, яке перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики та інфраструктури, працює понад 200 осіб. (Для порівняння у Міністерстві розвитку громад і територій водними питаннями займаються лише три спеціалісти).

Ізраїльські фахівці працюють над тим, щоб збалансувати потреби 8 мільйонів людей, 14 тисяч фермерських господарств (понад 200 тисяч зрошуваних угідь) і понад 1 000 промислових підприємств, так щоб система водопостачання працювала на всіх цих споживачів і залишалася при цьому фінансово здоровою.

Ще одним важливим блоком завдань водного агентства є збереження джерел води, жорсткий контроль за якістю води та стоків, планування збільшення споживання, пошук природних і технологічних рішень, які покращують стан.

Половину водних потреб Ізраїль задовольняє завдяки технології опріснення морської води.

Заводи з опріснення працюють по всій території Ізраїлю і це приватні інвестиції.

Вода - недержавна монополія. Приватні заводи опріснюють морську воду і продають її державі. Опріснення морської води в Ізраїлі коштує дешевше, ніж водопідготовка води з річки в Україні. І все це завдяки розвитку технологій.

В Управлінні водними ресурсами Ізраїлю є Наглядова рада. Вона складається з представників Міністерства фінансів, Міністерства охорони навколишнього середовища, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, енергетики та водопостачання, Міністерства сільського господарства і представників громадськості.

Вода в Ізраїлі - це питання національної безпеки.

Централізований орган управління розглядає всі водні джерела і всіх споживачів як єдину екосистему.

І завдання системи управління - забезпечити водою не тільки поточні потреби, а й подбати про майбутні покоління. Тому особливу увагу приділено розвитку і збереженню підземних і наземних джерел.

2. Вода сама на себе заробляє

Ізраїльське суспільство не розраховує на воду як на соціальне благо, а готове за неї платити. Тарифи в Ізраїлі – одні з найвищих в світі – налічують до 3 доларів за кубометр. Але жодному політику не спаде на думку обіцяти зниження тарифів у своїй передвиборчій агітації.

Зниження тарифів - це зниження якості води та системи довгострокового забезпечення водою.

Держава Ізраїль не інвестує гроші у розвиток водної інфраструктури. Це відбувається за рахунок тарифу. У тарифі на воду закладено понад 40% інвестиційної складової. Тобто з 3 доларів за куб води, майже 1,5 долара – це інвестиція в розвиток і оновлення інфраструктури. В Україні в тарифі інвестиційна складова в кращому випадку досягає 5% і дуже залежить від вартості електроенергії та рішень НКРЕ КП.

Цікавим є факт, що більше 60% води Ізраїлю споживає сільське господарство. Проте, ніяких тарифних привілеїв не існує. Радше можна сказати, що населення датує сільгоспвиробників. Можливо, тому, що сільське господарство використовує повторно перероблені стічні води.

У цьому напрямку Ізраїль досяг неймовірного прогресу: 87% очищених стічних вод використовуються у сільському господарстві.

До речі, Ізраїль активно вкладає у створення R & D центрів і фінансує тематичні розробки, що стосуються водного господарства. Зараз, наприклад, активно розвивається технологія видобутку води з повітря.

3. Ізраїльські міста - акціонери водоканалів

Не менш цікавою є система управління водоканалами Ізраїлю. Тут їх називають водними підприємствами. Водоканали виведені з операційного управління мерів та адміністрацій.

Рішення про розвиток ізраїльських водних підприємств ухвалюються не політично мотивованими людьми, а спеціалістами на професійній основі. Існують єдині стандарти, правила і методики управління водними підприємствами.

Громада міста є акціонером водоканалу і отримує прибуток. Мер може призначити і звільнити директора водоканалу, але не може впливати на операційне управління.

На водних підприємствах Ізраїлю багато процесів автоматизовані, налагоджений облік води та мінімізований витік. Проблеми з неконтрольованими врізками, актуальної для України, в Ізраїлі просто не існує.

На ізраїльських водних підприємствах прогнози зі споживання прораховані на роки вперед і відповідно розроблені плани дій.

Мої висновки:

1. Ізраїльський досвід доводить, що виведення водоканалу з-під політичного впливу і впровадження професійного управління — це єдиний шлях виходу українських водоканалів з кризи. Кожен український мер вважає своїм ключовим завданням призначити свого директора водоканалу. Часто ці люди далекі від розуміння, що таке водоканал і як побудувати його ефективну роботу. І дуже часто це погіршує ситуацію на цих підприємствах.

2. В Україні необхідно налагодити професійне управління водою. Попри існування міфу, що наша країна багата водними ресурсами, Україна належить до "маловодних" країн Європи. У порівнянні зі Швецією ми маємо у 20 разів менше водних ресурсів, а процес управління цим ресурсом перебуває на дуже низькому рівні.

3. Вода для Ізраїлю — це ключовий фактор безпеки. Для України ж вода може стати ключовим фактором розвитку, адже цей ресурс впливає на сільське господарство, промисловість, якість послуги та соціальну складову. Ну і звичайно, на здоров'я населення. За дешеву воду ми платимо своїм здоров'ям.
Нам необхідний тотальний контроль джерел забруднення води з боку промислових підприємств і громадський контроль за роботою водоканалів.

Джерело: Цензор.нет